Рішення № 89455324, 25.05.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1735/19

2/709/82/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Булатецького А.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Лєтол", третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б., про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди земельної ділянки, поверенння земельної ділянки та стягнення орендної плати -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Лєтол" (далі - відповідач), третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б., про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди земельної ділянки, поверенння земельної ділянки та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позову зазначалося, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га. 3 червня 2013 року вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Зелена Нива 2013" терміном на 5 років, право на оренду якої зареєстровано у державному реєстрі 23 лютого

2014 року.Однак під час дії договору оренди землі 18 березня 2017 року відповідач уклав інший договір оренди землі, зареєструвавши за собою 19 травня 2017 року право оренди на вказану земельну ділянку. Позивач стверджує, що ані угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, ані договору оренди землі з відповідачем вона не укладала і не підписувала. Про існування договору оренди землі із відповідачем позивач дізналася в кінці січня 2019 року, коли укладала договір оренди землі із ТОВ "Силікат-1". 30 серпня 2018 року позивач направила на адресу ТОВ "Зелена Нива 2013" і відповідача заяву, що вона не буде продовжувати дію договору оренди землі від 3 червня 2013 року. Крім того, в березні 2019 року вона звернулася до прокуратури Черкаської області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, а саме щодо факту підробки договору оренди землі та використання відповідачем належної їй земельної ділянки. Позивач через неправомірні дії відповідача не змогла укласти договір із ТОВ "Силікат-1" на вигідних для себе умовах, а саме з отриманням орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому вважала, що має право на відшкодування неотриманих доходів у розмірі 9864,50 гривень. На підставі викладеного, посиалаючись на норми законодавства України, судову практику Верховного Суду, позивач просила визнати недійсним договір оренди землі від 18 березня 2017 року, скасувати право оренди земельної ділянки за відповідачем, повернути їй земельну ділянку, стягнути з відповідача на її користь плату за користування її земельною ділянкою, стягнути на її користь судові витрати, а саме судовий збір та витрати на правову допомогу. Водночас позивач клопотала витребувати у відповідача спірний договір оренди земельної ділянки від

18 березня 2017 року та призначити у справі судову почеркознавчу експертизу.

У відповідь на позовну заяву 8 жовтня 2019 року третя особа надіслала відзив, у якому зазначила, що відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставами для проведення державної реєстрації прав є укладення в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації. 18 травня

2017 року третьою особою на підставі заяви ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки. Підставою для такої реєстраційної дії стала угода про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного між ТОВ "Зелена Нива 2013" і позивачем. Крім того, третьою особою на підставі заяви ОСОБА_3 19 травня 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки. Вказана реєстраційна дія проведена на підставі договору оренди землі, укладеного між відповідачем і позивачем. При вирішенні спору третя особа покладалася на розсуд суду.

27 листопада 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що на початку березня 2017 року до директора відповідача звернулася позивач з проханням укласти договір оренди належної їй земельної ділянки. Пізніше представником відповідача ОСОБА_3 , у присутності бухгалтера товариства, в адміністративній будівлі товариства передані на підпис три примірники договору оренди землі сину позивача - ОСОБА_4 , який згодом повернув директору один примірник підписаного позивачем договору оренди землі, другий примірник вказаного договору залишив у себе, а третій примірник договору зобов`язався особисто передати на державну реєстрацію права оренди землі, однак державну реєстрацію не провів. При цьому відповідач, керуючись принципом добросовісності та презумпцією правомірності правочину, справжність підпису позивача у договорі оренди землі не перевіряв. Після цього відповідач наявний у нього примірник договору оренди землі передав для проведення відповідних реєстраційних дій третій особі. У жовтні та грудні 2017 року позивач зверталася до директора відповідача із заявами про виплату орендної плати за 2017 рік. У 2018 році позивач отримувала орендну плату, як у грошовій, так і в натуральній формі. Орендна плата за 2019 рік перерахована позивачу на її картковий рахунок. Водночас в лютому 2019 року за заявою позивача, остання отримала від відповідача нецільову грошову допомогу. За період часу з 2017 по 2019 рік відповідач сплачував податок з доходів фізичних осіб, а саме за отриману позивачем орендну плату за землю. Позивач, знаючи, що договір фактично підписаний, вчинила конклюденті дії, тобто передала земельну ділянку в користування товариству, отримувала орендну плату, тим самим схваливши правочин. Представник відповідача вважав, що викладені позивачем в позовній заяві обставини мають суперечності, а доводи побудовані на припущеннях, оскільки не відповідають дійсності і не підкріплені доказами. Так, позивач стверджувала про існування одночасної подвійної державної реєстрації прав оренди на її земельну ділянку, однак цей факт жодним доказом не підтверджено. Разом з тим позивач вказувала, що їй стало відомо про існування оскаржуваного договору оренди землі лише в січні 2019 року, а потім, що в серпні 2018 року вона зверталася до відповідача із заявою про припинення договірних відносин. До того ж позивачем належним чином не обґрунтовано стягнення з відповідача плати за користування земельною ділянкою протягом 2019 року. На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

З метою витребування оригіналу спірного договору оренди землі судом у підготовчому засіданні допитано у якості свідка сина позивача - ОСОБА_4 , який показав, що він не мав ніяких відносин із відповідачем та його працівниками. Зазначені у відзиві на позовну заяву відомості є недостовірними, зокрема він не отримував будь-яких проектів договорів, протягом 2016-2019 років не вів ніяких переговорів з ОСОБА_3 або представниками відповідача. До того ж, він взагалі не знайомий з жодним із працівників відповідача, та не знає де знаходиться адміністративна будівля, в якій розташований офіс відповідача. Крім того, з його власної ініціативи близько одного року назад проведено опитування у соціальній мережі " Facebook ", згідно з яким 7 осіб вказали, що вони ошукані шахраями ОСОБА_5 і відповідачем, та їх підписи у договорах оренди землі підроблені. На підставі цього ним разом з позивачем підготовлена заява про вчинене кримінальне порушення, яка направлена у відповідний орган, відкрито кримінальне провадження, досудове розслідування в якому триває. З братом

ОСОБА_6 відносно договорів він спілкувався, та зі слів останнього, він ніяких договорів не отримував і не обмінювався ними, переговорів з представниками відповідача не проводив. З ОСОБА_3 у нього була одна телефонна розмова, в якій він просив припинити порушення прав позивача, вимагав розірвання спірного договору оренди землі, оскільки позивач його не підписувала, однак останній дав зрозуміти, що усвідомлює факт підроблення підпису позивача та радив звертатися до суду, надалі на діалог не йшов. Ця телефонна розмова відбулася в кінці 2018 року або на початку

2019 року, точного часу він не пам`ятає. Перед подачею заяви про вчинене кримінальне правопорушення до нього усно звернулася мати (розивач) про порушення її прав зі сторони відповідача. Про обставини укладення договору оренди землі від 18 березня

2017 року йому нічого не відомо.

Допитаний у підготовчому засіданні свідок ОСОБА_6 , який є сином позивача, показав, що його брат ОСОБА_4 не отримував договору оренди землі, укладеного між позивачем і відповідачем, оскільки після укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Силікат-1" з`ясувалося, що існує інший договір оренди земельної ділянки, тобто з відповідачем, тому він звернувся до брата - ОСОБА_4 , який має юридичну освіту, за порадою. Потім у березні 2019 року він особисто поїхав в с. Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області до ОСОБА_3 . Спілкування з ним відбулося в присутності свідків, зокрема головного бухгалтера ОСОБА_7 ОСОБА_3 пропонував переукласти договір оренди землі з орендною платою у розмірі 10-12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, однак на запитання хто підписував спірний договір він нічого не говорив. За результатами цієї розмови ОСОБА_3 запропонував подумати про можливість укладення нового договору та зв`язатися з ним по телефону. Крім того, ОСОБА_3 пообіцяв добровільно розірвати спірний договір оренди землі. Через тиждень ОСОБА_3 на телефонні дзвінки не відповідав та більше ніякого спілкування між ними не було. У 2017 році він ніяких договорів від представників відповідача не брав і не підписував. Здається у 2016 році, точно він не пам`ятає, була зустріч із ОСОБА_3 , під час якої він погоджувався укласти договір оренди землі лише за умови, що буде проведена повна виплата орендної плати за весь період дії договору оренди землі однією сумою, однак останній не погодився. Позивача та брата він запитував, чи підписували вони договір оренди землі, на що останні заперечили. Заяву про вчинене кримінальне правопорушення склав брат, а він подав у відповідний орган. Про обставини укладення договору оренди землі від 18 березня 2017 року йому нічого не відомо.

Допитаний у підготовчому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що був засновником і керівником ТОВ "Зелена Нива 2013". В 2013 році укладалися договори оренди землі із ТОВ " Зелена Нива 2013" та мешканцями смт Чорнобай Черкаської області. У нього були економічна і соціальна програми, що більше зацікавили людей ніж та, що була у ТОВ "Силікат-1". З 2015 року створено ще одну юридичну особу, а саме ТОВ "Лєтол". Товариство почало пропонувати укладати договори оренди земельних ділянок на більш вигідних умовах, однак цей процес проходив по різному, оскільки хтось погоджувався, а хтось був проти. З позивачем він не зустрічався, однак приїздив її син, який погоджувався укласти договір оренди земельної ділянки на 7 років, однак з повною виплатою коштів за оренду землі наперед. Він на такі умови не погодився, водночас запропонував укласти договір емфітевзису терміном на 50 років, однак домовленостей досягнуто не було. Після цього син позивача попросив дати йому договори на ознайомлення. У 2019 році у товариства почалися проблеми із позивачем. До цього позивач отримувала кошти і допомогу, однак представнику товариства заявила, що не буде продовжувати договір оренди землі. Після цього до нього в офіс у с. Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області приїхав старший син позивача, який повідомив, що не бажає продовжувати дію договору оренди землі. Було досягнуто домовленостей, що син на наступний день привезе переплачені кошти за оренду землі, а він підготує пакет документів про розірвання вказаного договору. На наступний день близько 11:00 зателефонував інший син та повідомив, що в них є підозра, що договір підроблений, і якщо він не погодиться на їх умови, то вони підуть іншим шляхом. Пізніше СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області відкрило кримінальне провадження, досудове розслідування в якому триває. Він особисто спірний договір оренди землі не отримував, однак його міг отримати будь-хто з працівників товариства, або люди, які працювали на громадських засадах, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2019 року оригінал спірного договору оренди земельної ділянки витребувано від третьої особи (а.с. 71-72).

Згідно з заявою третьої особи від 4 грудня 2019 року № 4118/01-16 остання повідомила, що оригінал спірного договору оренди земельної ділянки на виконання вимог ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 24 травня 2017 року надіслано за місцем зберігання (а.с. 87-88).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 грудня

2019 року оригінал спірного договору оренди землі та оригінал угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га, укладеного 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена нива 2013" та позивачем, витребувано у Центру надання адміністративних послуг Чорнобаївської РДА (а.с. 102-103).

Листом відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Чорнобаївської РДА від 10 січня 2020 року № 3/01-03 (а.с. 111-112) суду повідомлено про відсутність у реєстраційній справі оригіналу спірного договору оренди земельної ділянки та надіслано оригінал угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га, укладеного 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена нива 2013" та позивачем.

21 лютого 2020 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_10 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв`язку із змінами до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" остання просила визнати недійсним договір оренди землі від 18 березня

2017 року, припинити право оренди земельної ділянки за відповідачем, повернути позивачу її земельну ділянку, стягнути з відповідача на користь позивача плату за користування її земельною ділянкою, стягнути на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір та витрати на правову допомогу (а.с. 125-126).

Одночасно представником позивача ОСОБА_10 заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи на предмет встановлення справжності підпису позивача в угоді про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га, укладеного 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена нива 2013" та позивачем, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2020 року (а.с. 129-130).

24 березня 2020 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_10 вдруге надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою у зв`язку з неможливістю отримання оригіналу спірного договору оренди земельної ділянки, виключається можливість призначення судової почеркознавчої експертизи. Враховуючи те, що відповідачем не надано оригіналу вказаного договору оренди земельної ділянки без поважних причин, просила визнати ту обставину, що позивач його не підписувала. Звертала увагу суду на те, що з істотними умовами договору оренди землі, передбаченими ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідач позивача не ознайомлював. Крім того, зазначила, що передача земельної ділянки відповідно до акту приймання-передачі відповідачу не здійснювалась (а.с. 150-152).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 березня

2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті

(а.с. 154-155).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні. Додатково пояснила, що ані угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 17 березня 2017 року, ані договору оренди землі від 18 березня 2017 року не підписувала.

Від представника позивача ОСОБА_10 надійшла заява, в якій остання просила, враховуючи карантинні заходи, розгляд справи проводити за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Булатецький А.А. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що з 2017 по 2019 рік позивач здійснювала конклюдентні дії, тобто визнавала існування договірних відносин, що підтверджується написанням нею відповідних заяв, клопотань, її підписами про отримання орендної плати, а потім вирішила припинити договірні відносини, що пояснюється недобросовісною поведінкою зі сторони останньої.

Третя особа неодноразово подавала до суду заяви, в яких просила проводити розгляд справи за її відсутності (а.с. 39, 93, 141).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.

Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), що підтверджується копіями державного акту на право приватної власності на землю від 29 березня 2001 року серії ЧР 19-29-01-0 812 т (а.с. 12) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 січня 2017 року № 16883845 (а.с. 13).

3 червня 2013 року між позивачем та ТОВ "Зелена Нива 2013" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надала ТОВ "Зелена Нива 2013" в оренду належну їй земельну ділянку (а.с. 14-15).

Згідно з п. 8 зазначеного договору оренди землі строк його дії становить 5 років.

Відповідно до п. 45 вказаного договору оренди землі він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

23 лютого 2014 року проведено державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ "Зелена Нива 2013", що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 16).

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що 18 березня 2017 року між позивачем та ТОВ "Лєтол" (відповідачем) укладено договір оренди № б/н, за яким позивач передала відповідачу в оренду належну їй земельну ділянку, а третя особа здійснила державну реєстрацію права оренди на неї за останнім (а.с. 17-18).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 18 травня 2017 року третьою особою прийнято рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди належної позивачу земельної ділянки за ТОВ "Зелена Нива 2013". Дана реєстраційна дія проведена на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), укладеної 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена Нива 2013" та позивачем (а.с. 45).

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (абз. 1 ч. 1 ст. 792 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

З наданих сторонами пояснень, зі змісту заяви третьої особи та Чорнобаївської РДА вбачається, що примірники оригіналу спірного договору оренди землі у них відсутні.

При цьому позивач категорично заперечує підписання нею спірного договору оренди земельної ділянки як і підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), укладеної 17 березня 2017 року між ТОВ "Зелена Нива 2013" та позивачем.

Натомість позиція відповідача ґрунтується на вчиненні позивачем конклюдентних дій, тобто на схваленні нею правочину, зокрема шляхом отримання від відповідача орендної плати та нецільової допомоги, на підтвердження чого надано копії заяв позивача про видачу орендної плати, копію заяви про видачу нецільової грошової допомоги, а також копії видаткових касових ордерів, копію відомості на видачу пшениці, копії платіжних відомостей, копію наказу про видачу нецільової грошової допомоги (а.с. 50-60).

Проте такі доводи відповідача суперечать дійсним обставинам справи. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, позивач вважала, що перебуває в орендних відносих з ТОВ "Зелена Нива 2013", а тому продовжувала отримувати орендну плату та матеріальну допомогу, не з`ясувавши, що фактично отримує її від іншої юридичної особи, а саме від відповідача.

Такі висновки суду підтверджуються наявною в матеріалах справи копією заяви позивача від 30 серпня 2018 року на ім`я дирекора ТОВ "Зелена Нива 2013" і директора ТОВ "Лєтол" (відповідача), відповідно до якої остання повідомила, що договір оренди земельної ділянки, укладений з ТОВ "Зелена Нива 2013", продовжувати не буде (а.с. 20). Зміст вказаної заяви свідчить про те, що позивач була не обізнана про існування спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного саме з відповідачем.

При цьому отримання такої заяви від позивача відповідачем під час судового розгляду не заперечувалося та не спростовувалося. Навпаки, представник відповідача Булатецький А.А. під час дослідження письмових доказів акцентував увагу суду на тому, що вказана заява адресована одночасно двом адресатам, в тому числі відповідачу.

Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, як то акт примання-передачі, на підтвердження фактичної передачі позивачем належної їй земельної ділянки в оренду саме йому.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року

№ 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснено, що недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У даному випадку, здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди земельної ділянки, він є оспорюваним і витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння можливо за умови визнання цього договору недійсним.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-99цс13.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На переконання суду, позивачем вчинено всі залежні від неї дії, спрямовані на доведення своєї позиції в суді належнимим та допустимими доказами, зокрема щодо відсутності її вільного волевиявлення на укладення спірного договору оренди земельної ділянки з відповідачем.

Натомість відповідач не спростував доводи позивача щодо непідписання нею спірного договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 41 Конституції України право власності в Україні є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України право володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд, право вчиняти будь-які дії щодо свого майна має лише його власник. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним, припинення права оренди та зобов`язання відповідача повернути позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку підлягають до задоволення.

З приводу позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 9864,50 гривень на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою останньої, маючи зареєстроване право оренди на неї, що не узгоджується зі змістом ст. 1214 ЦК України, зокрема в частині відсутності достатньої правової підстави набуття майна.

Крім того, позивачем не доведено як можливість одержання доходів, так і їх розмір, зокрема матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач мала намір укласти договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ "Силікат-1" з орендною платою у заявленому до стягнення розмірі.

При цьому посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, є хибним, оскільки зазначена правова позиція сформована відносно дещо інших орендних відносин, які не стосуються предмету спору у даній справі.

У зв`язку з викладеним у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком судових витрат (а.с. 27) витрати на правничу допомогу позивача становлять 2000,00 гривень та складаються з наступного: складання позовної заяви - 500,00 гривень, участь у судових засіданнях - 300,00 гривень за кожне засідання.

Разом з тим матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів того, що позивач фактично понесла ці витрати, тобто сплатила представнику 2000,00 гривень, зокрема квитанції до прибутково-касового ордеру або іншого платіжного документу, а тому такі витрати до стягнення не підлягають.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд керується вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1536,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Лєтол", третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н.Б., про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 18 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Лєтол", право оренди за яким зареєстровано

19 травня 2017 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. (індексний номер 35255336), відносно земельної ділянки площею

2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т.

Припинити право оренди земемельної ділянки площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР

№ 19-29-01-0 812 т, зареєстроване за ТОВ "Лєтол" приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н.Б. 19 травня 2017 року на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Лєтол" (номер запису про інше речове право 20474909).

Зобов`язати ТОВ "Лєтол" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ТОВ "Лєтол" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Повне рішення суду складено 25 травня 2020 року.

Суддя В.В. Чубай