Ухвала суду № 89455167, 26.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1751/20

Номер провадження 2/629/738/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2020 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш., розглянувши позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (голова окружної виборчої комісії одномандатного округу № 179), Окружної виборчої комісії одномандатного округу № 179, Азарова Ярослава ОСОБА_3 (голова дільничної виборчої комісії № 631024 одномандатного округу № 179), третя особа Центральна виборча комісія про стягнення одноразової грошової винагороди та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

До Лозівського міськрайонного суду позовна заява ОСОБА_1 про стягнення одноразової грошової винагороди та моральної шкоди надійшла 21.04.2020 року, та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року справа була розподілена судді ОСОБА_4 , 22.04.2020 року справа була передана судді ОСОБА_4 .

Дана справа була зареєстрована в суді за № 629/1751/20, № провадження 2/629/738/20(цивільні справи).

В позовній заяві відповідачами було вказано фізичних осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а тому, суд 24.04.2020 року звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

14.05.2020 року канцелярією суду було зареєстровано одержання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача. З 15.05.2020 року по 21.05.2020 року суддя ОСОБА_4 перебувала у частині щорічної основної відпустки.

25.05.2020 року інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача були отримані суддею ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суддею було встановлено, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що справу слід передати до іншого суду з таких підстав.

Відповідно до ч. 3ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

В той же час, вирішення питань, пов`язаних з прийняттям справи до провадження суду та її підготовку до судового розгляду врегульовано Главою ІІ Розділу ІІ КАС України. Однак, зазначеною главою не врегульовано механізм дій суду в справах, які не підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним, згідно правил предметної юрисдикції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суддя доходить висновку щодо підсудності зазначеного спору ОСОБА_1 окружному адміністративному суду та вважає за необхідне зауважити на таке.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 02.03.2020 року по 15.03.2020 року вона приймала участь в проведенні проміжних виборів народного депутата України 15.03.2020 року в дільничній виборчій комісії № 631024 одномандатного округу № 179 в м. Лозова Харківської області. В склад комісії входило дванадцять членів комісії. Четверо з них за час роботи дільниці ні разу не з`явилися, інші четверо мали постійну роботу та не могли виконувати свої обов`язки на дільниці в повному обсязі, інших двох було призначено лише 13.03.2020 року та 15.03.2020 року. Основне навантаження роботи на дільниці лягло на неї та трьох інших членів. Зокрема, вона під час роботи дільниці допомагала голові дільниці ОСОБА_6 , складала всі необхідні документи, була на зв`язку з усіма членами комісії, організовуючи роботу дільниці, пояснювала деталі роботи головою, розказувала як складаються ті чи інші документи. Всі виконані роботи ретельно фіксувала. Окрім цього, виконувала і свої обов`язки, як члена ДВК, а саме: отримання попередніх списків виборців; розрізання запрошень та формування їх по вулицях; рознесення запрошень; чергування на дільниці; проходження навчання із спеціалістами ОВК; отримання уточнених списків виборців; здача заяв членів комісії про тимчасову зміну дільниці (до 10.03.2020 року). Після 10.03.2020 року виконувала обов`язки: перерахунок бюлетенів; організація облаштування кабінок для голосування та облаштування кабінок для голосування; облаштування зали для голосування; розбирання скриньок та кабінок для голосування; виготовлення табличок з прізвищем, ім`ям та по батькові кандидатів в депутатів.

Але 10.03.2020 року їй подзвонив ОСОБА_5 та представився, що він є новим головою дільниці і призначив засідання щодо заміни голови дільниці ОСОБА_6 та нього. На засіданні повідомив про те, що відтепер він новий голова, на що вона зауважила, що він призначений в порушення закону, оскільки голову дільниці ОСОБА_6 можна замінити тільки у випадках, передбачених п. 9 ст. 37 Закону України «Про вибори народних депутатів України», а саме, коли нею подана заява про складання повноважень або коли вона систематично не виконує свої обов`язки і дві третини складу комісії проголосувала за це і подали до ОВК мотивоване подання про її звільнення. Даних випадків не відбулося, підстави для зміни голови дільниці були відсутні. Також було порушено порядок проведення та фіксування засідання, порядок денний засідання не оголошувався, пропозиції не голосувалися. Але присягу ОСОБА_5 підписав, що значить, що на дільниці він пропрацював 5 робочих днів з 11 по 15 березня 2020 року.

23.03.2020 року їй стало відомо, що на їх дільницю виділено зі слів 25500 гривень одноразової грошової винагороди, на що вона повідомила, що з цього питання слід зібрати засідання комісії по розподілу коштів, подати відомість про отримання коштів членами ДВК та постанову ОВК. Але ОСОБА_5 не повідомив членів комісії про суму винагороди, не зібрав засідання комісії з приводу розподілу винагороди, чим грубо порушив «Порядок нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружної та дільничної виборчої комісій з виборів народних депутатів України» № 108 від 12.07.2012 року, за яким розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на засідання цієї комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії у її діяльність, про що приймається відповідне рішення.

На її дзвінок щодо часу проведення засідання ОСОБА_5 повідомив, що він засідання проводити не буде, і що він сам поділить кошти, і кожному члену комісії в телефонному режимі передасть, що означає, що він намагався приховати загальну суму винагороди. Тільки після її повідомлення на його номер телефону із застереженням від незаконних дій, ОСОБА_5 призначив засідання комісії. Однак, на її думку, засідання виборчої комісії як таке не відбулося, оскільки проводилося біля школи, на холодному вітру, протокол не вівся, порядок денний не оголошувався, пропозиції на голосування не ставилися, рішення прийнято не було, ОСОБА_5 не оголосив загальну суму винагороди, а вибірково зачитував суми членів комісії, її сума склала 2800 грн, на її прохання назвав свою суму у 5000 гривень. Позивач вважає, що цей розподіл винагороди є незаконним, несправедливим, не об`єктивним та не чесним. Сума у 2800 гривень не відповідає тим об`ємам роботи, які вона виконувала на дільниці. Про ці та інші порушення головою дільниці ОСОБА_5 , його незаконні дії вона неодноразово повідомляла голову ОВК ОСОБА_2 , на що останній повідомив, що необхідно, щоб вона подала заяву на його ім`я, де виклала ці порушення та додала окрему думку до протоколу засідання, направила їх «Новою поштою». Позивач посилається на направлення з цього приводу у відповідності до вимог п. 5 ст. 108 Закону України «Про вибори депутатів України» скарги від 24.03.2020 року ОСОБА_2 , відповіді на яку не отримала, а також на переписку з ОСОБА_2 , в якій ОСОБА_2 повідомляв, що бухгалтерія самостійно на свій розсуд нарахує суми винагороди, що ЦВК самостійно поділила винагороду, про що він не відає, що, на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки згідно з положеннями Закону України «Про вибори депутатів України» ОВК є комісією вищого рівня, яка складає кошторис видатків та підготовку і проведення виборів із включенням до нього видатків ОВК та видатків для потреб ДВК. 02.04.2020 року вона отримала зарплату від ОВК в сумі 1902,83 гривень, зрозуміла, що її звернення від 24.03.2020 року не реєструвалося та не розглядалося. 03.04.2020 року нею було направлено скаргу до ЦВК на дії та бездіяльність голови ОВК Чорного ОВ та голови ДВК ОСОБА_5 11.04.2020 року вона отримала відповідь з ЦВК, якою їй було відмовлено з мотивів неправильного складання скарги. За її розрахунками її сума винагороди повинна складати 4530 гривень, недоплата склала 1501, 71 грн. До того ж, вона являється особою з інвалідністю ІІ групи, отримує невелику пенсію, працювала на виборах аби поліпшити свій матеріальний стан, працювала чесно, сумлінно, добросовісно та самовіддано. Замість справедливої оплати вона отримала порушення її прав та нервовий стрес, що завдало їй душевних страждань, вона постійно знаходиться в пригніченому стані, втратила спокій, її самопочуття та психологічний стан погіршився. Вона хвилюється та нервує з приводу ситуації, що мала місце щодо неї, її постійно переслідують думки про вчинену відповідачами несправедливість, що в свою чергу, призводить до роздратованості, до замикання в собі та своїх проблемах, що в свою чергу погіршує її відносини з близькими та рідними, вимушена витрачати свій час та зусилля на те, щоб поновити її порушені права, що викликає від неї додаткових, не передбачених раніше зусиль. Моральну шкоду вона оцінює в 20000 гривень. На підставі вищевикладеного, не посилаючись на процесуальні кодекси, позивач просить визнати дії окружної виборчої комісії одномандатного округу № 179 по призначенню головою дільничної виборчої комісії № 631024 одномандатного округу № 179 Азарова Ярослава ОСОБА_3 , протиправними; визнати дії голови дільничної виборчої комісії № 631024 одномандатного округу № 179 ОСОБА_5 при нарахуванні одноразової грошової винагороди, протиправними; визнати дії голови окружної виборчої комісії ОСОБА_2 в не розгляді звернення від 24.03.2020 року та наданні відповіді на нього, протиправними; зобов`язати окружну виборчу комісію одномандатного округу № 179 та її голову, ОСОБА_2 виплатити (доплатити) одноразову грошову винагороду в сумі 1501,71 гривень; зобов`язати окружну виборчу комісію одномандатного округу № 179 та її голову ОСОБА_2 виплатити спричинену їй моральну шкоду в сумі 20000 гривень; зобов`язати окружну виборчу комісію одномандатного округу № 179 та її голову ОСОБА_2 виплатити матеріальні збитки в сумі 76,50 гривень, а саме: 55,00 грн. за доставку Новою поштою документів до ОВК – квитанція від 25.03.2020 року; 21,50 грн – оплата документів відправлених до ЦВК, квитанція від 04.04.2020 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. №3477-IV, практика Європейського суду з прав людини визнається самостійним джерелом права в Україні і є обов`язковою для застосування судами України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Враховуючи те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.

За вимогами п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддею з`ясовано, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

З огляду на зміст адміністративного позову, коло відповідачів у справі суддя доходить до висновку про те, що вказана справа, відповідно до положень ст. 20 КАС України, за предметною юрисдикцією підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

При цьому суддя враховує положення ст. 21 КАС України, за якими позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

З урахуванням наведеного та непідсудності даної справи Лозівському міськрайонному суду Харківської області, дана справа підлягає передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. 248 КАС України,

у х в а л и в:

Передати справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (голова окружної виборчої комісії одномандатного округу № 179), Окружної виборчої комісії одномандатного округу № 179, Азарова Ярослава ОСОБА_3 (голова дільничної виборчої комісії № 631024 одномандатного округу № 179), третя особа Центральна виборча комісія про стягнення одноразової грошової винагороди та моральної шкоди за предметно-територіальною підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 294, 295, 297, п. 3 Розділу VІ Прикінцеві положення, п. 15.5 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України.

Суддя К.Ш.Харабадзе