Ухвала суду № 89454588, 25.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 405/143/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., вивчивши матеріли справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до АТ «Банк Форвард», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.01.2020 року цивільну справу № 405/143/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 року цивільну справу № 405/143/20 передано на розгляд головуючому судді Астаховій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2020 року відкрито провадження у справі № 405/143/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.

На підставі наказу голови Дніпровського районного суду м. Києва № 28 від 18.05.2020 року про припинення повноважень судді Астахової О.О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 405/143/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2020 року, цивільну справу № 405/143/20 передано на розгляд головуючому судді Виниченко Л.М.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено наступне.

Змістом позовних вимог є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 888 від 25.09.2019 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 27 764,74 грн.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачем позов пред`явлено до АТ «Банк Форвард», яке являється стягувачем у виконавчому провадженні з виконання спірного виконавчого напису та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Голосіївського району м. Києва.

Частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

З матеріалів позовної заяви убачається, що позивач звернувся до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання, проте ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.01.2020 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва, як суду на територіальній юрисдикції якого знаходиться приватний виконавець Вольф Т.Л.

При визначенні підсудності справи слід врахувати положення чинного законодавства, виходячи з наступного.

За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання виконавчого документу не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Перевіркою відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 60486382 з примусового виконання виконавчого напису № 888 виданого 25.09.2019 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості жодних виконавчих дій відносно боржника ОСОБА_1 не проводиться.

Також до позовної заяви позивачем не додано жодних доказів та матеріали справи не містять відомостей стосовно того, що на території Дніпровського району м. Києва проводяться будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 60486382 з примусового виконання виконавчого напису № 888 виданого 25.09.2019 року, у тому числі доказів працевлаштування, проживання ОСОБА_1 на території Дніпровського району м. Києва або знаходження будь якого майна та/або грошових коштів боржника, у зв`язку з чим мали б проводитися відповідні виконавчі дії за спірним виконавчим написом, згідно положень Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України встановлено, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва та відноситься до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду м. Києва за місцем знаходження відповідача АТ «Банк Форвард» за загальними правилами підсудності.

За викладених обставин, керуючись ст. ст. 19, 27, 28, 31, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 405/143/20 (Провадження № 2/755/2594/20) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передати на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя