Ухвала суду № 89450920, 26.05.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11989/18

Провадження № 1-кп/727/61/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань Ільчука М.В.

з участю учасників судового провадження:

- прокурора Дуць О.П.

- обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотання прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Дуць О.П. про застосування до обвинуваченого в рамках кримінального провадження № 12018260040002064 від 07.09.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляд поступив обвинувальний акт в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260040002064 від 07.09.2018 року обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурором Дуць О.П. заявлено клопотання про застосування на даній стадії процесу до ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ст. 185 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка раніше притягалася до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, повторно вчинив умисні корисливі злочини проти власності, зокрема, обвинувачується у вчиненні: 04.09.2018р. близько 16 години 20 хвилин, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по вул. 28 червня, 2 у м. Чернівці, власником якого являється юридична особа ТОВ «РУШ», переконавшись у відсутності уваги з боку сторонніх осіб, з полиць торгового залу шляхом вільного доступу умисно, протиправно, таємно викрав одну упаковку картриджів для гоління «Жиллетт Фьюжн», вартістю 397,35 грн. та ємкість парфумів «Версаче Пур ОСОБА_2 » вартістю 834,61 грн. Після вчинення крадіжки з місця вчинення злочину пішов, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 1231,96 грн.

Аналогічним шляхом, як вбачається з доводів клопотання, 05.09.2018р. близько 19 години 10 хвилин ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_1 , 200 АДРЕСА_2 , власником якого являється юридична особа ТОВ «РУШ», переконавшись у відсутності уваги з боку сторонніх осіб, з полиць торгового залу шляхом вільного доступу умисно, протиправно, повторно таємно викрав одну упаковку картриджів для гоління «Жиллетт Фьюжн» вартістю 397,35 грн. Вказує, що в обвинувачення ОСОБА_1 інкремінується і вчинення крадіжки - 06.09.2018р. близько 10 години 40 хвилин, де ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 Головна, 200 АДРЕСА_4 м АДРЕСА_2 , власником якого являється юридична особа ТОВ «РУШ», переконавшись у відсутності уваги з боку сторонніх осіб, з полиць торгового залу шляхом вільного доступу умисно, протиправно, повторно таємно викрав дві упаковки картриджів для гоління «Жиллетт Фьюжн» вартістю 397,35 грн. кожна. Повторно, зазначають, що 19.09.2018р. близько 18 години 22 хвилини, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по вул. 28 червня, 2 у м. Чернівці, власником якого являється юридична особа ТОВ «РУШ», переконавшись у відсутності уваги з боку сторонніх осіб, з полиць торгового залу шляхом вільного доступу умисно, протиправно, повторно таємно викрав одну упаковку парфумів «Версаче Крістал Брайт» ємкістю 30 мл вартістю 670,82 грн. та аналогічним чином крадіжка ОСОБА_1 була вчинена 07.09.2018р. близько 15 години 45 хвилин ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_1 , 200 АДРЕСА_2 , власником якого являється юридична особа ТОВ «РУШ», переконавшись у відсутності уваги з боку сторонніх осіб, з полиць торгового залу шляхом вільного доступу умисно, протиправно, повторно таємно викрав одну упаковку картриджів для гоління «Жиллетт Фьюжн», вартістю 268,43 грн., та одну упаковку картриджів для гоління «Жиллетт Фьюжн Проглайд», вартістю 305,78 грн., відкріпивши від них захисні магніти та сховавши в кишені свого одягу, вийшов з приміщення магазину. Однак, вийшовши з приміщення магазину та будучи поміченим працівником магазину одразу ж був зупинений, у зв`язку з чим після виконання усіх дій, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, не зміг закінчити злочин з причин, які не залежали від його волі.

Мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості. Зазначає про те, що відносно обвинуваченого, судом двічі оголошувався розшук (ухвалою суду від 22.12. 2018 року та від 08.08.2019 року), ОСОБА_1 систематично в судові засідання не з`являвся, останнім було порушено обов`язки, за застосованим до нього 14.05. 2019 року запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в установленому законом порядку було продовжено ухвалою суду від 21.06. 2019р.

Посилаються в клопотанні на те, що відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам - переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами із урахуванням тяжкості вчинених злочинів та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на потерпілих, свідків, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, його соціальних зв`язків, того, що раніше ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності, судимість не знята і не погашена, а тому, прокурор просить, клопотання задовольнити в повному обсязі та застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави .

Заслухавши доводи сторони обвинувачення прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який не підтримав клопотання прокурора, однак, не заперечував в судовому засіданні порушення ним обов`язків покладених судом при застосовані до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та визнав те, що дійсно ним жодного разу не було повідомлено суд про причини неявки в судові засідання, вирішення клопотання відніс на розсуд суду, суд зважає на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1 – 28/1-р-2017) від 23.11. 2017 року визначено, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

З огляду на викладене та зважаючи на положення частини другої статті 29 Конституції України, Конституційний Суд України вважав, що слід визначити такі обов`язкові вимоги до правомірного арешту або тримання під вартою: по-перше, арешт чи тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування цих запобіжних заходів мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права. Право на свободу та особисту недоторканність, як і будь-яке інше право, потребує захисту від свавільного обмеження, для чого вимагається періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що має здійснюватися у визначені законом часові інтервали. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 Кодексу).

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Копія клоптання обвиунваченому було вручено 26.05. 2020 року о 12.35 годин

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо.

Судом встановлено, що внаслідок неявки обвинуваченого ОСОБА_1 в підготовче судове засідання до останнього було застосовано примусовий привід ухвалою суду від 11.12. 2018 року та з врахуванням даних рапортів працівників поліції пояснень, ухвалою суду від 22.12. 2018 року ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ст. 185 КК України було оголошено в розшук. 14 травня 2019 року у зв`язку з доставкою в суд ОСОБА_1 , щодо останнього, за клопотанням прокурора було судом обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків: не залишати цілодобово місце реєстрації та постійного проживання село Іспас Вижницького АДРЕСА_5 Чернівецької області, без дозволу прокурора, суду; прибувати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за першою вимогою та справу призначено було до судового розгляду; разом з цим, обвинувачений ОСОБА_1 в судові засідання, призначені судом не з`являвся, щодо нього застосовувався примусовий привід та ухвалою суду від 08.08. 2019 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук. 26.05. 2020 року ОСОБА_1 доставлено до суду та цього ж числа прокурором останньому вручено клопотання і надано суду про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

31.10.2018 року ОСОБА_1 оголошено про підозру. Законодавцем визначено, щодо обґрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри…». Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі « ОСОБА_3 проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Окрім наведеного, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанаєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення….. Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…; передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…». Рішенням, у справі «Москаленко проти України»; визначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено…., є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні п`яти кримінальних злочинах, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України; ризики, які були враховані судом при застосування до нього запобіжного заоду у вигляді домашнього цілодобового арешту змінилися, а саме обов`язки обвинуваченим ОСОБА_1 були порушені, останній неодноразово ухилявся від явки в суд, внаслідок чого до ОСОБА_1 було застосовано як примусовий привід, так і двічі оголошено в розшук; з врахуванням матеріалів щодо обвинуваченого, які його характеризують, на думку суду наявним є ризики, а саме повторно переховування ОСОБА_1 від суду, ризик впливу його на потерпілих, свідків, які в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, вчинення нового кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вказаних ризиків. Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 та вважає за доцільне застосувати до останнього запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Задовольняючи клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, суд вважає, за можливе визначити останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , його матеріальний стан, та вважає, за необхідне визначити розмір застави передбачений п.1 ч.5 ст. 182 КПК України. Застосовуючи до ОСОБА_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає, за необхідне, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на обвинуваченого ряд обов`язків, а саме: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого фактичного місця проживання. Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою особи, не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Дуць О.П. про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2. ст.. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2. ст.. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, терміном дії до 23.07. 2020р..

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 21.020 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок НОМЕР_1 . Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого фактичного місця проживання. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.07.2020 року. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_1 з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому для відома та направити до ДУ Чернівецька виправна установа № 33, для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Слободян Г.М.