Ухвала суду № 89450040, 25.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/550/20

Провадження № 2-зз/629/4/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання – Котяй А.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Лозова заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» про скасування заходу забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №61031178, яке перебуває у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, відкритого 22.01.2020 року на підставі виконавчого напису нотаріуса, що вчинений 19.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем за №8535, яким запропоновано стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 740, 00 грн. та 1 200, 00 грн. за вчинення виконавчого напису. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області у справі №629/550/20 від 11.02.2020 року заяву було задоволено.

Відповідач звернувся до суду з заявою про скасування вищевказаного заходу забезпечення, посилаючись на те, що судом не було враховано невідповідність заяви позивача вимогам ст.151 ЦПК України, а саме відсутність номеру та серії паспорту для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, за наявності. Також відповідач вказував на те, що позивачем не надано жодних доказів відносно майнового стану, судом не враховано співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. ТОВ «ФК «Фінанс інновація» також вказує на те, що вжиті заходи перешкоджають їх господарській діяльності, а саме юридично обмежують реалізацію законних прав товариства. Також відповідач вказує, що судом не досліджено питання ускладнення виконання рішення, у разі невжиття таких заходів, та не використано постанови Верховного суду, відповідно до ст.263 ч.4 ЦПК України. ТОВ «ФК «Фінанс інновація» зазначив в своїй заяві про те, що в ухвалі суду не було мотивувальної частини, а також забезпечення позову є неможливим, так як захід забезпечення є тотожним позовним вимогам. Враховуючи вище вказане, відповідач просив скасувати захід забезпечення.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, розглянувши викладене в заяві відповідача, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2020 року у справі №629/550/20 було зупинено стягнення у виконавчому провадженні №61031178, яке перебуває у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, відкритого 22.01.2020 року на підставі виконавчого напису нотаріуса, що вчинений 19.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем за №8535, яким запропоновано стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 740, 00 грн. та 1 200, 00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають

передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті — це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Вище вказане викладено Верховним Судом у постанові від 14.08.2019 року у справі №521/8746/18.

Посилання відповідача на невідповідність заяви позивача вимогам ст.151 ЦПК України не відповідає дійсності, так як пунктом 2 частини першої даної статті визначено, що заявник повинен зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України. Так з поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 зазначила свій реєстраційний номер облікової картки платника податків, так як, позивач у даній справі є єдиною фізичною особою та у ст.151 ЦПК України вказано, що зазначається або реєстраційний номер, або серія та номер паспорту, заявник вказала все вірно та дотрималася вимог щодо змісту та форми заяви. Також відповідач вказував на відсутність номерів засобів зв`язку та адрес електронної пошти, однак як вказано у п.2 ч.1 ст.151 ЦПК України, дані відомості зазначаються за наявності. Так в своїй заяві, ОСОБА_1 вказала номери телефонів та зазначила, що електронні адреси їй невідомі, чим також дотрималася вимог чинного законодавства.

Твердження ТОВ «СК «Фінанс інновація» щодо не надання позивачем доказів відносно майнового стану не обґрунтовані, не вказано, яким чином це стосується вирішення питання забезпечення позову чи скасування заходу забезпечення. Так, судом встановлено відсутність посилань позивача в заяві про забезпечення позову відносно майнового стану, а тому не зрозуміло, на підтвердження чого саме необхідно було надати позивачу докази.

Як вказує відповідач у своїй заяві, судом не враховано співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, однак суд дійшов висновку про співмірність заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, так як сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Такий висновок зробив ВС в постанові №569/8884/17 від 14.08.2019 року. Зважаючи на вище вказане, враховуючи подання позову ОСОБА_1 до суду щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд вбачає наявність спору між сторонами щодо наявності боргу.

Виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування в боржника майна. Такий висновок зробив ВС в постанові №201/11696/16-ц від 10.04.2019 року, а тому суд вважає, що зупинення стягнення за виконавчим написом до

вирішення справи по суті є співмірним з заявленими вимогами до винесення рішення по справі.

Предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом є співмірним із заявленими вимогами. Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу. За наведених обставин, судами попередніх інстанцій, на законних підставах, вжито заходів забезпечення позову, які є співмірними із заявленими позовними вимогами. Такий висновок виклав ВС/КЦС у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 361/3322/18.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України, доказів того, що окрім відсутності зареєстрованого місця проживання, у позивача відсутнє майно, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у задоволенні позову, або докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим, суду не надані, а тому суд не зобов`язаний без заяви відповідача застосовувати зустрічне забезпечення. Заяви ТОВ «СК «Фінанс інновація» про застосування зустрічного забезпечення до суду не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, стягнення за виконавчим написом відбувалося шляхом звернення стягнення на доходи позивача, про що свідчить постанова приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26.01.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 отримує дохід від Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласний шкірно-венерологічний диспансер №4”. Позивач в своїй заяві також вказує про звернення стягнення за виконавчим написом на заробітну плату. Вказане свідчить про наявність місця роботи у позивача, а відповідно і заробітної плати, яку ОСОБА_1 не приховує.

ТОВ «СК «Фінанс інновація» в своїй заяві зазначало й про те, що вжиті судом заходи перешкоджають їх господарській діяльності, а саме: юридично обмежують реалізацію законних прав товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як зазначив ВС/КЦС у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 361/3322/18, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Яким саме чином, вжиті заходи забезпечення перешкоджають господарській діяльності та

обмежують права товариства, відповідачем не зазначено, доказів на підтвердження перешкоджання чи обмеження суду не надано.

Згідно ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що даний захід забезпечення позову є тимчасовим, діє лише відносно стягнення за одним конкретним виконавчим написом та до прийняття судом рішення по справі, а тому не може перешкоджати господарській діяльності.

Також ТОВ «СК «Фінанс інновація» в своїй заяві вказувало на те, що судом не досліджено питання ускладнення виконання рішення, у разі невжиття таких заходів, з чим суд не може погодитися, так як справа може бути вирішена по різному, та у разі задоволення позовних вимог, кошти, що будуть стягуватися протягом розгляду справи, необхідно буде повернути, таким чином не стягнуті кошти в даному випадку повертати не потрібно, що прискорює процес виконання рішення, коли стягнуті кошти, які будуть підлягати поверненню, можуть затягнути процес виконання рішення.

Відповідач зазначив в заяві, що судом не використано постанови Верховного суду, відповідно до ст.263 ч.4 ЦПК України, відповідно до якої: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З даним твердження суд також не погоджується, так як судом використовувалися постанови Верховного суду при виборі і застосування норма права, а також зазначено в ухвалі п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2016 року №9, який було застосовано при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення. Також положення даної статті є правом, а не обов`язком суду.

ТОВ «ФК «Фінанс інновація» також зазначив в своїй заяві про те, що в ухвалі суду не було мотивувальної частини, однак суд виклав свою позицію, вказавши норми законодавства, на які посилається, а тому не зрозуміло, чого саме не було в ухвалі суду.

Як зазначив відповідач забезпечення позову є неможливим, так як захід забезпечення є тотожним позовним вимогам, однак суд не вважає їх тотожними, так як позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, а судом застосовано забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом, що оскаржується. З вказаного вбачається, що позивач в позові просить визнати виконавчий напис взагалі таким, що не підлягає виконанню, коли судом застосовано тимчасовий захід забезпечення шляхом зупинення стягнення за даним виконавчим документом, що не свідчить про визнання його таким, що не підлягає в подальшому виконанню.

Згідно ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідачем на підтвердження викладеного в заяві не надано жодного доказу необхідності скасування заходу забезпечення, доказу, який би свідчив про необхідність зустрічного забезпечення, на надано жодного документу, який підтвердив би неспроможність позивача, у разі відмови у задоволенні позову, погашати борг. Всі посилання відповідачу ґрунтуються на припущеннях.

Підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України. Однак, з заяви відповідача жодної підстави для скасування заходу забезпечення, суд не вбачає.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Таким чином, з урахуванням вище вказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 158, 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» про скасування заходу забезпечення позову, накладеного ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2020 року - відмовити.

Роз`яснити відповідачу, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Т.О.Каращук