Рішення № 89449519, 22.05.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/652/20

2-а/709/15/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - Данника В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП України в Черкаській області, поліцейського СРПП № 3 Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Данника Віталія Руслановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ГУНП в Черкаській області (далі - відповідач-1), поліцейського СРПП № 3 Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Данника В.Р. (далі - відповідач-2) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначалося, що 28 квітня 2020 року позивач у своїй поштовій скринці знайшов лист Чорнобаївського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області разом з постановою про відкриття виконавчого провадження. Цього ж дня, ознайомившись у виконавчій службі з матеріалами виконавчого провадження, він дізнався, що на примусовому виконанні перебуває постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від

13 січня 2020 року. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень за ч. 1

ст. 126 КУпАП, а саме за порушення вимог пп. "а" п. 2.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Позивач стверджував, що про оскаржувану постанову до часу отримання листа з ДВС та ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження не знав, в його присутності її не складали, він її не підписував. Вважав її незаконною, надуманою, необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню. Так, з тексту постанови вбачається, що дані про застосування фото- або відеотехніки, залучення свідків тощо відсутні. До того ж до п. 9 оскаржуваної постанови не внесено відмітки про наявність будь-яких доказів, що підтверджують вчинення ним правопорушення. Крім того, позивачу не повідомлено про час та місце розгляду справи. В оскаржуваній постанові відсутні його підпис, пояснення, запис про відмову від надання пояснень та підпису. Йому не надано можливість скористатися допомогою адвоката. Водночас вважав незаконним подвоєння штрафу. Звертав увагу, що в оскаржуваній постанові неправильно зазначено адресу його місця проживання, внаслідок чого він не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та дізнався про неї випадково. Враховуючи викладене, вважав, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю у зв`язку відсутністю події адміністративного правопорушення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимог підтримав повністю, просив задовольнити з підстав, викладених у позові. Додатково пояснив, що в оскаржуваній постанові невірно вказано номер будинку, в якому він проживає. Водночас повідомив, що 13 січня 2020 року його ніхто з працівників поліції не зупиняв та по вул. Гагаріна в смт Чорнобай Черкаської області він не рухався. Цього дня він знаходився по

вул. Архітекторній в смт Чорнобай Черкаської області у своєї матері. Автомобіль "Chery Beat" належить його дружині. Повідомив, що на даний час на розгляді у Чорнобаївському районному суді Черкаської області перебуває ще одна адміністративна справа відносно подібного правопорушення від 12 січня 2020 року.

Відповідач-1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак представник до суду не з`явився. Про причини неявки останній не повідомив, заяв чи клопотань не надіслав.

Відповідач-2 у судовому засіданні пояснив, що стосовно позивача 12 та 13 січня 2020 року складені постанови та протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно. Так, 13 січня 2020 року на лінію "102" надійшло повідомлення від дружини позивача - ОСОБА_2 , що її чоловік у стані алкогольного сп`яніння їде до магазину "Вулик". Екіпажем поліції здійснено виїзд на місце події та складено оскаржувану постанову та протокол у справі про адміністративне правопорушення. Від підпису в оскаржуваній постанові позивач відмовився. Додав, що на даний час в суді розглянуто адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП від

12 січня 2020 року, однак на рішення суду подано апеляцію. Водночас на підтвердження своїх пояснень продемонстрував відеозапис, на якому зафіксовано, як позивач 13 січня 2020 року відмовляється від проходження освідування на стан сп`яніння в присутності свідків.

Коментуючи вказаний відеозапис, позивач повідомив, що його зупинили працівники поліції, які стверджували, що він не зупинився на вимогу та намагався від них втекти, однак це не відповідає дійсності, оскільки його автомобіль стояв біля магазину, що бачили свідки.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача-1 та встановив наступні обставини.

8 квітня 2020 року стосовно позивача відкрито виконавче провадження про стягнення штрафу у розмірі 850,00 гривень згідно з постановою від 13 січня 2020 року

№ 370177 (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача копію оскаржуваної постанови він отримав 28 квітня 2020 року.

Так, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 13 січня 2020 року серії ДП 18 № 370177, позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 126 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень (а.с. 8). Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач 13 січня 2020 року о 13:10 керував автомобілем "Chery Beat" (д.н.з. НОМЕР_1 ) без посвідчення водія та реєстраційних документів на даний транспортний засіб. Своїми діями позивач порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР України.

За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пп. "а" п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зі змісту позову вбачається, що позивач правопорушення не визнав, оскільки він про існування оскаржуваної постанови не знав, в його присутності її не складали та він її не підписував.

Судом встановлено, що стосовно позивача 12 та 13 січня 2020 року, окрім оскаржуваної постанови, складено два протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Матеріали адміністративної справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 13 січня 2020 року постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2020 року повернуто до Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області для належного оформлення. За результатами розгляду матеріалів адміністративної справи за ч. 1

ст. 130 КУпАП від 12 січня 2020 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області 12 березня 2020 року винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. На даний час вказана постанова не набрала законної сили та оскаржується в апеляційному порядку. Інші адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 126 КУпАП від 12 січня 2020 року перебувають у провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області та остаточне рішення не прийнято.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

За змістом ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, зокрема продемонстрований відповідачем-2 під час судового засідання відеозапис, суд дійшов висновку, що викладені у постанові у справі про адміністративне правопорушення обставини відповідають дійсності, оскільки вказана подія насправді мала місце. При цьому суд констатує, що позивач спочатку стверджував, що взагалі не перебував по вул. Гагаріна в смт Чорнобай Черкаської області, проте після пояснень відповідача-2 та перегляду відеозапису, останній свою позицію змінив і повідомив, що його зупиняли працівники поліції.

За таких обставин доводи позивача про те, що оскаржувана постанова не виносилася у його присутності та він не знав про її існування, суд оцінює критично, як такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Судом також не встановлено порушень положень КУпАП та інших нормативно-правових актів в діях відповідача-2 під час винесення оскаржуваної постанови. При цьому наявність технічної помилки в адресі місця проживання позивача в оскаржуваній постанові не може бути підставою для її скасування, оскільки не впливає на зміст та суть вчиненого адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену органами Національної поліції, може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач-2 довів правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 242-246, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП України в Черкаській області, поліцейського СРПП № 3 Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Данника Віталія Руслановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Чубай