Постанова № 8944881, 01.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-297/10/0570

час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001312342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на додану вартість за основним платежем 2660 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 1330 грн. 00 коп., усього 3990 грн. 00 коп., № 0001322342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3325 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1662 грн.50 коп., усього 4987 грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Топалова Д.К. – за довір. від 25 лютого 2010 року, Лапенко Ю.Г. – за довір. від 22 березня 2010 року

від відповідача: Карташева О.О. – за довір. від 31 серпня 2009 року, Лобанової Т.О. – за довір. від 24 лютого 2010 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001312342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на додану вартість за основним платежем 2660 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 1330 грн. 00 коп., усього 3990 грн. 00 коп., № 0001322342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3325 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1662 грн.50 коп., усього 4987 грн. 50 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», доводить відсутність підстав для визначення відповідачем податкового зобов’язання з податку на прибуток та податкового зобов’язання з податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що стіл для різання скла П-02 було придбано протягом звітного періоду для організації виробництва та у подальшому використано у господарської діяльності.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає, що позивачем порушені норми пункту 3.1. статті 3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, не були відкориговані валові витрати за 2007 рік всього у сумі 13299 грн. 00 коп., у тому числі у 4 кварталі 2007 року у сумі 13299 грн. на вартість столу для різання скла П-02, який у подальшому не брав участі в господарській діяльності платника податку, чим занижено податок на прибуток всього у сумі 3325 грн. 00 коп., у тому числі у 4 кварталі 2007 року у сумі 3325 грн. 00 коп. та підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість від придбання товару – стіл для різання скла П-02, вартість без податку на додану вартість 13299 грн. 00 коп., сума податку на додану вартість 2660 грн. 00 коп., який в подальшому не використовувався в господарській діяльності.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35374946, є платником податку на додану вартість з 5 вересня 2007 року, свідоцтво № 100062794, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька.

З 6 листопада 2009 року по 26 листопада 2009 року Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька здійснена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 серпня 2007 року по 30 червня 2009 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 1 грудня 2009 року № 1801/23/35374946 (надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки керівником податкового органу 14 грудня 2009 року згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон України № 2181) прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001322342/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 4 987 грн. 50 коп., у тому числі 3325 грн. 00 коп. основного платежу та 1662 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій та № 0001312342/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 990 грн.00 коп., у тому числі 2 660 грн. 00 коп. основного платежу та 1330 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Правовою підставою визначення податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001322342/0 від 14 грудня 2009 року наведені норми пункту 3.1. статті 3 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР. З посиланням саме на зазначені норми висновками акту перевірки визначене заниження податку на прибуток всього у сумі 3325 грн. 00 коп., у тому числі у 4 кварталі 2007 року у сумі 3325 грн. 00 коп. Склад порушення визначений пунктом 3.1.2 акту перевірки (арк. справи 32-36).

Правовою підставою визначення податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001312342/0 від 14 грудня 2009 року наведені норми підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/ВР-97. З посиланням саме на зазначені норми висновками акту перевірки визначене завищення податкового кредиту всього у сумі 2660 грн. 00 коп., у тому числі у грудні 2007 року у сумі 2660 грн. 00 коп., внаслідок порушення приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Склад порушення визначений пунктом 3.2.2 акту перевірки (арк. справи 45-53).

Як вбачається із змісту акту перевірки, підставою для донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є операція, пов’язана з придбанням столу для різання скла П - 02, який, на думку податкового органу, не був використаний позивачем в господарської діяльності.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем визначений підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено, що позивачем було придбано за умови переплати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг» стіл для різки скла П-02 вартістю 13299 грн. 00 коп. без податку на додану вартість, при цьому, сума податку на додану вартість складає 2660 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком № 57/20 від 24 грудня 2007 року, податкової накладної від 27 грудня 2007 року № 57/20, платіжним дорученням від 27 грудня 2007 року № 62 про сплату вартості столу для різки скла П-02 у сумі 13299 грн. 00 коп. Фактично цей стіл був поставлений позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг» у лютому 2008 року, згідно з актом прийому – передачі від 13 лютого 2008 року № 1. Зазначений факт не спростовується сторонами.

          За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення пункту 3.1 статті 3 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, позивачем не відкориговані валові витрати за 2007 рік всього у сумі 13299 грн. 00 коп., у тому числі у 4 кварталі 2007 року у сумі 13299 грн. 00 коп., на вартість товару (а саме на вартість столу для різання скла П-02), який у подальшому не брав участі в господарській діяльності платника податку (зазначена сума витрат включена до складу валових витрат підприємства за переплатою, фактична поставка відбулася у лютому за актом прийому-передачі від 13 лютого 2008 року № 1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг».

Згідно з пунктом 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суд зазначає, що згідно зі пунктом б) пункту 4.2 розділу 4 Статутом підприємства визначена діяльність у галузі торгівлі, а саме, оптова торгівля непродовольчими товарами, оптова та роздрібна торгівля виробами із скла, виробами з полімерів тощо (арк. справи 79).

Суд вважає, що придбання столу для різання скла П-02 з метою подальшої реалізації, було здійснено позивачем в межах визначених ним видів діяльності, як господарської діяльності, яка передбачена Статутом підприємства.

          За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем у грудні 2007 року до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість від придбання товару (а саме, стіл для різання скла П-02, вартість без податку на додану вартість 13299 грн. 00 коп., сума податку на додану вартість 2660 грн. 00 коп., який в подальшому не використовувався в господарській діяльності платника податків за податковою накладною, отриманою від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг» від 27 грудня 2007 року № 57/20 (арк. справи 50).

Відповідно до підпункту 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою визначення податкового зобов’язання є, на думку податкового органу, те, що позивач не довів, що метою придбання товару є використання його в оподатковуваних операціях в межах господарській діяльності.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв’язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Абзац третій даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз норм пунктів 1.4, 1.5, 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту.

          Крім того, як вбачається із змісту пункту 3.7 «Проведення інвентаризації активів суб’єкта господарювання» акту перевірки, податковим органом підтверджений факт придбання столу для різання скла П-02 та відображення у даних бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, факт використання столу для різання скла П-02 не в господарській діяльності відповідач доводить лише посилаючись на отриману відповідь від Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 30 листопада 2009 року № 13072/7/23-213 з повідомленням про неможливість проведення перевірки контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдинг», у зв’язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням, про що був складений відповідний акт (арк. справи 60).

          Під час розгляду справи представниками відповідача були надані усні пояснення щодо не використання столу для різання скла П-02 в господарської діяльності у зв’язку з тим, що на момент перевірки перевіряючи не встановили його наявності.

          Суд не приймає зазначені доводи відповідача з огляду на наступне.

          Згідно з наказом керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС» № 1-5 від 30 червня 2009 року «Про проведення інвентаризації» станом на 1 липня 2009 року комісією підприємства була проведена повна інвентаризації активів та зобов’язань підприємства. Згідно з інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей від 1 липня 2009 року при інвентаризації встановлені товарні запаси на загальну суму 35112 грн. 71 коп., у тому числі на бухгалтерському рахунку 281 рахується стіл для різання скла П-02. Зазначені документи долучені до матеріалів справи.

           Враховуючи те, що перевірка позивача була проведена за період з 28 серпня 2007 року по 30 червня 2009 року, суд дійшов висновку, що результати інвентаризації, яка була проведена підприємством в межах перевіряємого періоду, спростовують доводи відповідача стосовно відсутності столу для різання скла П-02, а тому й факт невикористання його в господарської діяльності.

Суд зазначає, що актом перевірки не доведені порушення податкового законодавства – норм пункту 3.1. статті 3 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Доказів того, що придбаний позивачем товар, а саме, стіл для різання скла П-02 не пов’язаний з використанням його в господарської діяльності, податковий орган не надав.

Суд дійшов висновку, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001312342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на додану вартість за основним платежем 2660 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 1330 грен. 00 коп., усього 3990 грн. 00 коп., № 0001322342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3325 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1662 грн.50 коп., усього 4987 грн. 50 коп. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька № 0001312342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на додану вартість за основним платежем 2660 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 1330 грен. 00 коп., усього 3990 грн. 00 коп.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька № 0001322342/0 від 14 грудня 2009 року щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3325 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1662 грн.50 коп., усього 4987 грн. 50 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК ГЛАСС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 квітня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 6 квітня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.           Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.           Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Абдукадирова К.Е.