Ухвала суду № 89448791, 26.05.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/433/2020 Справа №641/1111/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Григор`єва Б.П.

суддів – Маньковської О.О., Фанда О.А.,

за участі прокурора – Горського І.Ю.

захисника – ОСОБА_1 -Мартіросян І. ОСОБА_2 .

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання – Максимової Т.І.,

при розгляді у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030010003708 від 30.09.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2,3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , який звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст. 307 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судове засідання з`явились прокурор, захисник, обвинувачений доставлений конвоєм.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 331 КПК України та відсутність підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні проти продовження строків тримання під вартою заперечував та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи дане клопотання тим, що мін має стійкі соціальні зв`язки, має ознаки захворювання на ГРВІ. Його сім`я зможе його матеріально утримувати.

Захисник адвокат Абдулаєва-Мартіросян І. ОСОБА_2 . клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підтримала та заперечувала проти продовження строків тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні, заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів дійшла наступного висновку:

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, і може бути застосований лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому суд повинен врахувати вимоги ст. 178 КПК України.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення-злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки ОСОБА_3 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2,3 ст. 307 КК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», « ОСОБА_4 проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 . Крім того, колегія суддів враховує суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення та імовірність ухилення обвинуваченого від суду, ризик втечі, а також продовження скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченим.

В зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжить скоєння кримінальних правопорушень, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу або зміну раніше обраного запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також з огляду на те, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, вважає, що на цей час не має підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому та приходить до висновку щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 , раніше визначений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.12.2019 року в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в гривневому еквіваленті складає 576300,00 грн. залишити без змін.

При вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, суд приходить до наступного.

Стаття 181 КПК України закріплює, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Доводи, які наведені у клопотанні про зміну запобіжного заходу не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки жодних відомостей, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу суду не надано.

Щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_3 ознак ГРВІ, суд зазначає, що вказані ознаки захворювання, не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки суду не надано жодного доказу про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_3 у місцях попереднього ув`язнення за станом здоров`я.

Отже, суд не вбачає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його обов`язків, дотримання останнім належної поведінки, прибуття до суду за першою вимогою та ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення (злочину).

Виходячи з викладеного у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт необхідно відмовити.

Керуючись ст. 29 Конституції України ст.ст. 176 ч.5, 177, 181, 183, 197, 199, 331, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Горського І.Ю. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 307 КК України, строком на 60 днів, тобто до 23 липня 2020 року.

Розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 , раніше визначений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.12.2019 року в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в гривневому еквіваленті складає 576300,00 грн. - залишити без змін.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя- Б . П . Григор`єв

Суддя - О.О. Маньковська

Суддя - О.А. Фанда