Рішення № 89447465, 21.05.2020, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Справа № 414/809/20

Провадження № 2-а/414/25/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Білан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до рядового поліції 1 взводу 2 роти батальйону УПП Луганської області Троценка Ярослава Володимировича, другого відповідача - Департамента патрульної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у Кремінський районний суд Луганської області з позовом до рядового поліції 1 взводу 2 роти батальйону УПП Луганської області Троценка Я.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову зазначається, що постановою відповідача серії ДП18 № 525196 від 08.04.2020 на позивача було накладене адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що позивач не пред`явив поліс страхування 02.04.2020 о 11:00 годині в м. Рубіжне по вул.Заводській, керуючи транспортним засобом "VOLKSVAGEN GOLF", номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив на думку відповідача правила 2.1 ПДР України. Проте така постанова, на думку позивача, не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, оскільки позивач не погоджується із рішенням відповідача, вважає себе невинним, а постанова необґрунтована та є такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин.

Ухвалою суду від 09.04.2020 позов було залишено без руху. Після усунення недоліків 22.04.2020 судом позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, витребувано в рядового поліції 1 взводу 2 роти батальйону Управління патрульної поліції Луганської області Троценка Я.В. матеріали, які стали підставою винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ДП18 № 525196 від 08.04.2020 р. відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.05.2020 залучено до участі у розгляді зазначеної адміністративної справи другим відповідачем Департамент патрульної поліції України та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов. Інших процесуальних дій не вчинялося.

Позивач 21.05.2020 у судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В судовому засіданні 04.05.2020 пояснив, що 02.04.2020 його було зупинено працівниками патрульної поліції, за нібито порушення Правил дорожнього руху та внаслідок чого поліцейським було пред`явлено вимогу про надання посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та страхового полісу. Від виконання вказаної вимоги позивач відмовився, оскільки вважає, що у поліцейського не було законних підстав для зупинки автомобіля позивача. Додатково позивач зазначає, що на момент зупинки він мав при собі Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який оформлений на ім`я попереднього власника транспортного засобу ОСОБА_2 та відповідно до діючого законодавства на той момент був чинним.

Відповідач рядовий поліції 1 взводу 2 роти батальйону УПП Луганської області Троценко Я.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином, 30.04.2020 надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначив, що проти позову заперечує, надав DVD-R диск та копію постанови.

Другий відповідач Департамент патрульної поліції України в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляд управи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав, відзиву від нього також не надійшло.

Як вбачається із ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а відтак суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності сторін.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ДП18 № 525196 від 08.04.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, водій ОСОБА_1 . 02.04.2020 року о 11:20 год. в м. Рубіжне по вул. Набережній, керуючи транспортним засобом "VOLKSVAGEN GOLF", номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух через залізничний переїзд №937 на заборонений сигнал світлофора червоного кольору, при перевірці документів було виявлено, що водій не має при собі чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 20.5 "в" та 2.1 "ґ" Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Луганській області ДПП, рядовим Троценко Ярославом Володимировичем була винесена вказана постанова, відповідно до якої на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 9, 32).

Згідно полісу №АО/5394954 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.05.2019, забезпеченим транспортним засобом є "VOLKSVAGEN GOLF 2", VIN НОМЕР_2 , 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , страхувальник ОСОБА_2 , строк дії до 13.05.2020 включно (а.с.6).

Згідно полісу №АО/2439999 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.04.2020, забезпеченим транспортним засобом є "VOLKSVAGEN GOLF", VIN НОМЕР_2 , 1988 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , страхувальник ОСОБА_3 , строк дії до 02.04.2021 включно (а.с.5).

На виконання ухвали суду від 22.04.2020 р., відповідачем надано матеріали, які стали підставою винесення оскаржуваної постанови, а саме диск із відеозаписом, проте відповідачем не було надано суду інших доказів на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями КУпАП, у зв`язку з чим, у позивача виникав би обов`язок пред`явлення такого поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Разом з тим, як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 525196 від 08.04.2020 р., до останньої додано відеофіксацію на бодікамеру DSJX 300100- BB0100 , однак відсутнє посилання на відеофіксацію бодікамерами DSJX300092_ВВ0092, DSJX300132_ВВ0132 та на відеофіксацію відеореєстратором.

З огляду на те, що відеофіксація бодікамер DSJX300092_ВВ0092, DSJX300132_ВВ0132 та відеофіксація відеореєсратором не зазначені у постанові, як такі, що були досліджені і є доказами при винесенні оскаржуваної постанови, а відтак суд визнає їх неналежним доказом, що кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.11.2018 р. №524/5536/17.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з бодікамери DSJX 300100-BB0100 (а.с. 33) вбачається, що 08.04.2020 о 11:10 год. у м. Лисичанськ по вул. Штейгерська, 8, поліцейський взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Луганській області ДПП, рядовий поліції Троценко Я.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 126 ч.1 КУпАП. Розгляд зазначеної справи було перенесено на 08.04.2020, ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, по справі було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.33).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» № 6 від 24.06.1988 орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової регулює відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно ч. 3 ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Відповідно ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Відповідно до п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

У той же час, з позовної заяви та пояснень позивача у судовому засіданні вбачається, що на момент зупинки автомобіля позивача ОСОБА_1 мав при собі всі необхідні документи на транспортний засіб, у тому числі чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Однак відповідач жодних допустимих і належних доказів, що спростовували б зазначені обставини, суду не надав.

З огляду на вищевикладене та встановлені у справі обставини, суд вважає, що стороною відповідача не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України не підтверджені.

Крім того, відповідачем не надано суду, будь-яких належним чином задокументованих доказів та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України, які б стали підставою для складання протоколу щодо порушень Правил дорожнього руху чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, які могли б бути підставою для перевірки у позивача страхового полісу, що свідчить про неправомірність вимоги відповідача до позивача про пред`явлення документів, зокрема, страхового полісу.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17, який суд першої інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у цій адміністративній справі з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до ч. 1 статті 20-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

А отже твердження позивача про те, що на момент зупинки його автомобіля він мав при собі чинний договір страхування (страховий поліс), хоча він і був оформлений на попереднього власника транспортного засобу "VOLKSVAGEN GOLF", VIN НОМЕР_2 , 1988 року випуску, строк дії до 13.05.2020 року включно - ОСОБА_2 , є правдивим та правильним. Однак, відповідачі не довели правомірності вимоги пред`явлення такого для перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого останньому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення - закриттю, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 229, 241-246, 286 КАС України, суд,

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Троценка Ярослава Володимировича рядового поліції 1 взводу 2 роти батальйону УПП Луганської області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 8), другого відповідача - Департамента патрульної поліції України (ідентифікаційний код 40108646; місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 525196 від 08.04.2020 р., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 25 травня 2020 року.

Суддя М.В. Панчук