Рішення № 894470, 03.08.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" серпня 2007 р. Справа № 15/248-07

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД”, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка

про стягнення 298649,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Похиленко А.В. (дов. № 273 від 28.11.2006 р.);

від відповідача: Левченко О.М. (дов. від 15.12.2006 р.);

в судовому засіданні 20.07.2007 р., яке відбулося за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 03.08.2007 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вастон” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД” (далі-відповідач) про стягнення 298649,20 грн., з яких 219303,86 грн. заборгованості за нафтопродукти поставлені на підставі генерального договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р., 16309,08 грн. штрафних санкцій, 4496,74 грн. інфляційних втрат, 58539,52 грн. 60% річних за користування товарним кредитом. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15000,00 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов генерального договору поставки нафтопродуктів № 03/11-41 від 03.11.2004 р. відповідачем не в повному обсязі сплачена позивачу вартість нафтопродуктів, поставлених позивачем відповідачу на підставі зазначеного договору, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 219303,86 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 16309,08 грн. штрафних санкцій, які за своєю правовою природою є пенею, оскільки обчислюються у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання, 4496,74 грн. інфляційних втрат та 58539,52 грн. 60% річних за користування товарним кредитом, нарахованих на підставі п. 3.3. генерального договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. Всього сума позову становить 298649.20 грн.

В судових засіданнях 20.07.2007 р. та 03.08.2007 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 20.07.2007 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позову в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом, посилається на те, що згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір процентів визначається на рівні облікової ставки НБУ, що є можливим застосувати у даному випадку, також відповідачем зазначено, що відповідно до умов п. 3.3. генерального договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. сторони дійшли згоди про те, що відсотки за користування товарним кредитом нараховуються протягом 30 календарних днів, проте, всупереч умовам зазначеного пункту договору, відсотки за користування товарним кредитом нараховані позивачем за весь період прострочення терміну розрахунку; заперечуючи проти позову в частині стягнення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що штрафні санкції всупереч вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України нараховані позивачем понад шість місяців. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що на довіреностях, на які посилається позивач як на доказ отримання відповідачем товару, не міститься відомостей про те, які цінності, на яку суму та в якій кількості належить отримати, крім того, відповідач зазначає, що всупереч вимогами п. 7 Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей” наявні в матеріалах справи довіреності не містять зразку підпису особи, що уповноважена на отримання товару. З вказаних підстав відповідач просить суд відмовити позивачу в позові. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення 15000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката зазначаючи, що на теперішній час з боку адвоката на відбулося надання позивачу правової допомоги в обсязі, який передбачений Угодою про надання правової допомоги від 12.06.2007 р. та не доведено відсутність юриста на підприємстві. З вказаних підстав відповідач просить суд відмовити позивачу у вимозі про стягнення витрат на оплату послуг адвоката. До зазначеного відзиву відповідачем доданий розрахунок позову, згідно з яким заборгованість відповідача за договором № 03/11-41 від 03.11.2004 р. становить 219303,86 грн., інфляційні втрати-4496,74 грн., відсотки за користування товарним кредитом-1617,21 грн. та штрафні санкці-14403,49 грн. В судовому засіданні 03.08.2007 р. представник відповідача визнав наявність боргу у сумі 219303,86 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2004 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Вастон” та товариством з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД” було укладено генеральний договір № 03/11-41 поставки нафтопродуктів. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ “Вастон” (Продавець) зобов’язався передати у встановлений строк (строки) нафтопродукти у власність ТОВ “Агробудпереробка-ЛТД” (Покупець), а Покупець зобов’язався прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього Договору. Сума договору визначається вартістю усіх партій нафтопродуктів, які поставлено Продавцем-Покупцеві за цим Договором (п. 1.3 Договору). Згідно з п. 3.2. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. оплата за передані партії нафтопродуктів здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7 банківських днів з моменту передачі нафтопродуктів. Пунктом 5.13 Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. встановлено, що Договір набирає чинності з 02.11.2004 р. і діє до 31.12.2004 р., за умови виконання Сторонами своїх зобов’язань. Строк дії цього Договору щороку пролонгується на один рік за умови, що жодна з Сторін не подала іншій заяву про його розірвання за один місяць до закінчення терміну його дії.

На виконання умов договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. позивач за період з 20.11.2006 р. по 22.03.2007 р. згідно з видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, передав відповідачу нафтопродукти на суму 391703,00 грн.

Для отримання нафтопродуктів відповідачем були видані довіреності серії ЯМУ № 911140 від 20.11.2006 р., серії ЯМУ № 911158 від 27.11.2006 р., серії ЯМУ № 911206 від 11.12.2006 р., серії ЯМУ № 911313 від 02.02.2007 р., серії ЯМУ № 911343 від 19.02.2007 р. на ім’я Музики І.М., серії ЯМУ № 911354 від 02.03.2007 р., серії ЯМУ № 911359 від 05.03.2007 р., серії ЯМУ № 911368 від 21.03.2007 р. на ім’я Колесника В.М.

Вартість нафтопродуктів, поставлених позивачем відповідачу за період з 20.11.2006 р. по 22.03.2007 р. на підставі договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. сплачена відповідачем позивачу частково. Заборгованість у сумі 219303,86 грн. залишилась відповідачем не сплаченою.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 219303,86 грн. за нафтопродукти поставлені за період з 20.11.2006 р. по 22.03.2007 р. на підставі договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 219303,86 грн. підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо невідповідності довіреностей, виданих відповідачем на отримання товару, Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, а саме: відсутності відомостей про те, які цінностей, на яку суму та у якій кількості належить отримати, та відсутність зразку підпису особи, що уповноважена на отримання товару спростовуються матеріалами справи, а саме копіями довіреностей, які наявні в матеріалах справи, виданих відповідачем представниками на отримання матеріальних цінностей. Крім того, щодо заперечень відповідача з огляду на те, що у довіреностях не міститься суми, на яку отримуються матеріальні цінності по довіреності, то слід окремо зазначити, що довіреності на отримання матеріальних цінностей є бланком суворої звітності типової форми № М-2, Затвердженої наказом Мінстату України № 192 від 21.06.1996 р., в яких взагалі не передбачено зазначення суми, на яку отримуються матеріальні цінності.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 4496,74 грн., нараховані за період з грудня 2006 р. по травень 2007 р. включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4496,74 грн., нарахованих за період з грудня 2006 р. по травень 2007 р. включно, від суми заборгованості окремо по кожній накладні. Оскільки розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем є арифметично вірним, крім того, як вбачається з розрахунку позову відповідача, який доданий відповідачем до відзиву на позов, зазначена сума визнається відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 4496,74 грн., які нараховані за період з грудня 2006 р. по травень 2007 р. включно, від суми заборгованості окремо по кожній накладній, є правомірною обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 16309,08 грн., яка нарахована за період з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р., від суми заборгованості окремо по кожній накладній.

Згідно з п. 4.2 Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. за невиконання Покупцем грошового зобов’язання, останній сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 16309,08 грн., яка нарахована за період з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р., від суми заборгованості окремо по кожній накладні. Проте, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 13404,14 грн., яка нарахована з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 3.2. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. щодо термінів оплати товару, за період з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р. (в межах заявлених позовних вимог), від суми заборгованості окремо по кожній накладній.

Крім того, позивач на підставі п. 3.3 Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. просить суд стягнути з відповідача 58539,52 грн. 60% річних за користування товарним кредитом, які нараховані від суми заборгованості окремо по кожній накладній за весь час прострочення терміну розрахунків з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р.

Пунктом 3.3. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. встановлено, що покупець погоджується, що у разі прострочення ним терміну розрахунку, передбаченого п. 3.2. Договору, отримана ним партія нафтопродуктів вважається переданою на умовах товарного кредиту строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару, з урахуванням сплати 60% річних за користування товарним кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Зазначена позовна вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з розрахунку відсотків за користування товарним кредитом, доданого позивачем до позовної заяви, відсотки за користування товарним кредитом нараховані позивачем за весь час прострочення терміну розрахунків. Проте, договором передбачено, що товарний кредит надається строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару. Отже, у договорі № 03/11-41 від 03.11.2004 р. сторони дійшли згоди щодо надання товарного кредиту строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару. Заперечення відповідача в частині стягнення відсотків, з посиланням на те, що розмір відсотків згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України, не приймається судом до уваги, оскільки договором № 03/11-41 від 03.11.2004 р. встановлений розмір відсотків за користування товарним кредитом на рівні 60% річних. Таким чином, враховуючи вищенаведене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10781,33 грн. 60% річних за користування товарним кредитом, які нараховані від суми заборгованості окремо по кожній накладній з урахуванням п. 3.3. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р., а саме за 30 календарних днів з моменту отримання товару окремо по кожній накладній.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката Похиленка А.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2527 від 30.03.2006 р., видане на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 30-17-28 від 30.03.2006 р.) у сумі 15000,00 грн. 12.06.2007 р. між позивачем (Клієнт) та адвокатом Похиленко А.В. (Адвокат) була укладена угода про надання правової допомоги. Відповідно до умов зазначеної угоди Адвокат взяв на себе доручення Клієнта про надання останньому юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах Клієнта на умовах передбачених Угодою, а Клієнт зобов’язався сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а саме: складання позовної заяви та представництво інтересів Клієнта у господарському суді при розгляді позовної заяви за позовом Клієнта до ТОВ “Агробудпереробка-ЛТД” про стягнення заборгованості за договором № 03/11-41 від 03.11.2004 р. Згідно з п.п. 3.1., 3.3. зазначеної Угоди розмір гонорару Адвоката за даною угодою становить 15000,00 грн. та сплачується Клієнтом протягом 30 днів з дати підписання даної угоди.

На виконання умов п.п. 3.1., 3.3. Угоди від 12.06.2007 р. Адвокатом 21.06.2007 р. у касі Клієнта отримано 15000,00 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 21.06.2007 р., оригінал якого був наданий для огляду в судовому засіданні, типова форма № КО-2 затверджена Наказом Міністерства статистики України № 51 від 15.02.1996 р., на якому підставою для видачі коштів зазначена Угода від 12.06.2007 р. про надання правової допомоги. Зазначену суму позивач просить суд стягнути з відповідача. Статус особи, яка представляла інтереси позивача при розгляді даної справи, відповідає вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру». Враховуючи викладене витрати на оплату послуг адвоката відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України також покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12455,39 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД” (08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 14А, код 20574157) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143, к. 23, код 25392930) 219303,86 грн. (двісті дев’ятнадцять тисяч триста три грн. 86коп.) боргу, 4496,74 грн. (чотири тисячи чотириста дев’яносто шість грн. 74коп.) інфляційних втрат, 10781,33 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят одна грн. 33коп.) відсотків за користування товарним кредитом, 13404,14 грн. (тринадцять тисяч чотириста чотири грн. 14коп.) пені, 2479,86 грн. (дві тисячи чотириста сімдесят дев’ять грн. 86коп.) витрат по сплаті державного мита, 97,98 грн. (дев’яносто сім грн. 98коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12455,39 грн. (дванадцять тисяч чотириста п’ятдесят п’ять грн. 39коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД”, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка

про стягнення 298649,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Похиленко А.В. (дов. № 273 від 28.11.2006 р.);

від відповідача: Левченко О.М. (дов. від 15.12.2006 р.);

в судовому засіданні 20.07.2007 р., яке відбулося за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 03.08.2007 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вастон” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД” (далі-відповідач) про стягнення 298649,20 грн., з яких 219303,86 грн. заборгованості за нафтопродукти поставлені на підставі генерального договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р., 16309,08 грн. штрафних санкцій, 4496,74 грн. інфляційних втрат, 58539,52 грн. 60% річних за користування товарним кредитом. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15000,00 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов генерального договору поставки нафтопродуктів № 03/11-41 від 03.11.2004 р. відповідачем не в повному обсязі сплачена позивачу вартість нафтопродуктів, поставлених позивачем відповідачу на підставі зазначеного договору, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 219303,86 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 16309,08 грн. штрафних санкцій, які за своєю правовою природою є пенею, оскільки обчислюються у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання, 4496,74 грн. інфляційних втрат та 58539,52 грн. 60% річних за користування товарним кредитом, нарахованих на підставі п. 3.3. генерального договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. Всього сума позову становить 298649.20 грн.

В судових засіданнях 20.07.2007 р. та 03.08.2007 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 20.07.2007 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позову в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом, посилається на те, що згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір процентів визначається на рівні облікової ставки НБУ, що є можливим застосувати у даному випадку, також відповідачем зазначено, що відповідно до умов п. 3.3. генерального договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. сторони дійшли згоди про те, що відсотки за користування товарним кредитом нараховуються протягом 30 календарних днів, проте, всупереч умовам зазначеного пункту договору, відсотки за користування товарним кредитом нараховані позивачем за весь період прострочення терміну розрахунку; заперечуючи проти позову в частині стягнення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що штрафні санкції всупереч вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України нараховані позивачем понад шість місяців. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що на довіреностях, на які посилається позивач як на доказ отримання відповідачем товару, не міститься відомостей про те, які цінності, на яку суму та в якій кількості належить отримати, крім того, відповідач зазначає, що всупереч вимогами п. 7 Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей” наявні в матеріалах справи довіреності не містять зразку підпису особи, що уповноважена на отримання товару. З вказаних підстав відповідач просить суд відмовити позивачу в позові. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення 15000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката зазначаючи, що на теперішній час з боку адвоката на відбулося надання позивачу правової допомоги в обсязі, який передбачений Угодою про надання правової допомоги від 12.06.2007 р. та не доведено відсутність юриста на підприємстві. З вказаних підстав відповідач просить суд відмовити позивачу у вимозі про стягнення витрат на оплату послуг адвоката. До зазначеного відзиву відповідачем доданий розрахунок позову, згідно з яким заборгованість відповідача за договором № 03/11-41 від 03.11.2004 р. становить 219303,86 грн., інфляційні втрати-4496,74 грн., відсотки за користування товарним кредитом-1617,21 грн. та штрафні санкці-14403,49 грн. В судовому засіданні 03.08.2007 р. представник відповідача визнав наявність боргу у сумі 219303,86 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2004 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Вастон” та товариством з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД” було укладено генеральний договір № 03/11-41 поставки нафтопродуктів. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ “Вастон” (Продавець) зобов’язався передати у встановлений строк (строки) нафтопродукти у власність ТОВ “Агробудпереробка-ЛТД” (Покупець), а Покупець зобов’язався прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього Договору. Сума договору визначається вартістю усіх партій нафтопродуктів, які поставлено Продавцем-Покупцеві за цим Договором (п. 1.3 Договору). Згідно з п. 3.2. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. оплата за передані партії нафтопродуктів здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7 банківських днів з моменту передачі нафтопродуктів. Пунктом 5.13 Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. встановлено, що Договір набирає чинності з 02.11.2004 р. і діє до 31.12.2004 р., за умови виконання Сторонами своїх зобов’язань. Строк дії цього Договору щороку пролонгується на один рік за умови, що жодна з Сторін не подала іншій заяву про його розірвання за один місяць до закінчення терміну його дії.

На виконання умов договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. позивач за період з 20.11.2006 р. по 22.03.2007 р. згідно з видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, передав відповідачу нафтопродукти на суму 391703,00 грн.

Для отримання нафтопродуктів відповідачем були видані довіреності серії ЯМУ № 911140 від 20.11.2006 р., серії ЯМУ № 911158 від 27.11.2006 р., серії ЯМУ № 911206 від 11.12.2006 р., серії ЯМУ № 911313 від 02.02.2007 р., серії ЯМУ № 911343 від 19.02.2007 р. на ім’я Музики І.М., серії ЯМУ № 911354 від 02.03.2007 р., серії ЯМУ № 911359 від 05.03.2007 р., серії ЯМУ № 911368 від 21.03.2007 р. на ім’я Колесника В.М.

Вартість нафтопродуктів, поставлених позивачем відповідачу за період з 20.11.2006 р. по 22.03.2007 р. на підставі договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. сплачена відповідачем позивачу частково. Заборгованість у сумі 219303,86 грн. залишилась відповідачем не сплаченою.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 219303,86 грн. за нафтопродукти поставлені за період з 20.11.2006 р. по 22.03.2007 р. на підставі договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 219303,86 грн. підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо невідповідності довіреностей, виданих відповідачем на отримання товару, Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, а саме: відсутності відомостей про те, які цінностей, на яку суму та у якій кількості належить отримати, та відсутність зразку підпису особи, що уповноважена на отримання товару спростовуються матеріалами справи, а саме копіями довіреностей, які наявні в матеріалах справи, виданих відповідачем представниками на отримання матеріальних цінностей. Крім того, щодо заперечень відповідача з огляду на те, що у довіреностях не міститься суми, на яку отримуються матеріальні цінності по довіреності, то слід окремо зазначити, що довіреності на отримання матеріальних цінностей є бланком суворої звітності типової форми № М-2, Затвердженої наказом Мінстату України № 192 від 21.06.1996 р., в яких взагалі не передбачено зазначення суми, на яку отримуються матеріальні цінності.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 4496,74 грн., нараховані за період з грудня 2006 р. по травень 2007 р. включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4496,74 грн., нарахованих за період з грудня 2006 р. по травень 2007 р. включно, від суми заборгованості окремо по кожній накладні. Оскільки розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем є арифметично вірним, крім того, як вбачається з розрахунку позову відповідача, який доданий відповідачем до відзиву на позов, зазначена сума визнається відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 4496,74 грн., які нараховані за період з грудня 2006 р. по травень 2007 р. включно, від суми заборгованості окремо по кожній накладній, є правомірною обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 16309,08 грн., яка нарахована за період з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р., від суми заборгованості окремо по кожній накладній.

Згідно з п. 4.2 Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. за невиконання Покупцем грошового зобов’язання, останній сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 16309,08 грн., яка нарахована за період з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р., від суми заборгованості окремо по кожній накладні. Проте, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 13404,14 грн., яка нарахована з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 3.2. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. щодо термінів оплати товару, за період з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р. (в межах заявлених позовних вимог), від суми заборгованості окремо по кожній накладній.

Крім того, позивач на підставі п. 3.3 Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. просить суд стягнути з відповідача 58539,52 грн. 60% річних за користування товарним кредитом, які нараховані від суми заборгованості окремо по кожній накладній за весь час прострочення терміну розрахунків з 31.11.2006 р. по 14.06.2007 р.

Пунктом 3.3. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р. встановлено, що покупець погоджується, що у разі прострочення ним терміну розрахунку, передбаченого п. 3.2. Договору, отримана ним партія нафтопродуктів вважається переданою на умовах товарного кредиту строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару, з урахуванням сплати 60% річних за користування товарним кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Зазначена позовна вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з розрахунку відсотків за користування товарним кредитом, доданого позивачем до позовної заяви, відсотки за користування товарним кредитом нараховані позивачем за весь час прострочення терміну розрахунків. Проте, договором передбачено, що товарний кредит надається строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару. Отже, у договорі № 03/11-41 від 03.11.2004 р. сторони дійшли згоди щодо надання товарного кредиту строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару. Заперечення відповідача в частині стягнення відсотків, з посиланням на те, що розмір відсотків згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України, не приймається судом до уваги, оскільки договором № 03/11-41 від 03.11.2004 р. встановлений розмір відсотків за користування товарним кредитом на рівні 60% річних. Таким чином, враховуючи вищенаведене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10781,33 грн. 60% річних за користування товарним кредитом, які нараховані від суми заборгованості окремо по кожній накладній з урахуванням п. 3.3. Договору № 03/11-41 від 03.11.2004 р., а саме за 30 календарних днів з моменту отримання товару окремо по кожній накладній.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката Похиленка А.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2527 від 30.03.2006 р., видане на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 30-17-28 від 30.03.2006 р.) у сумі 15000,00 грн. 12.06.2007 р. між позивачем (Клієнт) та адвокатом Похиленко А.В. (Адвокат) була укладена угода про надання правової допомоги. Відповідно до умов зазначеної угоди Адвокат взяв на себе доручення Клієнта про надання останньому юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах Клієнта на умовах передбачених Угодою, а Клієнт зобов’язався сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а саме: складання позовної заяви та представництво інтересів Клієнта у господарському суді при розгляді позовної заяви за позовом Клієнта до ТОВ “Агробудпереробка-ЛТД” про стягнення заборгованості за договором № 03/11-41 від 03.11.2004 р. Згідно з п.п. 3.1., 3.3. зазначеної Угоди розмір гонорару Адвоката за даною угодою становить 15000,00 грн. та сплачується Клієнтом протягом 30 днів з дати підписання даної угоди.

На виконання умов п.п. 3.1., 3.3. Угоди від 12.06.2007 р. Адвокатом 21.06.2007 р. у касі Клієнта отримано 15000,00 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 21.06.2007 р., оригінал якого був наданий для огляду в судовому засіданні, типова форма № КО-2 затверджена Наказом Міністерства статистики України № 51 від 15.02.1996 р., на якому підставою для видачі коштів зазначена Угода від 12.06.2007 р. про надання правової допомоги. Зазначену суму позивач просить суд стягнути з відповідача. Статус особи, яка представляла інтереси позивача при розгляді даної справи, відповідає вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру». Враховуючи викладене витрати на оплату послуг адвоката відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України також покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12455,39 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД” (08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 14А, код 20574157) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вастон” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143, к. 23, код 25392930) 219303,86 грн. (двісті дев’ятнадцять тисяч триста три грн. 86коп.) боргу, 4496,74 грн. (чотири тисячи чотириста дев’яносто шість грн. 74коп.) інфляційних втрат, 10781,33 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят одна грн. 33коп.) відсотків за користування товарним кредитом, 13404,14 грн. (тринадцять тисяч чотириста чотири грн. 14коп.) пені, 2479,86 грн. (дві тисячи чотириста сімдесят дев’ять грн. 86коп.) витрат по сплаті державного мита, 97,98 грн. (дев’яносто сім грн. 98коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12455,39 грн. (дванадцять тисяч чотириста п’ятдесят п’ять грн. 39коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 14.08.2007 р.