Постанова № 894458, 25.07.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

25.07.07 Справа№ 3/172А

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи

за позовом ТзОВ„ Інко Лтд”, м.Львів

до відповідача : Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000402350/1 від 18.06.2007 р.

За участю представників:

Від позивача: П”ятковський А.П. - представник

Від відповідача: Антонюк І.Б. - представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки , передбачені ст.ст.49,51 КАС України.

Суть спору: ТзОВ„ Інко Лтд”, м.Львів звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000402350/1 від 18.06.2007 р.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Відповідач позов заперечив з підстав і мотивів, викладених в своїх поясненнях, просив позов залишити без задоволення.

В судовому засіданні 11.07.07 р. оголошувалась перерва до 25.07.2007 року.

Повний текст рішення виготовлений, підписаний і оголошений 25.07.2007 року.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

В період з 27.02.2007 р. по 27.03.2007 р. ДПІ у Пустомитівському районі проводилась планова виїзна перевірка ТзОВ„ Інко Лтд”, м.Львів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2006 року. За результатами перевірки складено Акт №412/23-0/25239972 від 30.03.2007 року на підставі, якого винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 0000402350/0 від 06.04.2007 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 398 317,50 грн. в т.ч. основний платіж 265 545,00 грн. та 132 772,50 грн. фінансова санкція.

Зазначене рішення оскаржувалось платником податків в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги 16.06.2007 року ДПІ у Пустомитівському районі податкове повідомлення-рішення № 0000402350/0 від 06.04.2007 р скасовано в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 230544,51 грн. та у відповідній частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій. В решта частині податкове повідомлення-рішення № 0000402350/0 від 06.04.2007 р залишене без змін. За наслідками розгляду первинної скарги 18.06.2007 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі прийнято податкове повідомлення рішення № 0000402350/1 , яким ТзОВ„ Інко Лтд”, м.Львів визначено суму податкових зобов’язань за платежем „податок на додану вартість” у розмірі 52500,50 грн., яка за основним платежем складає 35000,00 грн. та 17500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ТзОВ„ Інко Лтд”, м.Львів не погоджується із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного :

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000402350/1 від 18.06.2007 р. прийняте відповідачем на підставі акту перевірки №412/23-0/25239972 від 30.03.2007 року, в якому зафіксовано порушення позивачем :

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. за №168/97-ВР, а саме – підприємство безпідставно включило до податкового кредиту податкові накладні № 57 від 17.04 2006 р. на суму ПДВ 16 666,67 грн. та №84 від 23.06.2006 року на суму ПДВ 18 333,33 грн., оскільки пісок, по факту передачі якого було видано податкові накладні, отриманий товариством безоплатно і податок з нього не нараховувався і не сплачувався. На думку ДПІ у Пустомитівському районі , зазначені порушення призвели до заниження податку на додану вартість на суму 35 000,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки (а.с.47-48) ТзОВ„ Інко Лтд”, не оприбутковано на балансі підприємства в квітні 2006 року пісок в кількості 1786 м.куб. та в червні 2006 року пісок в кількості 1000 м.куб. в загальному на суму ПДВ 35000,00 грн., в зв’язку з чим, на думку податкової інспекції, підприємством завищено суму податкового кредиту .

Відповідно до пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у редакції, чинній на момент включення спірних податкових накладних до складу податкового кредиту „ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку ”.

Необґрунтованими є доводи податкової інспекції про те, що ТзОВ„ Інко Лтд” не нараховано і не сплачено податок на додану вартість за податковими накладними № 57 від 17.04.2006 року на суму ПДВ 166666,67 грн. та № 84 від 23.06.2006 року на суму ПДВ 18333,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ„ Інко Лтд” та ПП „Кулеша” в період з 3 квітня 2006 року по 08 червня 2006 року було укладено п’ять договорів купівлі-продажу ( два договори від 03.04.06 р., один від 09.04.06 р., один від 17.04.06 р., та один договір від 08.06.2006 р.). Усі договори були однотипними і відрізнялися лише в частині кількості, вартості та місцю поставки піску (а.с.76-80 ). За умовами зазначених вище договорів продавець (ПП „Кулеша”) зобов’язувався продати, а покупець (ТзОВ„ Інко Лтд”) купити і оплатити вартість поставленого піску за домовленими цінами шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця.

Таким чином, ТзОВ„ Інко Лтд” отримувало від ПП „Кулеша” пісок на підставі договорів, якими передбачено грошову компенсацію вартості піску, що підтверджується накладними на відвантаження товарів та податковими накладними (а.с.81-95). За наявності зазначених обставин у відповідача відсутні підстави вважати спірні поставки піску безоплатними.

Не відповідають фактичним обставинам також доводи відповідача про те, що по податкових накладних № 57 від 17.04 2006 р. та №84 від 23.06.2006 року податок на додану вартість не нараховувався і не сплачувався. Як вбачається з накладних на відвантаження товарів, податкових накладних, як зазначено в самому акті перевірки, в первинних документах чітко визначена ціна піску без ПДВ та з ПДВ, визначено загальну вартість піску , що підлягає до оплати. Таким чином податок на додану вартість по спірних накладних нараховувався і відповідно сплачувався, що підтверджується актами звірки розрахунків, банківськими виписками ( а.с.96-146).

Що стосується доводів податкової інспекції на неправомірність включення до податкового кредиту ПДВ по податкових накладних № 57 від 17.04 2006 р. в розмірі 16 666,67 грн. та №84 від 23.06.2006 року в розмірі 18 333,33 грн., які не були оприбутковані підприємством по бухгалтерському обліку, то слід зазначити наступне:

Як зазначає позивач, не оприбуткування накладної на відвантаження товару №57 від 17.04.2006 року на суму 83333,33 грн. ( без ПДВ) та накладної № 82 від 16.06.2006 р. на суму 91 666,67 грн. було бухгалтерською помилкою , яка в подальшому була виправлена. Таким чином, не оприбуткування піску по спірних податкових накладних в бухгалтерському обліку позивача є наслідком звичайної помилки, яка жодним чином не призвела до заниження податкових зобов’язань ВКП ТзОВ „Інко” Лтд.

Враховуючи ту обставину, що ВКП ТзОВ „Інко” Лтд отримало пісок від ПП „Кулеша” згідно з договором купівлі-продажу і оплатило його вартість, в тому числі і податок на додану вартість по податкових накладних виданих ПП „Кулеша” №57 від 17.04.2006 року та № 84 від 23.06.2006 року на загальну суму ПДВ 35 000,00 грн., а тому, у відповідності до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням цих товарів (робіт, послуг).

Висновок податкової інспекції про те, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) за придбані товарно-матеріальні цінності, з огляду на вищевикладене є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

Оскільки немає підстав для донарахування ВКП ТзОВ „Інко” Лтд суми податкового зобов’язання платника податків відповідно до підпункту „б” пп..4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, то відсутні підстави і для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення .

Судові витрати, за згодою сторін, покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 160-163, 167 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2.Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області № 0000402350/1 від 18.06.2007 р. про визначення ВКП ТзОВ „Інко” Лтд податкових зобов’язань за платежем податок на додану вартість в розмірі 52 500,50 грн. , в тому числі 35 000,00 грн. основного платежу та 17 500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Судові витрати покласти на Позивача.

4. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 25.07.2007р.

Суддя