Ухвала суду № 89443405, 26.05.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/2635/20

пр № 2-а/464/132/20

У Х В А Л А

26 травня 2020 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

25.05.2020 р. до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сорока О.Є., у якому просить поновити строк для оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення та скасувати постанови: серії ЕАК №2151128 від 23.02.2020 р. та серії ЕАК №2151172 від 23.02.2020 р. про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий слід залишити без руху, з огляду на таке.

Згідно вимог, передбачених ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеному, позивачем не долучено до матеріалів справи документ про сплату судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 визначено правову позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи таку правову позицію Верховного Суду, приходжу до висновку, що у даній справі відсутня пільга щодо сплати судового збору за подання позовної заяви.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду позову справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанови про накладення адміністративних стягнень.

У частині 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка відповідно до вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 підлягає застосуванню при поданні позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначено, що ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.

Таким чином, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 420,4 грн (0,2х2102=420,4).

Окрім цього, за змістом ст. 6 Закон України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із врахуванням наведеного, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову складає по 420,40 грн. за кожну позовну вимогу, відтак позивачу слід сплатити 840,80 грн. судового збору.

За положеннями ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та відповідно надати такому строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України,

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення – залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, які зазначені в такій.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.Ю.Теслюк