Рішення № 894428, 08.08.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.07

Справа № 15/388-07.

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

до відповідача Буринського районного відділу УМВС України Сумській області

про стягнення 7794 грн. 49 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників:

від позивача : Безрук О.О., довіреність б/н від 18.01.2007р.

від відповідача : Заєць Р.М., довіреність б/н від 25.07.2007р.

В судовому засіданні 26.07.2007р. оголошувалась перерва до 08.08.2007р. об 10 год. 40 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 7794 грн. 49 коп. боргу, в т.ч. 6145 грн. 28 коп. основного боргу по договору №558 від 29.01.2003р. про надання послуг електрозв‘язку, 488 грн. 74 коп. пені за жовтень 2006р. – травень 2007р., 172 грн. 04 коп. 3 % річних та 998 грн. 43 коп. інфляційних збитків.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому повідомив, що станом на 01.04.2007р., відповідно до акту звірки, сума боргу по договору складає 6145 грн. 28 коп. включно з заборгованістю за 2003р. Ним усно в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до заборгованості, яка виникла в 2003 році (175 грн. 91 коп.), тому, відповідач визнає тільки 5969 грн. 37 коп. основного боргу.

Крім цього він пояснив, що оскільки він є бюджетною організацією, то проводить розрахунки з товариствами за спожиті послуги електрозв‘язку та комунальні послуги по мірі надходження коштів з державного бюджету, тому просить суд зменшити розмір пені.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про надання послуг електрозв’язку №558 від 29.01.2003р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Буринського цеху електрозв‘язку №5 м. Конотопського центру електрозв‘язку №3 Сумської філії ВАТ «Укртелеком» і Буринським районним відділом УМВС України Сумській області, позивач надавав послуги електрозв’язку, а відповідач зобов’язаний був своєчасно оплачувати вартість послуг.

Факт отримання відповідачем від позивача послуг електрозв’язку на підставі договору №558 від 29.01.2003 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема договором, укладеним між сторонами, рахунками за надані відповідачу послуги.

Представник позивача пояснив, що відповідач систематично не виконував своїх зобов‘язань, за отримані послуги не розрахувався, у зв‘язку з чим його заборгованість за надані послуги електрозв‘язку станом на 01.04.2007р. склала 6145 грн. 28 коп. основного боргу.

Тому, згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу претензію №01/05-437 від 12.03.2007р. із вимогою погасити заборгованість. У встановлені в претензійному листі строках відповідач борг не погасив, відповіді не надав. Тому, позивач був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому повідомив, що станом на 01.04.2007р., відповідно до акту звірки, сума боргу по договору складає 6145 грн. 28 коп. включно з заборгованістю за 2003р. Ним усно в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до заборгованості, яка виникла в 2003 році (175 грн. 91 коп.), тому, відповідач визнає тільки 5969 грн. 37 коп. основного боргу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, перебіг строку позовної давності у даному випадку розпочався з 2004 року.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, оскільки відповідачем усно в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, суд застосовує позовну давність.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тому, в частині стягнення 175 грн. 91 коп. заборгованості по основному боргу за 2003 рік суд відмовляє.

Відповідачем доказів сплати 5969 грн. 37 коп. основного боргу не подано, позовні вимоги по цій сумі визнані в повному обсязі, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині по стягненню основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору про надання послуг електрозв’язку №558 від 29.01.2003 року позивач просить стягнути з відповідача 172 грн. 04 коп. 3 % річних та 998 грн. 43 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 488 грн. 74 коп. за жовтень 2006р. – травень 2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно п. 5.8 зазначеного договору.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення суми пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи зазначеної норми з огляду на те, що відповідач є державною установою, що фінансується за рахунок державного бюджету України, невиконання умов договору в частині оплати послуг позивача пов‘язано із несвоєчасним фінансуванням відповідача, позивач не заперечує проти зменшення розміру пені.

Тому, згідно ст.ст. 549-552 ЦК України з відповідача стягується пеня у розмірі 40 грн. 00 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Буринського районного відділу УМВС України Сумській області (Сумська область, м. Буринь, вул. Дем‘яна Бедного, 2, код 23635066) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком (м. Суми, вул. Червоногвардійська, 2, код 23825401) 5969 грн. 37 коп. основного боргу, 40 грн. 00 коп. пені, 172 грн. 04 коп. 3 % річних та 998 грн. 43 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 175 грн. 91 коп. заборгованості по основному боргу за 2003 рік – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. Резниченко

Повний текст рішення підписано 08.08.07 р.