Ухвала суду № 89442570, 18.05.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1843/15

6/945/29/20

У Х В А Л А

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Петриченко В.С.,

розглянувши 18 травня 2020 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Паріс” про заміну сторони у виконавчому провадженні,

в с т а н о в и в :

06.05.2020 року ТОВ “Фінансова компанія Паріс” звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заявник зазначив, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2015 року у справі № 480/1843/15 стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 38389,88 грн., та судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

23.04.2020 року між Публічним Акціонерним Товариством “Дельта Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Паріс” було укладено договір про відступлення права вимоги № 2230/К.

Посилаючись на дані обставини, заявник ТОВ “Фінансова компанія Паріс” просив замінити у виконавчому провадженні стягувача з ПАТ “Дельта банк” на нього (ТОВ “Фінансова компанія Паріс” ) як нового стягувача.

В судове засідання представники заявника та боржника не з`явилися.

Натомість представник заявника подав клопотання провести судове засідання з розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження без участі представника заявника.

Перевіривши матеріали заяви і цивільної справи № 480/1843/15 суд встановив наступне.

Відповідно ст. 15 ч.5 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

На підставі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно висновку зробленого Верховним Судом у Постанові від 05.12.2018 року № 643/4902/14-ц, за своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 у справі №6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд — і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

За таких умов ТОВ “Фінансова компанія “Паріс” слід вважати правонаступником первісного стягувача і провести відповідну заміну у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Паріс” - задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ “Дельта Банк”, його правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Паріс”, (код ЄДРПОУ 43212924; адреса: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 28А), у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі № 480/1843/15 за позовом ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга подається на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г. В. Терентьєв

18.05.2020