Ухвала суду № 89442190, 25.05.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/881/17

Провадження № 4-с/456/12/2020

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

за участю секретаря Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрий цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича щодо оцінки майна, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. щодо проведеної оцінки майна, яку в подальшому уточнив та просив суд: визнати недійсними оцінку Ѕ частки житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 у розмірі 512 593 грн. без ПДВ, та оцінку 1/3 частки двокімнатної квартири, розташованої у АДРЕСА_2 в розмірі 98 572 грн. без ПДВ, які були проведені суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 станом на 23.01.2020р.

В обгрунтування поданої скарги покликався на те, що на виконанні у приватного виконавця Маковецького З.В. перебуває зведене виконавче провадження ВП56675407 про стягнення з нього коштів по справі № 456/881/17, а саме на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.04.2018 зміненого постановою Львівського апеляційного суду від 02.12.2019.

19.02.2020 він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та дізнався, що згідно звіту ФОП ОСОБА_5 – ринкова вартість реалізації 1/3 частки двокімнатної квартири, розташованої у АДРЕСА_2 становить 98 572 грн., а ринкова вартість реалізації Ѕ частини житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 становить 512 592 грн. Вважає, що така вартість належного йому майна є явно заниженою, що також стверджується рецензіями на вказані звіти № 0219/1-2020 та №0219/2-2020 від 19.02.2020, які були виконані на його замовлення сертифікованими суб`єктами оціночної діяльності. При проведені вказаних рецензій на звіти про оцінку вартості було виявлено низку порушень вимог нормативно- правових актів з оцінки майна, які призвели до визначення недостовірної оцінки даного майна. Рецензенти прийшли до висновку, про те, що звіти не повною мірою відповідають вимогам нормативно – правових актів з оцінки майна, мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. У вказаних рецензіях вказано, що звіт може використовуватись лише у разі виправлення зазначених недоліків.

Покликання виконавця на те, що ним, як боржником, не було надано доступу до квартири і будинку, а тому складання звітів без детального огляду об`єктів є правомірним не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ним чинились перешкоди суб`єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 у доступі до будинку та квартири, оскільки такий був залучений до участі у виконавчому провадженні постановою від 22.01.2020 і вже наступного дня 23.01.2020 ним було складено два Звіти про вартість майна. Окрім того, акти виконавця складені ще у вересні 2018. Зазначені обставини підтверджують неповноту та однобічність проведення суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 оцінки, яка у подальшому потягла за собою недостовірність такої оцінки, яка сутєво порушує його права, оскільки передача цього

майна на реалізацію чи стягувачу здійснюватиметься за вартістю нижчою від ринкової.

Представник заявника адвокат Подоляк Б.Р.у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в доповненні до скарги та просив суд такі задоволити. Додатково зазначив, що на даний час у Верховному Суді за скаргою ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.04.2018 та постанову Львівського апеляційного суду від 02.12.2019. В межах даного касаційного провадження ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановлена ухвала від 29.04.2020, якою зупинено виконання вищевказаних рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку. Також вказав, що на даний момент часу процедура відшкодування не відбулась та між сторонами ведуться переговори.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. у судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог та просив суд відмовити у задоволені скарги у повному обсязі у зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки всі виконавчі дії проведені у чіткій відповідності до вимогам чинного законодавства та спрямовані на повне фактичне виконання рішення суду. В обґрунтування заперечень покликався на поданий ним письмовий відзив на скаргу згідно якого вказав, що у нього на виконанні дійсно перебуває зведене виконавче провадження № 56675407, до складу якого входять виконавчі провадження:

-56675262 з примусового виконання виконавчого листа № 456/881/17, що виданий 05.06.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000,00 грн;

-56674150 з примусового виконання виконавчого листа № 456/8881/17, що виданий 05.06.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000,00 грн;

-61035288 з примусового виконання виконавчого листа № 456/8881/17, що виданий 16.01.2020 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди у сумі 85 642,70 грн.

17.09.2018 на виконання вимог ч. 5 ст.56 Закону ним було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою було описано 1/3 частини двокімнатної квартири, розташованої у АДРЕСА_2 та Ѕ частки житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 .

22.01.2020 на виконання вимог ст. 57 Закону ним було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою до проведення виконавчих дій щодо оцінки майна боржника було залучено ФОП ОСОБА_5 , який 23.01.2020 провів оцінку вищеописаного майна боржника.

Вважає, що твердження заявника про те, що його права порушені неналежним оглядом належного йому майна є необґрунтованими, оскільки такі наслідки спричинені діями самого боржника, який не надав доступу приватному виконавцю до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , для його огляду та опису, що стверджується актом від 13.09.2018. Вважає, що такі дії спрямовані на ухилення боржника від виконання рішення суду. Що стосується приміщення за адресою АДРЕСА_2 , то таке згідно акту від 13.09.2018 було оглянуто та ним здійснено фотозйомку, яка в подальшому стало основою для визначення вартості об`єкта оцінки – 1/3 частки квартири за вказаною адресою.

Так як боржник не надав доступу до приміщення, яке оцінювалось, не надав належних та допустимих доказів щодо різниці технічного стану оцінюваного приміщення і технічного стану та критеріїв, вказаних у звіті, тому його твердження про необ`єктивність оцінки майна є необґрунтованими.

Що стосується рецензій звітів про оцінку майна, то такі здійснені суб`єктом оціночної діяльності на замовлення та за рахунок скаржника, що ставить такі рецензії під сумнів.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги з підстав наведених приватним виконавцем.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, про причину неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши представника заявника, заінтересованих осіб, приватного виконавця та свідка, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги

та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., на підставі постанови ВП № 56674150 від 26.06.2018, перебуває зведене виконавче провадження № 56675407, до складу якого входять виконавчі провадження:

-56675262 з примусового виконання виконавчого листа № 456/881/17, що виданий 05.06.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000,00 грн;

-56674150 з примусового виконання виконавчого листа № 456/8881/17, що виданий 05.06.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000,00 грн./а.с.93/

Постановою ВП № 61035288 від 21.01.2020 до вказаного зведеного виконавчого провадження було приєднано виконавче провадження № 61035288 з примусового виконання виконавчого листа № 456/8881/17, що виданий 16.01.2020 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди у сумі 85 642,70 грн./а.с.96-97/

У ході проведення виконавчих дій з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу приватним виконавцем 03.09.2018 з метою виконання рішення суду була винесена вимога, яка була адресована ОСОБА_1 , про надання ним доступу 13.09.2018 о 15:00 год. до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 з метою перевірки майнового стану боржника, огляду, опису та вилучення належного майна, та 13.09.2018 о 16 год. до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.98/

Згідно актів від 13.09.2018 складених приватним виконавцем Маковецьким З.В. вбачається, що за адресою місця проживання боржника: АДРЕСА_1 перевірити стан та здійснити огляд будинку не представилось можливим, оскільки боржник відсутній, доступу не надано. Також згідно акту приватного виконавця від 13.09.2018 за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів матері боржника ОСОБА_7 встановлено, що боржник за вказаною адресою прописаний, однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ./100-101/

Судом з`ясовано, той факт, що 17.09.2018 приватним виконавцем було описано майно належне боржнику, а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 та Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

У відповідності до копії постанови приватного виконавця Маковецього З.В. від 22.01.2020 у виконавчому провадженні було залучено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_5 /а.с.102/

З вищевказаної постанови вбачається той факт, що 17.09.2018 постановою приватного виконавця до участі у виконавчому провадженні вже залучався суб`єкта оціночної діяльності з метою оцінки описаного майна боржника. 18.09.2018 суб`єктом оціночної діяльності проведено та підписано звіти про оцінку описаного майна. Однак у силу ч. 6 ст. 57 Закону України «Про

виконавче провадження» звіти про оцінку майна втратили свою чинність 17.03.2019. У зв`язку з цим виникла необхідність у проведені оцінки описаного майна боржника повторно.

У відповідності до Звіту про оцінку 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виконаного 23.01.2020 фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , який діє на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №1012/17 від 18.10.2017 - ринкова вартість реалізації об`єкта оцінки без врахування ПДВ становить 98 572 грн./а.с.163-190/

Згідно Звіту про оцінку 1/2 частки будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виконаного також 23.01.2020 ОСОБА_5 - ринкова вартість об`єкта оцінки без врахування ПДВ становить 512 593 грн./а.с.191-220/

Вищевказані оцінки майна боржника проводилась суб`єктом оціночної діяльності із застосуванням порівняльного методичного підходу.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки

майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон).

Згідно з ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.

Згідно зі ст.12 Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 3 Закону встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування (ч.ч. 1, 4 ст. 9 Закону).

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Даним Стандартом (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Зі змісту оспорюваних Звітів вбачається, що вихідними даними для об`єктів оцінки були зокрема дані візуального обстеження будинковолодіння, дані візуального обстеження будівлі і квартири, фотознімки будинковолодіння, будинку (квартири) у якому знаходиться оцінюваний об`єкт./а.с.167, 195/ Окрім цього, з заяви оцінювача ОСОБА_5 викладеної у оскаржуваних звітах такий ствердив, що ним був особисто проведений огляд об`єкту, що оцінюється /а.с.182, 210/

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями свідків.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що є фізичною особою підприємцем та діє як суб`єкт оціночної діяльності на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №1012/17 від 18.10.2017. На підставі постанови приватного виконавця ОСОБА_8 він був призначений оцінювачем арештованого майна по спірному виконавчому провадженні. В подальшому 22 чи 23 січня 2020, точної дати не пригадує, проводив оцінку частки квартири та частки будинку за вищевказаними адресами. Огляд оцінюваного майна проводився ним тільки ззовні. При цьому, чому ним не проводився огляд та дослідження приміщень всередині (у зв`язку з відсутністю боржника чи через не допуск його до приміщень), надати ствердну відповідь суду не зміг. Також вказав, що при проведені розрахунку для порівняння брав до уваги ті об`єкти, які були на ринку на момент оцінки.

Однак суд критично відноситься до показів свідка про те, що ним проводився огляд оцінюваного майна, оскільки такі суперечать фактичним обставинам справи, зокрема і самим Звітам, у яких у розділі «Опис та аналіз зібраних і використаних даних та іншої інформації під

час проведення оцінки» ФОП ОСОБА_5 зазначено, що для повного огляду та дослідження об`єкту оцінки оцінювач не був допущений і по погодженню з приватним виконавцем, оцінка виконувалась по наданих документах. Необхідний зовнішній та внутрішній огляд та фотографування об`єкту дослідження було проведено не в повному обсязі. На дату оцінки стан ремонту та санітарно – технічний стан оцінюваних приміщень – встановити неможливо оскільки відсутній допуск до приміщень будинку, тому експерти - оцінювачі використали принцип розумної обережності і застосували відповідні корегування. /а.с 205, 176/

Зазначені обставини також були підтвердженні приватним виконавцем у поданому до суду відзиві на скаргу, який вказав, що боржником не було надано доступу до вказаного нерухомого майна, що стверджується актами складеними ним 13.09.2018. Однак слід звернути увагу на той факт, що вищевказані акти стосувались оцінки майна боржника, яка проводилась раніше, а саме на підставі постанови приватного виконавця від 17.09.2018 про залучення до участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності з метою оцінки описаного майна боржника, звіт про оцінку якого було підписано оцінювачем 18.09.2018 та який втратив чинність у зв`язку з спливом шестимісячного строку з моменту його підписання.

Так, ст. 3 Закону встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.

Необхідно зазначити, що фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об`єкта оцінки (житлові будівлі), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно

Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні грунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування на подібне) майно, що потребує порівняння лише вартості подібного майна. Подібне майно згідно національного стандарту №1"Загальні засади оцінки майна і майнових прав» це майно що за своїми характеристиками та / або властивостями подібне до об`єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість.

Разом з тим, судом встановлено та таке підтверджується матеріалами справи, що на дату оцінки майна 23.01.2020 у суб`єкта оціночної діяльності були відсутні дані щодо того у якому технічному та санітарному стані перебували оцінювані ним приміщення. Оцінювач не досліджував характеристики та властивості квартири та будинку, а також земельної ділянки боржника для порівняння цих даних із подібним майном. Звіти про оцінку майна проводився тільки по фотознімках зовнішнього вигляду нерухомого майна – будинковолодіння та квартири, які були зроблені приватним виконавцем станом на вересень 2018. У зв`язку з спливом тривалого проміжку часу, стан вказаних приміщень міг кардинально змінитись.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що приватним виконавцем чи/або суб`єктом оціночної діяльності вживались заходи для проведення огляду майна, яке належить боржнику з метою його оцінки, зокрема не долучено доказів скерування на адресу боржника вимоги щодо надання доступу до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , як і не долучено підтвердження про те, що боржником ОСОБА_1 така вимога була отримана. Також відсутні докази, які б підтверджували факт не допуску приватного виконавця чи оцінювача заявником для проведення огляду майна. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні.

Окрім цього, слід звернути увагу і на той факт, що постанова про залучення суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_9 була винесена приватним виконавцем Маковецьким З.В. 22.01.2020, а Звіти про оцінку майна підписані суб`єктом оціночної діяльності наступного дня, тобто 23.01.2020, що також підтверджує той факт, що оцінювач не здійснював ознайомлення з об`єктом оцінки. Доказів про направлення та вручення сторонам виконавчого провадження постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_9 також не надано.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених устатті 5 цього Закону.

Як вбачається із наведеної норми, у випадку незгоди із звітом про оцінку майна може бути замовлена його рецензія.

Так, п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" встановлено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Звертаючись до суду із скаргою заявник послався на те, що результати оцінки майна є явно заниженими, звіти складені з порушенням порядку та правил проведення оцінки, внаслідок чого така оцінка є недостовірна і не відповідає дійсній вартості оціненого майна, що стверджується рецензіями на вказані Звіти, що були виготовлені на його замовлення.

Так, зокрема згідно рецензії на Звіт про оцінку нерухомого майна -1/2 частки житлового будинку загальною площею 199,7 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вих № НОМЕР_1 /2-2020 та згідно рецензії на Звіт про оцінку нерухомого майна – 1/3 частки двокімнатної квартири, загальною площею 59,5 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_2 вих. № 0219/1-2020 виконаних заслуженим експертом оцінювачем УТО ОСОБА_10 , (свідоцтво голови представництва Експертної Ради УТО Львівської області № 025 від 15.12.2019; сертифікат ФДМ»736 від1997 р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок від 29.09.2008, свідоцтво ФДМ про реєстрації у державному реєстрі оцінювачів від 17.12.2004, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 13.09.2018 та від 07.08.2018, термін практичної діяльності з оцінки майна – від 1997) та провідним експертом-оцінювачем УТО ОСОБА_11 (свідоцтво представника Експертної Ради УТО Львівської області № 27 від 15.12.2019; сертифікат ФДМ від 16.12.2000р, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 16.12.2000, свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності від 08.09.2016, копії посвідчень про підвищення кваліфікації оцінювача 2018, термін практичної діяльності з оцінки майна – від 2000) встановлено, що вказані Звіти не повною мірою відповідають вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але можуть використовуватись з метою визначеною у Звіті після виправлення зазначених недоліків. Зокрема рецензентами було встановлено, що у Звітах з кожним наступним коригуванням середнє значення одиничного показника вартості зменшувалось, проведені коригування збільшило коофіцієнт варіації, що є негативним фактом і доказом неправильно виконаної процедури коригування у цілому,

скоригована вартість дол/м.кв. завдяки проведеним необгрунтованим коригуванням, у порівнянні з вихідними даними зменшилась на 38,5% та відповідно на 43%. Також при оцінці вартості будинку не виконано коригування на площу присадибної ділянки, а площу земельної ділянки об`єктів порівняння не визначено і не враховано, що є методично неправильно, оскільки в складі використаних за порівняльним підходом об`єктів порівняння також є земельні ділянки різних розмірів. При цьому площу присадибної ділянки об`єкта оцінки не визначена.

Твердження приватного виконавця у поданому відзиві про те, що долучені заявником рецензії здійснені суб`єктами оціночної діяльності на замовлення та за рахунок заявника, що ставить під сумнів їх об`єктивність не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством зокрема ст. 13 Закону не передбачено заборони здійснення рецензії звіту про оцінку майна за замовленням будь – якої особи, щодо якої використовується відповідна оцінка.

Окрім цього чинним законодавством України, зокрема, ст. 32 Закону передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч.ч. 1, 7 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Долучені до матеріалів справи ОСОБА_1 рецензії на Звіт про оцінку нерухомого майна, суд вважає належними та допустимими доказами у справі та такими, що одержані у встановленому законом порядку. Будь – яких доказів, які б спростовували подані рецензії на Звіти у судовому засіданні не надано, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для неприйняття таких рецензій.

Таким чином, судом встановлено, що при здійсненні оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , було допущено порушення вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», що суттєво вплинуло на достовірність оцінки. Крім цього, в результат оцінки за порівняльним підходом ФОП ОСОБА_5 внесено суттєву похибку, яка призвела до одержання хибного результату щодо оцінки майна. Відтак Звіти про оцінку майна, складені суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , 23.01.2020 не можна вважати достатньо обґрунтованими, об`єктивними та достовірними.

Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків як стягувачу у вигляді неотриманого доходу, так і боржнику – у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості, а тому наявні підстави для визнання вищевказаних Звітів про оцінку майна недійсними.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц(провадження № 14-187цс19), яку суд у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Разом з тим, суд звертає увагу на той факт, що на даний момент часу Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зупинено виконання рішення Стрийського міськрайонного суду від 13.04.2018 та постанови Львівського апеляційного суду від 02.12.2019 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, про що постановлено ухвалу від 29.04.2020 у справі № 456/881/17 (провадження № 61-470св20), тому реалізація майна на підставі оскаржених Звітів про оцінку майна не може бути проведена.

Керуючись ст. 450-451 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича щодо оцінки майна, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задоволити.

Визнати оцінку нерухомого майна - Ѕ частки житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 у розмірі 512 593 грн. без ПДВ, та оцінку 1/3 частки двокімнатної квартири, розташованої у АДРЕСА_2 в розмірі 98 572 грн. без ПДВ, проведену 23.01.2020 суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 недійсними.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Н. М. Янів