Ухвала суду № 89441965, 21.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8862/19

Провадження № 1-кп/127/253/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача Бернади Є.В.,

суддів: Бойка В.М., Медяної Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Мазуренка В.С.,

сторони захисту: адвоката Казеко О.І., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених статтею 348, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених статтею 348, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого зазначеного запобіжного заходу, на даний час не відпали. Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину та ряду умисних злочинів проти власності, вчинених під час не знятих та не погашених судимостей, що свідчить про його схильність до вчинення нових злочинів. Крім того, зауважив, що у кримінальному провадженні судом ще не були допитані усі потерпілі та свідки, а тому, перебуваючи на волі, обвинувачений може чинити тиск на зазначених осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Казеко О.І. - заперечила щодо продовження строку тримання її підзахисного під вартою, оскільки прокурором не доведено існування ризиків, на які він посилався. Зауважила, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, на його утриманні перебувала престаріла мати. Крім того, звернула увага на наявність у матеріалах кримінального провадження медичної документації, яке підтверджує погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , а тому просила замінити обраний запобіжний захід на більш м`який, а саме: домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Порядок продовження строку тримання під вартою регламентований статтею 199 глави 18 КПК, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК є відсильною нормою щодо статті 184 КПК. Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Суд враховує, що стороною обвинувачення вимоги наведеної правової норми щодо строку та порядку звернення до суду з відповідним клопотанням не дотримані. Однак, сторона захисту не заперечувала проти вирішення питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не погоджуючись з його доводами, а чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить застережень, згідно з якими порушення строку та порядку звернення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою спричиняє відмову в задоволенні клопотання або ж залишення клопотання без розгляду. Натомість зі змісту статті 350 КПК випливає, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Крім того, частиною третьою статті 331 КПК визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає за доцільне зазначити, що приписи частини третьої статті 331 КПК є імперативними. Крім того, положення чинного кримінально-процесуального закону не містять застережень, що недотримання прокурором вимог щодо форми звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на стадії судового розгляду кримінального провадження має наслідок повернення такого клопотання або ж відмова у його задоволенні.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку (п. 63, справа «Тодоров проти України»).

Відповідно до вимог статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів різного ступеню тяжкості, у тому числі й особливо тяжкого злочину, вчинених у період не знятої і не погашеної судимості. Суд враховує, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, зокрема недопитані усі потерпілі та свідки у кримінальному провадженні. А тому, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може незаконно впливати на зазначених осіб, переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовані. При цьому, суд враховує, що відомостей, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою з поважних причин, у тому числі й за станом здоров`я, суду надані не були.

Враховуючи положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 21.05.2020 р. до 23:59 год. 19.07.2020 р.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: