Ухвала суду № 89440653, 21.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/18061/18

Провадження № 1-кс/947/2262/20

УХВАЛА

21.05.2020 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Тонконоженко М.М., за участю секретаря Четвертак О.В., прокурора відділу прокуратури Одеської області Суботіна Д.В., захисника – адвоката Пояркова В.О., розглянувши скаргу захисника – адвоката Пояркова В.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення про підозру,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга захисника – адвоката Пояркова В.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 щодо скасування повідомлення про підозру від 25.09.2018 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.11.2018 року ОСОБА_1 частині підозри його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12018162500001634 від 28.06.2018 року.

Захисник у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на викладені в скарзі доводи.

Прокурор заперечував на задоволенні скарги, мотивуючи наявністю достатніх доказів, зібраних під час досудового розслідування, для обґрунтування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри врученої

ОСОБА_1 думку захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали скарги,приходжу до наступного.

Як вбачається зі змісту скарги захисника, він фактично не погоджується з рішенням досудового розслідування про повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри,вважаючи ці рішення безпідставним та винесеним в порушення вимог КПК України.

Встановлено, що 25.09.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

17.11.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України.

В скарзі заявник посилається на те, що у органу досудового розслідування відсутні докази для повідомлення ОСОБА_1 про підозру, органами досудового розслідування не встановлено обставин, які свідчать про скоєння ним відповідного кримінального правопорушення, а саме у частині повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та захисник вважає, що сама підозра не ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та відповідній оцінці зібраних доказів. Крім того заявник просить виключити відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто заявником фактично ставиться питання щодо не обґрунтованості підозри, а також про те, що органами досудового розслідування не встановлено обставин, які свідчать про скоєння ним відповідного кримінального правопорушення, а також визнання доказів неналежними і недопустимими.

Як вбачається з системного аналізу діючого кримінального процесуального законодавства, вирішення питання про правильність і повноту встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження на стадії досудового слідства, знаходиться в виключній компетенції відповідних компетентних осіб органу досудового слідства і процесуального керівника, які, після встановлення таких обставин, на цій підставі приймають рішення про повідомлення про підозру чи закриття провадження по справі.

Оцінка правильності і повноти встановлення досудовим слідством таких обставин і висновків належить до компетенції суду лише виключно при розгляді справи по суті, шляхом дослідження і оцінки в судовому засіданні доказів. Після чого суд вправі, виключно в передбаченому законом порядку, вирішити питання про однобічність і неправильність проведення досудового слідства.

Розгляд і вирішення цього питання слідчим суддею, тобто фактичне дослідження доказів по справі слідчим суддею, не передбачено і суперечить КПК України і не може бути предметом розгляду слідчим суддею під час проведення досудового слідства, оскільки це є виключною компетенцією органу досудового розслідування.

На стадії досудового розслідування, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), слідчий суддя може оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

При вирішенні питання про обґрунтованість підозри належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F ОСОБА_2 проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.

Перевірка повідомлення про підозру, з точки зору обґрунтованості підозри, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії судового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування, зокрема, при розгляді скарги, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомлення про підозру, а також і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, в рамках розгляду зазначеної скарги, неможливий.

Дане твердження також стосується і вимог адвоката Пояркова В.О. щодо скасування підозри у окремій частині, а саме підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, адже суд розглядає зазначене питання комплексно, а не в окремій частині та наведені доводи стосуються вимог, викладених в скарзі, в цілому.

Щодо порушення процесуальних вимог при повідомленні про підозру, на які посилається захисник, слід зазначити наступне.

Захисник вказує, що у супереч вимогам п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України, його підзахисному не було надано відповідних копій процесуальних документів рідною для останнього мовою.

Проте, наявність права підозрюваного користуватися рідною або іншою мовою, якою він володіє, не вказує на таку вимогу до органу досудового розслідування, оскільки, таке право може бути використано за заявою (клопотанням) підозрюваного до органу досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження за клопотанням підозрюваних і відповідного рішення слідчого до участі в кримінальному провадженні було залучено перекладача, послугами якого користувався, зокрема, підозрюваний ОСОБА_1 . Даних про те, що підозрюваний чи його захисник заявляв клопотання про письмовий переклад тексту підозри заявником не надано.

Крім того питання щодо статусу підозрюваного, а відповідно і виконання відповідних вимог КПК України при повідомленні про підозру ОСОБА_1 вже було предметом розгляду слідчого судді при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, а також колегії суддів апеляційної інстанції під час розгляду скарги на рішення слідчого судді, які, в межах наданих їм повноважень в рамках вирішення зазначених питань, визнали наявністьстатусу підозрюваного щодо ОСОБА_1 .

Окрім того, захисник посилається на те, що повідомлення про підозру від 25.09.2018 року було здійснено у приміщенні лікувального закладу та через тяжкий стан здоров`я ОСОБА_1 не мав можливості особисто отримати повідомлення про підозру.

Проте, як зазначено самим захисником, у відповідному протоколі повідомлення про підозру від 25.09.2018 року є відповідні записи, що свідчить про відсутність процесуальних порушень з боку органу досудового розслідування, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України.

Також слідчим було виконано встановлені законом вимоги при повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 19.11.2018 року, про що свідчать відповідні записи безпосередньо на тексті зазначеного повідомлення про підозру.

Таким чином, на підставі встановленого, слід зробити висновок про те, що доводи заявника про наявність, на його думку, порушень при повідомлені про підозру, при повідомлені про зміну підозри ОСОБА_1 , не ґрунтуються на наданих до суду матеріалах кримінального провадження та матеріалах самої скарги.

В зв`язку з викладеним в задоволенні скарги захисника належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304 і 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги захисника – – адвоката Пояркова В.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 щодо скасування повідомлення про підозру від 25.09.2018 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17.11.2018 року ОСОБА_1 ) Торнікеу частині підозри його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12018162500001634 від 28.06.2018 року.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України, може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Тонконоженко М. М.