Ухвала суду № 89438543, 26.05.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/8260/19

1-кп/264/277/2020

У Х В А Л А

26.05.2020 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук Г.В., прокурора Кассая А.Ю., захисника Сніга В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в режимі відеоконференції з ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шахтарськ, Донецької області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працює, судимий: 1) 09.10.2001 року Шахтарським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 186, ст. 75, ст. 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням на 2 роки; 2) 29.05.2002 року Шахтарським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 180, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 27.02.20 09 року Шахтарським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 289, ст. 395, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 72 КК України до 7 років позбавлення волі; 4) 29.12.2012 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ст. 395, ст. 70 ч. 1, ст. 71 ч. 1 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 23.05.2013 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м. Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження.

В ході судового засідання судом в порядку ст.. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

Прокурор вважав доцільним продовження дії саме такого виду запобіжного заходу з огляду на те, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тривалий час офіційно ніде не працює, тобто не має законного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв`язків та утриманців за місцем свого мешкання у м. Маріуполі, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, тому може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків та потерпілого, скоювати інші злочини.

Потерпілий залишив вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його сестри, зазначив, що не має наміру переховуватись від суду.

Захисник Сніга В.І. заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу, просив обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби за місцем проживання сестри обвинуваченого, зазначив, що прокурором не наведено ризиків для обрання найсуворішого запобіжного заходу.

Вислухавши сторони, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк дії запобіжного заходу, продовжити ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 30 березня 2020 року, спливає 28 травня 2020 року.

Ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, переховуватись від суду продовжують існувати, з урахуванням тяжкості пред`явленого обвинувачення, а також з огляду на попередні судимості за корисливі злочини.

Будь-яких даних про зменшення вищезазначених ризиків, які б давали підстави для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою судом не встановлено.

Суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними», але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, так як метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, яка була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів та у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні злочину, предметом якого є майно потерпілого, тобто знову обвинувачується у вчиненні майнового злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, в теперішній час залишені не допитаними свідки, обвинувачений офіційно не працює, не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, має реєстрацію на тимчасово окупованій території, де проживає його мати, тому суд вважає, що з метою уникнення відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду або іншим чином перешкоджати розгляду справи. В даному випадку, на думку суду, найсуворіший запобіжний захід - цілком виправданий та необхідний для забезпечення розгляду справи та належної процесуальної поведінки обвинуваченого. При цьому, домашній арешт, про який заявляла сторона захисту, не усуває перелічених ризиків.

Виходячи з викладеного, суд продовжує строк дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ще на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 176-179-183, 184, 193, 194, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л ИВ:

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити до шістдесяти днів, тобто до 24 липня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Сніга В.І. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва