Ухвала суду № 89438254, 26.05.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.05.2020

ЄУН № 937/9785/19

Провадження № 1-кс/937/2163/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» травня 2020 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області – Юрлагіна Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Чапали Костянтина Геннадійовича у кримінальному провадженні № 42018080000000024 від 18.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , була суддею Вільнянського районного суду Запорізької області станом на 25.01.2017 та 16.10.2017, раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України,

за участю прокурора – Железняка М.О.,

підозрюваної – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваної – адвоката Середи А.А.,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2020 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Чапали Костянтина Геннадійовича у кримінальному провадженні № 42018080000000024 від 18.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованим у м. Мелітополь, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018080000000024 від 18 січня 2018 року, за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до свідоцтва №0800000629 від 22.12.2009 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації , вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, об`єкт закінченого будівництва – 40-квартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , здано до експлуатації. Відповідно до вказаного свідоцтва замовником даного об`єкта будівництва є Софіївська виправна колонія управління з питань виконання покарань у Запорізькій області (№55) (правонаступник Державна установа «Софіївська виправна колонія (№ 55)» код ЄДРПОУ 08563501).

На підставі рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області № 12 від 21.01.2010, право власності на квартири житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у тому числі квартиру АДРЕСА_4 , зареєстровано на Державу України в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25588585 від 16.03.2019, вищезазначені квартири перебували у власності Держави України в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань на праві господарського відання Софіївської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (55) (правонаступник Державна установа «Софіївська виправна колонія (№ 55)» код ЄДРПОУ 08563501).

Відповідно рішення Вільнянської міської ради Запорізької області №246 від 31.12.2009 про розподіл жилої площі в новозбудованому житловому будинку по АДРЕСА_5 вказаного будинку надано статус службової.

На підставі рішення Вільнянської міської ради Запорізької області про надання службових жилих приміщень працівникам СВК №55 від 08.12.2011 № 259 затверджено наказ начальника Софіївської виправної колонії № 55 «Про надання службового житлового приміщення персоналу установи» від 08.11.2011 № 368, наказ № 370 від 08.11.2011 та надано службову двокімнатну квартиру житловою площею 29,7 м?, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , підполковнику внутрішньої служби, першому заступнику начальника установи ОСОБА_2 .

Згідно вказаного рішення ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 08.11.2011 видано ордер на службове жиле приміщення АДРЕСА_6 639/11 за адресою: АДРЕСА_5 .

18.01.2017 року до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСББ «Надія-55» про визнання права власності на нерухоме майно – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за набувальною давністю.

Відповідно системи автоматизованого розподілу справ між суддями Вільнянського районного суду Запорізької області, 18.01.2017 вищевказаний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за строком набувальної давності, розподілено на суддю Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_5 .

Згідно ухвали судді Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонова Є.М. від 24.01.2017 вищезазначений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 повернуто позивачу, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, на підставі заяви ОСОБА_3

23.01.2017 ОСОБА_3 повторно звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 та ОСББ «Надія-55» про визнання права власності на нерухоме майно – квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за набувальною давністю.

Відповідно до системи автоматизованого розподілу справ між суддями 23.01.2017 вищевказаний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за строком набувальної давності, розподілено на іншого суддю Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувались тим, що вона безперервно, відкрито користується квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_5 , протягом 10 років, здійснює всі необхідні платежі по утриманню та здійснює поточні ремонти вказаної нерухомості.

Згідно з п. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог 177 ЦПК України Сидорова О.М. до своєї позовної заяви про визнання права власності на нерухоме майно – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за набувальною давністю, не долучила будь-яких документів, підтверджуючих сплату судового збору.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В порушення вимог вищезазначених норм матеріального та процесуального права 23.01.2017 суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що позовну заяву ОСОБА_3 від 23.01.2019 подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, тобто без документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_3 , винесла ухвалу про відкриття провадження у справі.

Відповідно до квитанції № 48, яка долучена до матеріалів цивільної справи Вільнянського районного суду Запорізької області № 314/230/17 (провадження № 2/314/395/2017) судовий збір сплачено лише 24.01.2017 о 14 годині 22 хвилини, тобто наступного дня після відкриття провадження по справі.

В подальшому, розглядаючи зазначену цивільну справу у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вільнянського районного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, ОСОБА_1 , маючи вищу юридичну освіту, стаж роботи з 2001 року, будучи суддею Вільнянського районного суду Запорізької області, виконуючи повноваження судді цього суду, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_3 , достовірно знаючи та будучи переконаною у тому, що діє всупереч вимогам закону і справедливості, з метою постановлення завідомо неправосудного рішення при здійсненні правосуддя, допустила порушення норм матеріального та процесуального права без встановлення справжніх обставин спору та належної юридичної оцінки доказів.

Згідно ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Разом з тим, суддею Беспалько Т.Д. у порушення вимог ст. ст. 190, 272 ЦПК України доручено вручення ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками позивачу – ОСОБА_3 , незважаючи на те, що процесуальним законом не передбачено видачі судом позивачу копії позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження для вручення відповідному учаснику цивільного процесу, а дозволено видавати стороні чи її представникові виключно судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу.

Так, відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2, перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд встановлює, чи повідомлені ті, хто не з`явився, про час, місце судового засідання з дотриманням вимог Закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений ЦПК України.

Згідно ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

В порушення вказаних вимог 25.01.2017 суддя Беспалько Т.Д. перебуваючи у приміщенні залу судових засідань №3 Вільнянського районного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, ухвалила рішення слухати справу за відсутності відповідачів в порядку заочного судочинства. При цьому, будь-які документи, підтверджуючі вручення відповідачам ухвали про відкриття провадження у справі, копії цивільного позову та повісток про виклик в матеріалах цивільної справи відсутні.

В матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за строком набувальної давності, після ухвали про відкриття провадження у справі міститься розписка про отримання повістки про виклик до суду ОСОБА_2 та ОСББ «Надія-55» як відповідачів на 14:00 годину 25 січня 2017 року із підписом невстановлених осіб у графі «для передання», без зазначення її прізвища, посади або відношення до відповідача, даних документа, що посвідчує особу одержувача, та дати отримання повістки, а також без підпису та прізвища особи, що посвідчила підпис її одержувача.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 229 суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

У порушення вказаних вимог Закону суддя Беспалько Т ОСОБА_6 Д., перебуваючи у приміщенні зали судового засідання №3 Вільнянського районного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, не встановивши під час судового розгляду достатніх даних про те, що ОСОБА_3 безперервно, відкрито користується квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_5 , протягом 10 років, здійснює всі необхідні платежі по утриманню та здійснює поточні ремонти вказаної нерухомості, а також достовірно знаючи, що вказане нерухоме майно здано до експлуатації лише 22.12.2009, тобто менш ніж 10 років та належить на праві власності Державі України в особі Державного департаменту з питань виконання кримінальних покарань (правонаступник Державна установа «Софіївська виправна колонія (№ 55)» код ЄДРПОУ 08563501), грубо порушуючи вимоги ст. ст. 263 - 265 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, реалізуючи свій злочинний умисел на постановлення завідомо неправосудного судового рішення за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, діючи в інтересах ОСОБА_3 , достовірно знаючи та будучи переконаним у тому, що діє всупереч вимогам закону і справедливості, з метою постановлення завідомо неправосудного рішення при здійсненні правосуддя, прагнучи і бажаючи всупереч матеріальному та процесуальному закону і фактичним обставинам, встановленим у справі, постановити судове рішення, яке за своєю суттю не може бути і не є актом правосуддя, будучи службовою особою, що постійно здійснює функцію представника судової влади, обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, склала, підписала та 25.01.2017 проголосила у судовому засіданні завідомо неправосудне рішення.

Зазначеним незаконним рішенням ОСОБА_1 задовольнила безпідставні та необґрунтовані позовні вимоги про визнання за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_7 , ринкова вартість якої складає 290000 гривень, що станом на 25.01.2017 у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

В подальшому, на підставі вказаного рішення судді Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д., державний реєстратор Вільнянської районної адміністрації Запорізької області Ревенко О.Ю. 10.02.2018, за заявою ОСОБА_3 перереєстрував право власності на вищезазначену квартиру за останньою.

Внаслідок умисних незаконних дій судді ОСОБА_1 під час розгляду зазначеної справи, ОСОБА_3 безпідставно набуто право власності на службову квартиру у місті Запоріжжі, чим порушено майнові права Держави України в особі Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» та спричинено тяжкі наслідки установі.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в учиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України - постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2017 року до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_8 , та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9 .

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 04.04.2018 № 119619365 та № 119618919 об`єкт нерухомості - квартира розташована за адресою: АДРЕСА_8 , належала на праві власності померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно актового запису № 3150 від 08.05.2019) ОСОБА_9 .

Відповідно системи автоматизованого розподілу справ між суддями Вільнянського районного суду Запорізької області 16.10.2017 вищевказаний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на квартиру та житловий будинок, розподілено на суддю Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д.

Позовні вимоги ОСОБА_8 обґрунтовувались тим, що вона проживала з ОСОБА_9 однією сім`єю, вела спільне господарство протягом семи років, у зв`язку з чим вона є спадкоємцем четвертої черги, згідно ст. 1264 ЦК України.

Згідно п. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог 177 ЦПК України ОСОБА_8 до своєї позовної заяви про визнання права власності на нерухоме майно – квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_8 , не долучила будь-яких документів, які підтверджують сплату судового збору.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В порушення вимог вищезазначених норм матеріального та процесуального права 16.10.2017 суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що позовну заяву ОСОБА_8 подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, тобто без документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_8 , винесла ухвалу про відкриття провадження у справі.

Відповідно до квитанції № 48, яка долучена до матеріалів цивільної справи Вільнянського районного суду Запорізької області № 314/230/17 (провадження № 2/314/395/2017) судовий збір сплачено лише 19.10.2017 о 14 годині 22 хвилини, тобто через декілька днів після прийняття рішення по справі.

Відповідно ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

16.10.2017 суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д ОСОБА_6 , діючи умисно, в інтересах ОСОБА_10 , порушуючи правила виключної підсудності, встановлені ст. 30 ЦПК України, що є істотним порушенням норм процесуального права, достовірно знаючи, що квартира, на яку позивач просить визнати право власності, знаходиться в Шевченківському районі міста Запоріжжя, за адресою: АДРЕСА_8 , винесла ухвалу про відкриття провадження у справі.

В подальшому, розглядаючи зазначену цивільну справу у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вільнянського районного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, ОСОБА_1 , маючи вищу юридичну освіту, стаж роботи з 2001 року, будучи суддею Вільнянського районного суду Запорізької області, виконуючи повноваження судді цього суду, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_10 , достовірно знаючи та будучи переконаною у тому, що діє всупереч вимогам закону і справедливості, з метою постановлення завідомо неправосудного рішення при здійсненні правосуддя, допустила порушення норм матеріального та процесуального права без встановлення справжніх обставин спору та належної юридичної оцінки доказів.

Згідно ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Разом з тим, суддею Беспалько Т.Д. у порушення вимог ст. ст. 190, 272 ЦПК України доручено вручення ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками позивачу – ОСОБА_10 , незважаючи на те, що процесуальним законом не передбачено видачі судом позивачу копії позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження для вручення відповідному учаснику цивільного процесу, а дозволено видавати стороні чи її представникові виключно судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу.

Так, відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2, перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд встановлює, чи повідомлені ті, хто не з`явився, про час, місце судового засідання з дотриманням вимог Закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений ЦПК України.

Згідно ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

В порушення вказаних вимог 16.10.2017 суддя Беспалько Т.Д. перебуваючи у приміщенні залу судових засідань №3 Вільнянського районного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, ухвалила рішення слухати справу за відсутності відповідачів в порядку заочного судочинства. При цьому, будь-які документи підтверджуючі вручення відповідачам ухвали про відкриття провадження у справі, копії цивільного позову та повісток про виклик в матеріалах цивільної справи відсутні.

В матеріалах судової справи за позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Вільнянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на квартиру та житловий будинок після ухвали про відкриття провадження у справі міститься розписка про отримання повістки про виклик до суду Вільнянської міської ради як відповідача на 10:30 16 жовтня 2017 року (відповідно до вказаної ухвали судове засідання було призначено цього дня на 9:10) із підписом невстановленої особи у графі «для передання», без зазначення її прізвища, посади або відношення до відповідача, даних документа, що посвідчує особу одержувача, та дати отримання повістки, а також без підпису та прізвища особи, що посвідчила підпис її одержувача.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 229 суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

У порушення вказаних вимог Закону суддя Беспалько Т ОСОБА_6 Д., перебуваючи у приміщенні зали судового засідання №3 Вільнянського районного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, не встановивши під час судового розгляду достатніх даних про те, що ОСОБА_8 проживала з померлим ОСОБА_9 однією сім`єю, вела спільне господарство протягом 7 років, а також достовірно знаючи, що вказаний факт спростовується, зокрема, актовим записом від 01 травня 2017 року, з якого вбачається, що причини смерті ОСОБА_9 не були встановлені через гнилісні зміни тіла, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 263 - 265 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, реалізуючи свій злочинний умисел на постановлення завідомо неправосудного судового рішення за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, діючи в інтересах ОСОБА_8 , достовірно знаючи та будучи переконаною у тому, що діє всупереч вимогам закону і справедливості, з метою постановлення завідомо неправосудного рішення при здійсненні правосуддя, прагнучи і бажаючи всупереч матеріальному та процесуальному закону і фактичним обставинам, встановленим у справі, постановити судове рішення, яке за своєю суттю не може бути і не є актом правосуддя, будучи службовою особою, що постійно здійснює функцію представника судової влади, обіймаючи постійно посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, склала, підписала та 16.10.2017 проголосила у судовому засіданні завідомо неправосудне рішення.

Зазначеним незаконним рішенням ОСОБА_1 задовольнила безпідставні та необґрунтовані позовні вимоги про визнання за ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_10 , ринкова вартість якої складає 490000 гривень, що станом на 16.10.2017 у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

В подальшому, до моменту скасування суддею Беспалько Т.Д. ухваленого нею заочного рішення та залишення позову ОСОБА_10 без розгляду на підставі цього рішення 31 жовтня 2017 року за ОСОБА_10 було зареєстровано право власності на спірну квартиру у місті АДРЕСА_3 , яку в подальшому, 19 грудня 2017 року, нею було відчужено третій особі згідно з договором купівлі-продажу, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Внаслідок умисних незаконних дій судді ОСОБА_1 під час розгляду зазначеної справи ОСОБА_10 безпідставно набуто право власності на спірну квартиру у місті АДРЕСА_3 , чим порушено майнові права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та спричинено тяжкі наслідки державі.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в учиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України - постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки.

14.05.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Запоріжжя, громадянці України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судді Вільнянського районного суду Запорізької області станом на 25.01.2017 та 16.10.2017, раніше не судимій, повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 в інкримінованому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: заява начальника Державна установа «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.01.2019; протоколами допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту ОСОБА_8 ; копіями рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09.09.2019 про притягнення судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення, відповідно до якого встановлено факти грубих порушень вимог цивільного процесуального закону під час розгляду цивільних справ; копією реєстраційної справи на об`єкт нерухомості – квартиру за адресою: АДРЕСА_8 ; копією реєстраційної справи на об`єкт нерухомості – квартиру за адресою: АДРЕСА_5 ; копіями з матеріалів цивільної справи № 314/230/17, в яких зафіксовані обставини розгляду суддею Беспалько Т.Д. цивільної справи, постановлення судового рішення; копіями з матеріалів цивільної справи № 314/4086/17, в яких зафіксовані обставини розгляду суддею Беспалько Т.Д. цивільної справи, постановлення судового рішення; іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, слідчий вказує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Аналізуючи поведінку підозрюваної та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення дійшла наступних висновків.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення і наступного покарання у виді від 5 до 8 років позбавлення волі, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Крім того, під час досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово ігнорувала повістки про виклик та не з`являлась до Територіального управління Державного бюро розслідувань для вручення останній повідомлення про підозру, а також умисно приховувала своє місцезнаходження, тобто всіляким чином намагалася переховуватись від органів досудового розслідування.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_1 може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, у тому числі своїх колишніх колег та осіб, які виступали сторонами у вищезазначених цивільних справах, а також посадових осіб установ та органів влади та місцевого самоврядування, яким спричинено шкоду. Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, проведення яких буде доручатись Запорізькому НДЕКЦ МВС України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може чинити тиск на експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків, а саме вмовляти їх до надати неправдивих показів на її користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив суд його задовольнити, зазначивши, що даний запобіжний захід буде сприяти досягненню завдань кримінального провадження і перешкоджати ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Підозрювана у судовому засіданні причетність до скоєного не визнала, від надання показів відмовилась, щодо обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання сторона захисту і ОСОБА_1 не заперечували, при цьому пояснила, що постійно проживає у м. Запоріжжі.

На підставі ч.5 ст. 27 КПК України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України)..

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких їй інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема такими доказами є: заява начальника Державна установа «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_11 ; протоколи допиту свідка ОСОБА_11 від 04.01.2019; свідка ОСОБА_12 ; свідка ОСОБА_8 ; копіями рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09.09.2019 про притягнення судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення, відповідно до якого встановлено факти грубих порушень вимог цивільного процесуального закону під час розгляду цивільних справ; копією реєстраційної справи на об`єкт нерухомості – квартиру за адресою: АДРЕСА_8 ; копією реєстраційної справи на об`єкт нерухомості – квартиру за адресою: АДРЕСА_5 ; копіями з матеріалів цивільної справи № 314/230/17, в яких зафіксовані обставини розгляду суддею Беспалько Т.Д. цивільної справи, постановлення судового рішення; копіями з матеріалів цивільної справи № 314/4086/17, в яких зафіксовані обставини розгляду суддею Беспалько Т.Д. цивільної справи, постановлення судового рішення.

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_1 до злочину, вчинення якого інкримінується їй органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України - постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, що спричинило тяжкі наслідки.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на свідків та експерта у кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів – підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні – підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином – підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення і наступного покарання у виді від 5 до 8 років позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Крім того, під час досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово ігнорувала повістки про виклик та не з`являлась до Територіального управління Державного бюро розслідувань для вручення останній повідомлення про підозру, а також умисно приховувала своє місцезнаходження, тобто будь-яким чином намагалася переховуватись від органів досудового розслідування.

Таким чином, тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами, дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрювана ОСОБА_1 , у разі незастосування до неї запобіжного заходу та відсутності контролю за її процесуальною поведінкою з боку органу досудового розслідування, під загрозою настання кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, зможе протягом тривалого періоду часу переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик незаконно впливати на свідків та експерта у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та експерта, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, підозрювана тривалий час була суддею Вільнянського районного суду Запорізької області. Слідчий суддя погоджується із твердженням сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, у тому числі своїх колишніх колег та осіб, які виступали сторонами у вищезазначених цивільних справах, а також посадових осіб установ та органів влади та місцевого самоврядування, яким спричинено шкоду. Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, проведення яких буде доручатись Запорізькому НДЕКЦ МВС України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може чинити тиск на експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

За таких обставин, є обґрунтовані підстави вважати, що свій колишній статус та зв`язки ОСОБА_1 може використовувати з метою незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи ці обставини, обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає, що без застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 зможе здійснювати вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження, відтак доводи сторони обвинувачення не є необґрунтованими.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності цього ризику є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим цей ризик не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

Оскільки стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи ОСОБА_1 , дійшов висновку про необхідність застосування до останньої запобіжного заходу, що сприятиме виконанню нею процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за її поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Особисте зобов`язання є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбачених законом, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є цілком законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу

У клопотанні слідчий посилається на необхідність покладення на підозрювану таких обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 42018080000000024 від 18.01.2018.

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчим доведено необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та покладення на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-179, 193-194, 196, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Чапали Костянтина Геннадійовича у кримінальному провадженні № 42018080000000024 від 18.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 26 липня 2020 року.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 42018080000000024 від 18.01.2018.

Зазначені обов`язки діють два місяці, тобто до 26 липня 2020 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Чапалу К.Г.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя: Т.В.Юрлагіна