Рішення № 89437059, 21.05.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1088/2020

Справа № 227/5301/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Гакала Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, кредитної спілки «Українська кредитна спілка», про стягнення збитків за виплачене страхове відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2019 року ПрАТ «Українська страхова компанія» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення збитків за виплачене страхове відшкодування в порядку регресу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 16 січня 2014 року між кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» в особі Голови Правління Євтушенко Т. П. та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 12167с, на підставі якого ОСОБА_2 отримала у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 7000 грн. з 16 січня 2014 року по 16 січня 2016 року зі сплатою 28,8 % річних. Між ПрАТ «Українська страхова компанія» та кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» був укладений договір добровільного страхування кредитів № 04 від 14 квітня 2014 року, предметом якого є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни відповідно до Кредитних договорів. Згідно із пунктом 1.3. договору добровільного страхування кредитів позивач, як страховик, здійснює страхування кредитних ризиків за Кредитними договорами, укладеними між Позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах договорів про співробітництво між КС «Українська кредитна спілка» та позивачем. Згідно із реєстром до договору добровільного страхування кредиту, ризики за кредитним договором № 12167с від 16 січня 2014 року, укладеним з ОСОБА_2 , застраховані на загальну суму 17465 грн. 00 коп.. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, щомісячні платежі не сплачувала. Керуючись вимогами договору добровільного страхування кредитів КС «Українська кредитна спілка» направила ПрАТ «Українська страхова компанія» заяву про виплату страхового відшкодування у сумі 15892 грн. 72 коп., внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором. Позивачем на підставі зазначеної заяви та доданих до неї документів складено страховий акт № 603кр від 28 жовтня 2019 року та 28 жовтня 2019 року здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 15892 грн. 72 коп.. Таким чином, оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами договору добровільного страхування кредитів № 04 від 14 квітня 2014 року обов`язки до ПрАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги в порядку регресу на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 15892 грн. 72 коп.. У зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в сумі 15892 грн. 72 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп..

Представник позивача ПрАТ «Українська страхова компанія» Тюрін В. М., який діє на підставі наказу № 1 від 01 березня 1994 року, як голова Правління ПрАТ «Українська страхова компанія», у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву від 18 травня 2020 року про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані судові повістки за адресою місця проживання ОСОБА_2 зареєстрованої, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку, що підтверджено відповіддю на запит суду з Міністерства соціальної політики України, направлений у порядку ст. 187 ЦПК України. Однак відповідачка у судове засідання не з`явилася, у зв`язку із чим, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, виклик у судове засідання відповідача був здійснений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Однак, ОСОБА_2 , будучи повідомленою у встановленому законом порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзив, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності від неї до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка, будучи повідомленою належним чином про дату, час і місце розгляду справи не з`явилася без повідомлення причин неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - кредитна спілка «Українська кредитна спілка», в особі Голови Правління Євтушенко Т. П. повідомлена належним чином про час та дату судового розгляду в судове засідання не з`явилася.

В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

17 лютого 2020 року із Добропільського міськрайонного суду Донецької області до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ухвалою суду передана цивільна справа за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, на розгляд за підсудністю.

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року у справі відкрито спрощене провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - кредитну спілку «Українська кредитна спілка.

Ухвалою від 21 травня 2020 року вирішено розглядати справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія»підлягаютьчастковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

В судовому засіданні встановлено, що за умовами кредитного договору № 12167с від 16 січня 2014 року кредитна спілка «Українська кредитна спілка» в особі Голови Правління Євтушенко Т. П. та ОСОБА_2 , уклали кредитний договір щодо надання кредитною спілкою ОСОБА_2 у тимчасове користування грошових коштів у безготівковій формі з дотриманням вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 7000 грн. 00 коп. строком на 24 місяці з 16 січня 2014 року по 16 січня 2016 року зі сплатою процентів у сумі 28,8 % річних. Пунктом 5.2.4 кредитного договору передбачено право кредитної спілки уступати вимогу з повернення кредиту третій стороні без згоди на це позичальника, але з інформуванням позичальника при виникненні такої ситуації. Згідно із п.1.2 кредитного договору проценти, відсотки, плата за користування кредитом є фіксованими та нараховуються кожний день на первісну суму кредиту.

Пунктом 5.2.6 кредитного договору у разі істотного порушення позичальником умов даного договору, в тому числі затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Згідно із графіком розрахунків, що є додатком до кредитного договору, ОСОБА_2 має щомісячно сплачувати 460 грн. 00 коп. на погашення заборгованості за кредитним договором, з яких 292 грн. 00 коп. на погашення тіла кредиту, 168 грн. 00 коп. на погашення відсотків (а.с.16).

Згідно із платіжного доручення № 28713 від 16 січня 2014 р. кредитна спілка «Українська кредитна спілка» на виконання умов кредитного договору з ОСОБА_2 перерахувала на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» грошові кошти в сумі 7000 грн. (а.с.17).

Відповідно до виписки по рахунку позичальника ОСОБА_3 № 3382 від 28 жовтня 2019 року, останній платіж був здійснений 04 липня 2014 року в сумі 460 грн. 00 коп., залишок заборгованості по тілу кредиту становив 5172 грн. 88 коп.. Станом на 28 жовтня 2019 року нараховані проценти становили 10719 грн. 84 коп., що разом із заборгованістю по тілу кредиту становить 15892 грн. 72 коп.(а.с.26).

14 квітня 2014 року між ПрАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» був укладений договір добровільного страхування кредитів № 04 (а. с. 22-23).

Відповідно до п.1.2. Договору, предметом вказаного договору є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів.

До договору добровільного страхування доданий реєстр договорів, які підлягають страхуванню, в якому під номером 57 вказаний кредитний договір № 12167С від 16 січня 2014 року та розмір страхування в сумі 17465 грн. 00 коп..

Згідно із п.1.3 Договору, страховик (ПрАТ «Українська страхова компанія») здійснює страхування кредитного ризику за Кредитними договорами, укладеними між позичальниками та страхувальником (КС «Українська кредитна спілка»), згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останньою та позивачем.

Підпунктом 2.1.1 Договору добровільного страхування кредитів встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного Кредитного договору, що внесений до Реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними Кредитним договором, внаслідок будь-яких подій. Відповідальність Страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо Кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених Кредитним договором протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.

Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» 25 жовтня 2019 року звернулася до ПрАТ «Українська страхова компанія» із заявою про здійснення страхової виплати у зв`язку з настанням страхового випадку, зокрема, щодо кредитного договору № 12167с від 16 січня 2014 року на суму страхового відшкодування в розмірі 15892 грн. 70 коп. (а.с.25).

Позивачем на підставі вищезазначеної заяви та доданих до неї документів, складено страховий акт № 603кр від 28 жовтня 2019 року про страховий випадок та 28 жовтня 2019 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 15892 грн. 72 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1342 від 28 жовтня 2019 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с.33).

Відповідно до п. 5.7 договору добровільного страхування кредитів № 04 від 14 квітня 2014 року до ПрАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цим договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.

На виконання вимог договору добровільного страхування кредитів КС «Українська кредитна спілка» видано довідку № 3389 від 28 жовтня 2019 про сплату ПрАТ «Українська страхова компанія» страхової виплати за кредитним договором № 12167С від 16 січня 2014 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 15892 грн. 72 коп. (а. с. 29).

Суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, не скористалась своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Згідно із ст. 6 ЗУ «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема,страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту)(п.16).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтями 979, 980 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз норм чинного законодавства та умов договору страхування(п. 5.7) дозволяє дійти висновку, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за кредитним договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке кредитор має до позичальника згідно з умовами кредитного договору. За умовами спірного договору добровільного страхування(п. 5.3), страхувальнику страховиком сплачується страхове відшкодування, яке дорівнює сумі прострочених платежів (п. п. 2.1 - 2.1.1) на погашення заборгованості позичальника по кредиту перед кредитором на дату подання заяви про сплату страхової виплати.

При цьому при розгляді справи, зважаючи, що позов стосується стягнення сум в порядку регресу, судом перевіряється не тільки реальність сплати страховою компанією коштів за страховим договором, але й правомірність та розмір отриманого страхового відшкодування.

Та обставина, що відповідачка не в повному обсязі виконала свої обов`язки по кредитному договору та на час настання останньої сплати коштів по договору мала невиконані зобов`язання підтверджується випискою по рахунку позичальника ОСОБА_2 від 28 жовтня 2019 року, за якою видно, що останній платіж був здійснений 04 липня 2014 року в сумі 460 грн. 00 коп., залишок заборгованості по тілу кредиту становив 5172 грн. 88 коп., залишок по процентам 3099 грн. 12 коп., всього 8272 грн. 00 коп..

Із змісту виписки видно, що сума коштів в розмірі 10719 грн. 84 коп. становить розмір нарахованих процентів за період з 17 січня 2016 року(наступний день після закінчня дії кредитного договору) по 25 жовтня 2019 року(день звернення кредитора до страхової компанії із заявою про сплату страхового відшкодування).

Вирішуючи питання про правомірність нарахованих процентів, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами кредитного договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом та за кредитом, який наданий на 24 місяці - до 16 січня 2016 року включно, з конкретною мінімальною сумою сплати коштів, визначений графік погашення коштів у додатку до договору.

Відтак, у межах строку кредитування до 16 січня 2016 року відповідачка мала, зокрема, повертати кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами 16 числа кожного місяця. Починаючи з 17 січня 2016 року, відповідачка мала обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги кредитором повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому умови п.3.6 кредитного договору не можуть вважатися домовленістю в рамках ч. 2 ст. 625 ЦК України, зважаючи на відсутність посилання на правову природу домовленостей.

Наведена позиція, викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12(провадження № 14-10 цс 18).

За таких обставин, станом на момент звернення КС «Українська кредитна спілка» до ПрАТ «Українська страхова компанія» - 25 жовтня 2019 року у відповідачки перед кредитором КС «Українська кредитна спілка» була наявна заборгованість, яка складалась із залишку по процентам в сумі 3099 грн. 12 коп., залишку по заборгованості по тілу кредиту в сумі 5172 грн. 88 коп., трьох процентів річних від суми тіла кредита, що складає 585 грн. 81 коп.(за період з 17 січня 2016 року по 25 жовтня 2019 року 5172, 88*3% / 100% / 365 днів *1379), інфляційних витрат в сумі 2 115 грн. 35 коп.( за період з 17 січня 2016 року по 25 жовтня 2019 року 5172, 88*140, 90 (Індекс інфляції - добуток щомісячних індексів за відповідний період) / 100% - 5172, 88 ), а всього в сумі 10973 грн. 16 коп.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та відповідні норми чинного законодавства, ПрАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами договору добровільного страхування кредитів № 04 від 14 квітня 2014 року обов`язки, відтак, до ПрАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги в порядку регресу на стягнення з ОСОБА_2 збитків за виплачене страхове відшкодування в сумі 10973 грн. 16 коп..

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з таких встановлених судом обставин та відповідних ним доказів, норм чинного законодавства.

За приписами п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов судом задоволений частково в розмірі 69 % від заявленої позивачем суми, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1325 грн. 49 коп., що становить 69 % від 1921 грн. 00 коп.(а.с.1),

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 89, 133, 141, 223, 263-265, 280 -283 ЦПК України, ст. ст. 4, 6, 27 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 625, 979, 980, 993, 1048, 1050, 1054 ЦК, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, кредитної спілки «Українська кредитна спілка», про стягнення збитків за виплачене страхове відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» в порядку регресу збитки за виплачене страхове відшкодування в розмірі 10973(десять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 16 коп..

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1325(одна тисяча триста двадцять п`ять) грн. 49 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Сторони по справі:

Позивач:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», ЄДРПОУ 20346864, місцезнаходження: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Незалежності, 35, кв. 7, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2, тел. НОМЕР_2 ,

Представник позивача:

Тюрін Віктор Михайлович, який діє на підставі наказу № 1 від 01 березня 1994 року, як голова Правління ПрАТ «Українська страхова компанія»;

Відповідачка:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору:

Кредитна спілка «Українська кредитна спілка», ЄДРПОУ 36512355, місцезнаходження: 83048, м. Донецьк, Київський район, вул. Артема, 118А, кв. 111, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 26 травня 2020 року.

Головуючий - суддя: О. В. Ільяшевич