Рішення № 89436177, 18.05.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.05.2020 227/5539/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого судді - Левченка А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Черкасової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди, справа №227/5539/19, -

ВСТАНОВИВ

05 грудня 2019 року позивач звернувся до судуз позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК«Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з червня 207 року по вересень 2018 року працював прохідником 5 розряду у ТОВ «ДТЕК«Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське». Під час перебування у трудових відносинах отримав професійне захворювання: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІст. по рестриктивному типу; хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями, м’язевотонічним та больовим сіндромами, що підтверджується актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.08.2019 року. Рішенням МСЕК від 10.09.2019 року за сукупність двох професійних захворювань позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності та втрату професійної працездатності в розмірі 60 %. Ушкодження здоров`я призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю; цілком порушена нормальна життєдіяльність, останньому необхідно періодично звертатися за допомогою до лікарів, оскільки внаслідок отриманого професійного захворювання відчуває постійну нехватку повітря, біль у грудях, задуху при ходьбі, біль у спині та лівій нозі. Також зазначає, що не може виконувати певні види робіт у побуті та вимушений обмежитися у спілкуванні із знайомими та друзями. Таким чином, доводиться фізично та морально пристосовуватися до життя з урахуванням фізичних обмежень, що випливають з наслідків професійного захворювання отриманого на виробництві. Позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати нанесену йому моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я в сумі 60 000 грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 січня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 13 лютого 2020 року.

08 січня 2019 року судом було отримано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що представник відповідача позовні вимоги не визнає у повному обсязі та зазначає, що відповідно до особової картки позивача останній дійсно працював на ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» 6 років 11 місяців 10 днів, з 04.10.2011 року по 14.09.2018 року. Разом із тим, за період праці позивач фактично був відсутній на робочому місці на протязі 2 років 2 місяців ,оскільки використав 500 календарних днів відпустки та 300 днів перебував на лікарняному. Крім того, відповідно до обставин, які знайшли своє відображення у Акті розслідування від 16.08.2019 року, комісією було встановлено, що розвиток професійного захворювання - хронічний бронхіт почався з 20.06.2018 року; хронічна попереково-крижова радиколупатія з 19.07.2018 року. За результатами проведення щорічних медичних оглядів за період з 2013 року по 2018 рік позивач визнавався придатним до роботи в підземних умовах. Таким чином, позивач не надавав достовірної інформації про динаміку захворювань, не вживав заходів щодо лікування захворювань на ранніх стадіях, не звертався до лікувальних закладів щодо лікування, усунення захворювань. Представник відповідача вважає незрозумілою позицію позивача, стосовно не пред`явлення вимог до роботодавця ДП «Добропіллявугілля», на якому останній працював та фактично міг початися розвиток професійного захворювання, а також до лікувального закладу, який несвоєчасно включає хворих до диспансерної групи нагляду.

Також, зазначає, що позивач в даному випадку, не надав доказів, які б свідчили про те, що внаслідок протиправних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду, не надав висновків медичних установ про встановлення факту завдання моральної шкоди та саме – ступеню її заподіяння. Окрім того до позовної заяви не було долучено розрахунку розміру заподіяної моральної шкоди. Вважає, що розмір моральної шкоди заявлений позивачем є непідтвердженим, необґрунтованим та суттєво завищеним, що не відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості.

05.02.2020 року цивільна справа № 227/5539/19 була передана для розгляду судді Левченку А.М., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 року, підстави: перебування у відпустці (у зв`язку з вагітністю та пологами) судді Мацишин Л.С., розпорядження керівника апарату суду від 05.02.2020 року № 30.

16 березня 2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що долучив до позовної заяви достатньо підтверджуючих доказів, про наявність моральних страждань у зв`язку із професійними захворюваннями які отримав під час праці на підприємстві відповідача.Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.08.2019 року та рішенням МСЕК від 10.09.2019 року, яким за сукупність двох професійних захворювань було первинно встановлено третю групу інвалідності та втрату професійної працездатності в розмірі 60 % підтверджують вину відповідача та часткову втрату працездатності, що призвело до відповідних змін у житті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позові та у відповіді на відзив від 16 березня 2020 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи свою позицію тими ж самими обставинами, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06 червня 2007 року позивача було прийнято учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті до ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта «Добропільська»; 21.07.2007 року переведено гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті; 20.06.2008 року переведено гірником з ремонту гірничих виробок підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті; 04.10.2011 року переведено гірником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті. На підставі наказу Міністерства Вугільної промисловості № 50 від 07 лютого 2011 року, наказу ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» № 45 від 24 жовтня 2011 року.

01 листопада 2011 року ДП «Добропіллявугілля» реорганізовано через приєднання до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», на базі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» створено і розпочато роботу ВСП ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Добропільська». Дія трудового договору продовжена відповідно до ст. 36 КЗпП.

02 липня 2012 року ВСП «Шахта «Добропільська» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» об`єднана з ВСП «Шахта «Білицька» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», ВСП «Шахта «Алмазна» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», в ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на підставі наказу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» № 75 від 28.03.2012 року, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 виданої на ім`я позивача.

14.09.2018 року ОСОБА_1 звільнено на підставі п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров`я, про що у трудовій книжці зроблено запис № 25

Згідно долученої до матеріалів справи копії Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 16 серпня 2019 року, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області 19 серпня 2019 року позивач, за період роботи на «ДП «Добропіллявугілля», ВП «Шахта «Добропільська» та на шахті «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» піддавався впливу несприятливих виробничих факторів . На шахті «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» з 04.10.2011 року умови та характер праці прохідника дільниці підготовчих робіт № 2 ОСОБА_1 згідно атестації робочих місць, відповідно до Державних санітарних норми та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248 відносяться: по мікроклімату – до 3 класу І ступеня, по пилу – до 3 класу І ступеня, по шуму - до 3 класу І ступеня, по напруженості праці - до 3 класу ІІ ступеня.

Діагноз: хронічний бронхіт ІІ ст., в фазі затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст. по рестриктивному типу; хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями, м’язевотонічним та больовим синдромами (основні).

Професійне захворювання виникло у зв`язку з впливом на потерпілого несприятливих виробничих факторів, а саме: пил, мікроклімат, важкість та напруженість праці.

З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 062962 від 10.09.2019 року, вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за первинним оглядомвстановлено ІІІ групу інвалідності з 05.09.2019 року, причина інвалідності професійне захворювання. Дата чергового переогляду 10.09.2022 року. Протипоказана важка фізична праця, робота у підземних умовах.

Згідно копії довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 086318 від 10.09.2019 року ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності за сукупністю 60% ( 35% - хронічна попереково-крижова радикулопатія та 25% - хронічний бронхіт) з 01.03.2017 року по 01.03.2019 року.

До матеріалів справи долучено виписки № 4217, № 4570, № 6048, № НОМЕР_2 з медичної картки стаціонарного хворогоОСОБА_1 з яких вбачається перебування у стаціонарі КЗОЗ ДЛІЛ м. Добропілля з діагнозом – хронічний бронхіт, фаза загострення. Легенева недостатність 1 ст. (основне захворювання); стан після перенесеного підгострого ішемічного інсульту 09.02.2018 року. Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт, больовий синдром, стадія загострення ( супутні) у період з 03.07.2018 року по 18.07.2018 року; з діагнозом хронічний вертеброгенний ( протрузії мхд Л2-С1 2 мм-3,5 з частковим здавленням дуального мішку, звуженням хребетного каналу до 11 мм. мхд L4L5– МРТ п/кр відділу від 31.07.2018 року) п/кр радикуліт зі стійким вираженим больовим, вираженим м`язово – тонічним, лівостороннім корінцевим L 4L5, L5 - S1 синдромами, легким парезом лівої стопи, вираженими статико-дінамічними порушеннями функцій хребта та ходьби, стадія тривалого загострення у період з 19.07.2018 року по 01.08.2018 року; з діагнозом - хронічний бронхіт ІІ в стадії загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІст., хронічна попереково-крижова радикулопатія L5-S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями, м`язово- тонічним та больовим синдромами; з діагнозом - хронічний бронхіт ІІ в стадії загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІст. по рестриктивному типу у період з 15.01.2020 року по 25.01.2020 року.

В період з 11.06.2019 року по 26.06.2019 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Клініці професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» з діагнозом: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІст. по рестриктивному типу; хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями, м`язово- тонічним та больовим синдромами.

Згідно інформаційної довідки Головного управління держпраці у Донецькій області № 44 від 08.02.2019 року висновок про умови праці прохідника дільниці ПР № 2 шахти «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» ОСОБА_1 згідно з «Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 року № 248: по пилу- 3 клас 4 ступінь; по шуму – 3 клас – 1 ступінь; по важкості праці – 3 клас 2 ступінь; по напруженості праці – 3 клас 2 ступінь; по мікроклімату – 3 клас І ступінь. Робоче місце слід вважати з шкідливими та важкими умовами праці.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці`роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 серпня 2019 року, професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло за таких обставин: вплив на потерпілого несприятливих виробничих факторів, а саме: пил, мікроклімат, важкість та напруженість праці. Отже, роботодавець допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Посилання представника відповідача на тривалу роботу позивача в шкідливих умовах ДП «Добропіллявугілля», де фактично міг початися розвиток професійного захворювання, суд не приймає до уваги, оскільки Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено та підтверджено наявність шкідливих умов праці також і під час роботи у ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля».

Крім того, наказом Міністерства вугільної промисловості України від 7 лютого 2011 року № 50 «Про припинення діяльності ДП «Добропіллявугілля» на підставі договору оренди від 22.12.2010 року цілісного майнового комплексу державного підприємства «Добропіллявугілля», укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області як орендодавцем та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», як орендарем, припинено діяльність ДП «Добропіллявугілля», цілісний майновий комплекс якого передано в оренду шляхом приєднання до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Пунктом 5 зазначеного вище наказу встановлено,що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Добропіллявугілля»

Як зазначено в пункті 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до статей 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями представника відповідача, який вважає не доведеним позивачем факт заподіяння моральної шкоди, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципом розумності та справедливості, приймає до уваги стан здоров`я позивача, втрату професійної працездатності, інвалідність, вину підприємства в заподіянні шкоди, характер та об`єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаного профзахворювання, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін життєвих зв`язків, а саме 60 % втрати професійної працездатності, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 30000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню дохід держави судовий збір у сумі 384,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000 тис. грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або протягом тридцяти днів з наступного дня після закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське», 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Шевченка, 2

Повний текст рішення суду складено 26 травня 2020 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

18.05.2020