Рішення № 89432454, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/8368/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи( у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 ( далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві №49764/03 від 12.03.2019р. про відмову у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судді у відставці, до стажу роботи на посаді судді період проходження служби у рядах Радянської армії - 3 роки 1 місяць 7 днів (з 30.10.1978р. по 06.12.1981р.) та роботу на посаді слідчого, старшого слідчого, заступника начальника МВ- начальника слідчого відділення Вугледарського МВ УМВС України в Донецькій області - 5 років 7 місяців 28 днів (з 28.08.1992р. по 24.04.1998р.)

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 30.05.2018р. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячного грошового утримання судді у відставці, призначити і виплачувати щомісячне довічне утримання судді у відставці у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Ухвалою суду від 04.06.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки стаж роботи на посаді судді більше 20 років, надає право на його збільшення. Відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку, мотивуючи тим, що це не передбачено статтею 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

08 липня 2019 року відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі в якому посилається на Закон України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого статтею 137 визначено перелік, що саме зараховується до стажу роботи на посаді судді. Зарахування до стажу роботи судді службу у рядах Радянської армії та роботу слідчого, старшого слідчого, заступника начальника МВ - начальника слідчого відділення Вугледарського МВ УМВС даним Законом не передбачено. У зв`язку із цим у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, яке призначено згідно приписів Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

12.02.2019р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, у порядку, передбаченому положеннями п.25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

За результатом розгляду заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві рішенням від 12.03.2019р. №49764/03 відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, мотивуючи це тим, що служба у рядах Радянської армії та робота слідчого, старшого слідчого, заступника начальника слідчого відділення Вугледарського МВ УМВС України в Донецькій області не враховується до стажу роботи на посаді судді, оскільки це не передбачено статтею 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Вважаючи рішення та дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 48 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Як вбачається з матеріалів справи позивача рішенням Вищої ради правосуддя від 29.05.2018р. №1543/0/15-18 звільнено з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у відставку у зв`язку із поданням заяви про відставку та на підставі наказу №02-04-К-146 від 11.06.2018р.

Згідно з ч.1 статті 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до пунку 34 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Така ж норма була зазначена і в пункті 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що позивача призначено на посаду судді Великоновосілківського районного суду Указом Президента України №712 від 13.08.2002р.з 06.09.2002р.

Таким чином, на момент призначення ОСОБА_1 питання зарахування стажу було врегульовано Законом України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992р.

Відповідно до абзацу 2, ч.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах на державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю суддів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Вказана позиція також висловлена у роз`ясненні Конституційного Суду України в Рішенні № 8-рп/2005.

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 18-рп/2011 офіційно розтлумачив поняття "щомісячне довічне грошове утримання", зокрема таке поняття означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, за наявності права на відставку, продовжує працювати на посаді судді і одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, так і судді у відставці, який одержує її з Пенсійного Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач в період з 30.10.1978 р. по 06.12.1981 р. (3 роки 1 місяць 7 днів) проходив строкову службу у лавах Радянської армії.

Також, позивач працював на посадах слідчого, старшого слідчого, заступника начальника МВ - начальника Вугледарського МВ УМВС України в Донецькій області в період з 28.08.1992р. по 24.04.1998р. (5 років 7 місяців 28 днів).

Отже, судом встановлено що загальна тривалість стажу становить 24 роки 5 місяців 26 днів, який включає в себе період служби у рядах Радянської армії - 3 роки 1 місяць 7 днів (з 30.10.1978р. по 06.12.1981р)., період роботи на посаді слідчого, старшого слідчого, заступника начальника МВ - начальник слідчого відділення Вугледарського МВ УМВС України в Донецькій області - 5 років 7 місяців 28 днів ( з 28.08.1992р. по 24.04.1998р) .; період робити суддею Великоновосілківського районного суду - 3 роки 9 місяців (з 06.09.2002р. по 04.06.2006р); період роботи суддею Мар`їнського районного суду Донецької області - 5 років 2 місяці 6 днів (з 05.06.2006р. по 10.08.2011р.); період роботи суддею Шевченківського районного суду м. Києва - 6 років 9 місяців 15 днів (з 15.08.2011р. по 29.05.2018р.), що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого головою Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2 .

У зв`язку із цим, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби та роботу на посаді слідчого в органах внутрішніх справ та календарний, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 12.03.2019р. у справі №144/247/17 та постанові від 12.09.2019р. у справі №235/7528/16-а.

Відповідно до пункту 25 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Суд зазначає, що на даний момент пункт 25 «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII Рішенням Конституційного суду України від 18.02.2020 року визнано неконституційним, однак на момент винесення оскаржуваного рішення про перерахунок довічного грошового утримання судді, норма була чинна.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що загальний стаж позивача складає 24 роки 5 місяців та 26 днів, що перевищує 20 років, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80%.

Оскільки стаж складає понад 20 років, то за кожний повний рік позивачу збільшується довічне грошове утримання на 2 % (4 повних років * 2 = 8%). Загальний відсоток становить 88 % грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди судді.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що рішення відповідача №49764/03 від 12.03.2019р. про відмову у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та таким, що прийняте не у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України та ст. 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та підлягає скасуванню. А щомісячне грошове утримання судді у відставці має здійснюватися у розмірі 88 відсотків.

Щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, суд зазначає наступне, у визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Оскільки позивачем було подано всі документи для прийняття рішення, тобто виконанні всі умови, відповідач протиправно відмовив, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов у спосіб визначений КАС України, а саме шляхом зобов`язання вчинення дій.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві №49764/03 від 12.03.2019р. про відмову у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська буд.16, місто Київ, 42098368) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судді у відставці, до стажу роботи на посаді судді період проходження служби у рядах Радянської армії - 3 роки 1 місяць 7 днів (з 30.10.1978р. по 06.12.1981р.) та роботу на посаді слідчого, старшого слідчого, заступника начальника МВ- начальника слідчого відділення Вугледарського МВ УМВС України в Донецькій області - 5 років 7 місяців 28 днів (з 28.08.1992р. по 24.04.1998р.) відповідно до розрахунку стажу судді виданого головою Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 30.05.2018р. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди судді.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536, 80 грн. з бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська буд.16, місто Київ, 42098368).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В. Амельохін