Рішення № 89432426, 26.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м. Київ № 640/892/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2018 №0008464001.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 №0008464001, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 993 635,44 грн. за порушення ч. 37 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, що не внесене до Єдиного державного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв. Позивач вважає, що склад податкового правопорушення з його боку відсутній, оскільки належний йому на праві власності склад, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , він здавав у суборенду іншій особі. При цьому, ОСОБА_1 на той час підприємницької діяльності не здійснював, а виявлена в ході проведеного працівниками правоохоронних органів обшуку алкогольна продукція йому на праві власності не належить. Дані обставини були встановлені в судовому порядку, а саме Солом?янським районним судом м. Києва під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (постанова від 18.12.2018 у справі №760/29607/18) та слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва під час розгляду справи №757/55594/18-к (ухвала від 12.11.2018). За наведених мотивів позивач вказує про відсутність у контролюючого органу правових підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 відкрито провадження у справі №640/892/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого провадження.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, де останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення проти позову представник ГУ ДФС у м. Києві мотивував наступним: за наслідками проведеного упродовж періоду з 13.08.2018 по 16.09.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В . В. від 27.08.2018 обшуку у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично використовується ФОП ОСОБА_1 , були виявлені та вилучені підакцизні товари (слабоалкогольні напої, пиво), на які відсутні документи про їх походження. 12.11.2018 працівником ВПНОПТ ОУ ГУ ДФС у м. Києві складено адміністративний протокол за №36 відносно ФОП ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В подальшому на підставі матеріалів кримінального провадження №42017000000003441 від 30.11.2017 (що надійшли до органу ДФС разом з листом Генеральної прокуратури України від 13.10.2018 №17/2/1-138085 вих.-18) та зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення ГУ ДФС у м. Києві прийняло оспорюване податкове повідомлення-рішення від 21.11.2018 №0008464001.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь на відзив, а також на усну вимогу суду - копію постанови Солом?янського районного суду м. Києва від 18.12.2018 у справі №760/29607/18 з відміткою про набрання законної сили, та інші додаткові матеріали.

07.06.2019 судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначеному судовому засіданні 08.07.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача - заперечував проти задоволення позову з підстав і мотивів, що наведені у текстах їх заяв по суті. Додатково представник позивача надав суду копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2019 у справі №761/15814/19 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2018 у справі №757/45656/18-к в рамках кримінального провадження №42017000000003441.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав та мотивів наведених у його відзиві.

Крім того, у цьому ж судовому засіданні в якості свідка судом допитано ОСОБА_3 , який повідомив суду відомості про обставини, що мають значення для розгляду даної судової справи.

08.07.2019 суд у судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали про подальший розгляд справив порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши усні пояснення представників сторін та свідка, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту поданих позивачем разом з цим позовом документів та відзиву на позовну заяву, а також усних пояснень представника позивача, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) починаючи з 30.11.1995 зареєстрований як фізична особа-підприємець, який здійснює наступні види господарської діяльності: роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З кінця 2017 року, як пояснив у судовому засіданні 08.07.2019 представник позивача, ОСОБА_1 підприємницьку діяльність фактично не здійснював у зв?язку з отриманою інвалідністю, на підтвердження чого позивач надав суду копію податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік, що містить відомості про відсутність у платника доходів від здійснення господарської діяльності упродовж звітного року.

Водночас 17.11.2017 між ФОП ОСОБА_1 (як орендарем) і ТОВ «Торгівельний дім Кошикплюс» (як суборендарем), в особі ОСОБА_4 , був укладений договір суборенди нежитлового приміщення (копія якого наявна у матеріалах справи). За умовами цього договору орендар надає суборендарю у платне користування терміном на 1 рік приміщення ремонтно-механічного цеху інвентарний №1509, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 400 кв.м.

Попередньо вказане нежитлове приміщення було орендовано ФОП ОСОБА_1 у ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» на підставі договору оренди нежитлових приміщень №37-15/06 від 18.06.2015.

Упродовж періоду з 13 по 16 вересня 2018 року слідчим групи слідчих Генеральної прокуратури України разом з працівниками Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області в рамках кримінального провадження №42017000000003441 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2018 проведено обшук у складських та інших приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (в т.ч. того приміщення, яке перебувало в оренді у ОСОБА_1 ). За наслідками такого обшуку був складений відповідний протокол від 13.09.2018.

В результаті проведення обшуку у складському приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено пиво та слабоалкогольні напої в асортименті, на які, як зафіксовано у протоколі обшуку від 13.09.2018, були відсутні документи про їх походження.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2018 у справі №757/50982/18-к на вилучене в ході обшуку майно (пиво та слабоалкогольні напої) накладено арешт, та таке майно на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.11.2018 у справі №757/5594/18-к було передано в розпорядження Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

12.11.2018 ст. о/у з ОВС ВПИ ОПТ ОУ ГУ ДФС у м. Києві, капітаном податкової міліції ОСОБА_5 з урахуванням результатів проведеного обшуку (тобто, у зв?язку з наявністю протоколу обшуку від 13.09.2018) відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол № 36 про адміністративне правопорушення. За змістом цього протоколу №36 від 12.11.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягає у порушенні ФОП ОСОБА_1 вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у зв?язку зі здійсненням роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та без внесення до Єдиного державного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв - складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та зберігання алкогольної продукції без дозволу на місце зберігання.

Від підписання цього протоколу про адміністративне правопорушення №36 від 12.11.2018 ОСОБА_1 відмовився, про що в тексті протоколу наявний відповідний запис.

21.11.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №36 від 12.11.2018 та матеріалів кримінального провадження №42017000000003441 (отриманих разом з листом Генеральної прокуратури України від 13.10.2018 №17/2/1-138085 вих-18) прийняло спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за №0008464001, яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та у зв?язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 37 ст. 15 названого Закону, застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 3 993 635,44 грн.

Не погоджуючись із правомірністю цього податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в порядку ст. 56 Податкового кодексу України до ДФС України. Рішенням ДФС України від 21.12.2018 вих. №20283/з/99-99-11-06-01-25 вказану скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду як таку, що не підписано скаржником або його уповноваженим представником.

Між тим, 18.12.2018 за наслідками розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протоколу №36 від 12.11.2018) Солом?янським районним судом м. Києва була прийнята постанова у справі №760/29607/18 (провадження №3/760/8831/18) про закриття провадження у такій справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв?язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Як свідчить відмітка на копії такого рішення районного суду, постанова районного суду м. Києва від 18.12.2018 у справі №760/29607/18 набрала законної сили, а за даними Єдиного державного реєстру судових рішень відомості про її оскарження порядку апеляційного оскарження відсутні.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом положень пп. 191.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до пп. 1.1 - 1.3 п. 1 чинного Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 №251, Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового (далі - спирт) та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством.

Поряд з цим, згідно приписів ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання.

Одночасно ч. 37 ст. 15 зазначеного Закону встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі (ч. 40 ст. 15 Закону).

За змістом норм ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місцем зберігання є місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

В силу положень ч. 1, абз. 12 ч. 2 ст.17 зазначеного Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (ч. 4 ст. 17 Закону).

Як вбачається з тексту оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 №0008464001, підставою для його прийняття відповідачем став протокол №36 про адміністративне правопорушення від 12.11.2018, складений працівником податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві відносно ФОП ОСОБА_1 .

Разом з тим, вказаний протокол був предметом оцінки Солом?янським районним судом м. Києва під час розгляду матеріалів, що надійшли з оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення порядку провадження господарської діяльності»).

Зокрема, в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення №760/29607/18 за вказаними матеріалами, Солом?янський районний суд м. Києва встановив відсутність у наданих матеріалах документальних доказів на підтвердження наведених у протоколі обставин щодо здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності з роздрібного продажу алкогольних напоїв, та, що на момент проведення обшуку складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ним фактично використовувалося.

Водночас Солом?янський районним судом м. Києва зі змісту пояснень ОСОБА_1 , а також свідчень свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 встановив, що ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю за станом здоров?я не займається, а майно, яке в момент обшуку знаходилося на складі за вказаною вище адресою належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_3 .

Розглянувши матеріали справи про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, Солом?янський районий суд м. Києва дійшов висновку про закриття провадження у такій справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В силу припису ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Беручи до уваги наведену процесуальну норму та неспростовану відповідачем обставину набрання постановою Солом?янського районного суду м. Києва від 18.12.2018 у справі №760/29607/18 (провадження №3/760/8831/18) законної сили, суд дійшов висновку про врахування цієї постанови районного суду у справі про адміністративне правопорушення, як такої, що містить обов?язкові висновки про відсутність документального підтвердження фактів здійснення ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями (в т.ч. за відсутності ліцензії), зберігання алкогольних напоїв без дозволу на місце зберігання (складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ).

Крім того, 08.07.2019 у судовому засіданні по справі №640/892/19 суд допитав в якості свідка ОСОБА_3 , який повідомив суду, що виявлені в ході проведеного обшуку (а саме з 13.09.2018 по 16.09.2018) на складі за адресою: АДРЕСА_1 товарно-матеріальні цінності - пиво та слабоалкогольні напої, належать йому на праві власності, та попередньо були придбані ним для власного споживання, а не для продажу. При цьому, ОСОБА_3 повідомив суду, що питання щодо використання складського приміщення для власних потреб ним вирішувалося із ОСОБА_4 . Натомість із ОСОБА_1 ОСОБА_3 у правовідносини з метою врегулювання питання щодо використання складського приміщення не вступав та ОСОБА_1 не було відомо, які саме та чиї товарно-матеріальні цінності знаходилися на складському приміщенні на час проведення обшуку.

У свою чергу відповідачем в ході судового розгляду справи №640/892/19 не було надано суду документальні докази на спростування доводів позивача та усних свідчень свідка ОСОБА_7 . Також відповідач не надав суду документальні докази на підтвердження обставини скасування постанови Солом?янського районного суду м. Києва від 18.12.2018 у справі №760/29607/18.

У зв?язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено документально факт вчинення ФОБ ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 37 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та відповідно наявність правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.11.2018 №0008464001

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій квитанцій, ФОП ОСОБА_1 під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатив судовий збір у розмірі 9 605 грн.

У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України судових витрат по сплаті судового збору у вказаній сумі коштів за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21.11.2018 №0008464001.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 605 грн. (дев?ять тисяч шістсот п?ять гривень ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок