Рішення № 89432262, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/4610/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКомісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян,про представники учасників справи: визнання протиправним та скасування рішення, повернення особової справи на доопрацювання позивач - ОСОБА_1 ; позивача - Іллінський О. В. ; відповідача - Синюк Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код - 00022533) (далі - відповідач або Комісія КОДА), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про повернення особової справи ОСОБА_1 до Рокитнянської райдержадміністрації на доопрацювання, перевірку правомірності видачі ОСОБА_1 довідки - додатку 7, яка слугувала підставою для видачі Київською ОДА посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4;

- зобов`язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян розглянути та вирішити питання, викладені в Заяві ОСОБА_1 від 27.11.2018 про підтвердження статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, у зв`язку з продовженням терміну інвалідності та видачу нової вкладки до Посвідчення.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем в ході розгляду заяви позивача допущено порушення, що вказують на протиправність рішення про направлення особової справи на доопрацювання, що порушує права ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що Комісія КОДА повернула особову справу позивача на доопрацювання з метою перевірки правомірності видачі довідки-додатку № 7 (в разі втрати - дублікату довідки-додатку № 7) та повторного розгляду Регіональною комісією особової справи позивача з усіма необхідними матеріалами, передбаченими Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповіді на відзив позивач наголошує, що вимога відповідача про надання довідки (додаток 7 та додаток 11) особами, які віднесені до 1 категорії з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи чинними нормативними актами України не передбачена.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/4610/19; ухвалено розглядати справу з правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 04.06.2019.

04.06.2019 судове засідання відкладено на 04.07.2019.

У судовому засіданні 04.07.2019 представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти позову.

Також, представниками позивача та відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи наведене, судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підстав ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.11.2010 та довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 1042785 від 25.10.2018.

До посвідчення позивача серії НОМЕР_2 була видана Вкладка НОМЕР_6 зі строком дії до 01.11.2015.

04.11.2015 дія вказаної Вкладки була продовжена д 01.11.2018 (відповідний напис на зворотній стороні Вкладки).

29.10.2018 позивач звернувся до Заступника голови (голови Комісії КОДА) Київської обласної державної адміністрації з заявою про підтвердження статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачу нової вкладки до Посвідчення у зв`язку з продовженням терміну інвалідності.

До вказаної заяви позивачем було додано:

- копію посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_2 від 09.11.2010;

- довідку МСЕК серії АВ № 1042785 від 25.10.2018;

- копію паспорта серії НОМЕР_4 ;

- копію трудової книжки;

- довідку Рокитнянської селищної ради № 4688 від 29.10.2018;

- довідку Рокитнянського РВК № 110 від 29.10.2018;

- вкладку № НОМЕР_5 с від 09.11.2010.

20.11.2018 заява позивача була повернута без розгляду.

27.11.2018 позивач повторно звернувся із заявою про підтвердження статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачу нової вкладки до Посвідчення та з тими ж додатками.

Відповідно до Витягу з Протоколу засідання Комісії КОДА № 3-18 від 21.12.2018, відповідач вирішив повернути особову справу позивача до Рокитнянської райдержадміністрації на доопрацювання та перевірити правомірність видачі ОСОБА_1 довідки - додаток 7, яка слугувала підставою для видачі Київською ОДА посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

18.01.2019 на адресу відповідача був направлений адвокатський запит з вимогами:

- надати належним чином засвідчену копію Витягу з Протоколу засідання Комісії КОДА № 3-18 від 21.12.2018;

- зазначити правові підстави прийняття Комісією КОДА рішення про повернення вказаної особової справи та надання вказівки на перевірку правомірності видачу довідки, яка слугувала підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, при розгляді заяви ОСОБА_1 .

Листом від 25.01.2019 № 141/02-06.1-33 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надав відповідь на вказаний адвокатський запит, в якому повідомив наступне:

"... при розгляді документів ОСОБА_1 на засіданні Регіональної комісії (засідання від 21.12.2018 протокол № 3-18) постало питання щодо підтвердження періоду проживання, роботи та навчання ОСОБА_1 на територіях зони посиленого радіоекологічного контролю, визначеного чинним законодавством.

Звертаємо увагу, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю.... умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (статті 11, 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.""

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд вказує таке.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері соціального захисту осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі по тексту - Закон № 796 у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 796, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих визначено у Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (надалі - Порядок № 551, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 551, Посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії) (абз. 1 п. 11 Порядку № 551).

Посвідчення видаються, зокрема, особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою (абз. 2 п. 11 Порядку № 551).

Пунктом 12 Порядку № 551 передбачено, що у разі втрати або зіпсування посвідчення замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, в тому числі посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) серії В на підставі довідки встановленого зразка (додаток 11), особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування) та опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним. У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, в тому числі посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 4) серії В на підставі довідки встановленого зразка (додаток 11), особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів. Такі посвідчення видаються уповноваженим органом за місцем проживання (реєстрації) особи. У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: "Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...". Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов`язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення.

Згідно з п. 3.2 Положення про комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 23.08.2018 № 469 (надалі - Положення № 469) одним із завдань Комісії КОДА є перевірка правильності визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідних категорій, та іншим категоріям громадян, на підставі первинних документів, які надходять за поданням районних державних адміністрацій Київської області, державних установ, департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та опрацювання особових справ громадян.

Відповідно до п. 3.3 Положення № 469, Регіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення:

- про визначення/відмову у визначенні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян;

- про підтвердження/відмову у підтвердженні статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян;

- про встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії;

- про направлення особових справ громадян до комісій з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї при Київській обласній державній адміністрації та до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України тих справ, розгляд яких відноситься до їх компетенції;

- про повернення особових справ громадян до органу, який їх подав, у випадках виявлення розбіжностей та неточностей в документах та матеріалах, для подальшого звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання в установленому порядку необхідної інформації, документів та матеріалів для визначення/підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, та повторного розгляду Регіональною комісією таких особових справ у разі усунення виявлених недоліків.

Отже, Положенням № 469 визначено право Комісії КОДА приймати рішення, зокрема, про повернення особових справ громадян до органу, який їх подав, у випадках виявлення розбіжностей та неточностей в документах та матеріалах.

Судом встановлено, що згідно із посвідченням серії НОМЕР_2 (надалі - Посвідчення) та вкладки № НОМЕР_5 с надалі - Вкладка), позивач є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до 1 категорії.

У зв`язку із закінченням строку дії Вкладки (до 01.11.2018 (відповідний напис на зворотній стороні Вкладки), позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою та пакетом документів, проте Комісія КОДА прийняла рішення про повернення особової справи позивача до Рокитнянської райдержадміністрації на доопрацювання, вказавши на необхідність перевірити правомірність видачі ОСОБА_1 довідки - додаток 7, яка слугувала підставою для видачі Київською ОДА посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач є потерпілою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а в матеріалах справи не містять відомостей про наявність у позивачу статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Протилежного відповідачем не доведено та відповідних доказів не подано.

Крім того, документи, що підтверджують статус позивача як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) на розгляд Комісії не подавались, що також підтверджується листом Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 18.02.2019 № 06-43/646.

Як зазначалося вище, згідно з п. 11 Порядку № 551 посвідчення видаються, зокрема, особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Суд зазначає, що позивачем до заяви про підтвердження статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачу нової вкладки до Посвідчення у зв`язку з продовженням терміну інвалідності були надані усі необхідні документи для підтвердження статусу позивача, як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, а тому у відповідача були відсутні підстави для направлення особової справи ОСОБА_1 на доопрацювання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасуваня рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про повернення особової справи ОСОБА_1 до Рокитнянської райдержадміністрації на доопрацювання, перевірку правомірності видачі ОСОБА_1 довідки - додатку 7, яка слугувала підставою для видачі Київською ОДА посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Оскільки рішення Комісії КОДА, визнано судом протиправним і підлягає скасуванню, то вимога позивача про зобов`язання Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян розглянути та вирішити питання, викладені в Заяві ОСОБА_1 від 27.11.2018 про підтвердження статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, у зв`язку з продовженням терміну інвалідності та видачу нової вкладки до Посвідчення теж підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказу понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про повернення особової справи ОСОБА_1 до Рокитнянської райдержадміністрації на доопрацювання, перевірку правомірності видачі ОСОБА_1 довідки - додатку 7, яка слугувала підставою для видачі Київською ОДА посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

3. Зобов`язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код - 00022533) розглянути та вирішити питання, викладені в заяві ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) від 27.11.2018 про підтвердження статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, у зв`язку з продовженням терміну інвалідності та видачу нової вкладки до посвідчення.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко