Рішення № 89432255, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/1529/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.12.2019 № 692 о/с в частині, що стосується призначення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Кодекс законів про працю України, Закон України «Про Національну поліцію» та зазначає про протиправність наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.12.2019 № 692 о/с в частині, що стосується призначення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції, оскільки позивач відмовився від запропонованих посад.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Закон України «Про Національну поліцію» та зазначає про правомірність призначення позивача на рівнозначну посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції, оскільки підставою для переміщення поліцейських є скорочення штатів або проведення реорганізації.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.12.2019 № 692 о/с у відповідності до статті 68 та абзацу 3 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» та на виконання вимог наказу Національної поліції України від 17.10.2019 № 1021 дск «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» призначено капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції, звільнивши з посади оперуповноваженого відділу управління.

Підставою для прийняття наказу зазначено: доповідну записку від 26.12.2019, попередження від 31.10.2019, акт пропонування вакантних посад від 26.12.2019 №3627/109/12, подання від 26.12.2019.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIІI Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Порядок переміщення та переведення поліцейського визначено у частині першій статті 65 Закону № 580-VIII.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.

При цьому, відповідно до частини 8 статті 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Як встановлено судом, позивача переведено на іншу посаду на підставі пункту 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII та у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.

Разом з тим, порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації визначений статтею 68 Закону №580-VIII.

Так, у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Таким чином, під час здійснення реорганізації, поліцейський може бути переміщений на рівнозначну посаду у разі надання згоди на таке переміщення або бути звільнений із займаної посади.

Суд зауважує, що приписами частини 3 статті 68 Закону № 580-VIII гарантована можливість працевлаштування поліцейського в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків, у разі скорочення його посади. Необхідним елементом щодо призначення поліцейського на іншу посаду є його згода.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Національної поліції України від 17.10.2019 № 1021 дск проведено реорганізацію (ліквідацію) Управління стратегічних розслідувань. В зв`язку з чим, капітану поліції ОСОБА_1 було запропоновано інші вакантні посади в оперативних підрозділах Головного управління, від яких останній відмовився, про що складено відповідні акти від 17.12.2019 та від 26.12.2019.

Разом з тим, незважаючи на відмову позивача від запропонованих посад, Головним управлінням Національної поліції в Київській області прийнято наказ від 28.12.2019 № 692, яким призначено капітана поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції.

При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, оскільки наказ від 28.12.2019 № 692 прийнято у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.

При цьому, пояснень щодо підстав призначення позивача на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції, відповідачем під час розгляду даної справи не надано.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність призначення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції.

При цьому, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, висловлені у рішенні від 30 квітня 2013 року справі "Тимошенко проти України" (заява № 49872/11), щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту "законності", передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).

Також суд зазначає про необхідність дотримання таких принципів права як "законні очікування" та "юридична визначеність", які знайшли своє відображення в практиці Суду Європейського Союзу (European Court of Justice, ECJ), який виступає останньою інстанцією у справах про застосування acquis communautaire - права Європейського Союзу (ЄС) - та забезпечує єдність застосування права ЄС в державах-членах.

Відповідна позиція цього Суду закріплена в його рішенні у хрестоматійній справі Salumi щодо ретроактивної дії законодавства: "Зазначена інтерпретація забезпечує визнання принципів юридичної визначеності та захисту законних очікувань, за змістом яких дія (наслідки) права Співтовариства повинна бути чіткою і передбачуваною для тих, на кого воно розповсюджується".

Таким чином, суд приходить до висновку, що у випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб`єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб`єктом.

Проте, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем не дотримано порядку прийняття спірного наказу.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108616) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.12.2019 № 692 о/с в частині, що стосується призначення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108616).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева