Рішення № 89432249, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/830/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2019 №0000041409 та №0000051409.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що здійснення митного контролю після завершення митного оформлення можливо лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Разом з тим, за твердженням представника позивача, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних доказів наявності на момент видання ним наказу від 22.11.2018 № 2191 «Про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Епіцентр К» документів, що могли б бути підставою для видання такого наказу у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України. За таких обставин, як наголошено у позовній заяві, документальна невиїзна перевірка була проведена безпідставно, а прийняті на її підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Натомість, висновок Офісу про необхідність класифікації ввезеного на митну територію України TOB «Епіцентр К» товару «Частини санітарно-технічного обладнання з чорних металів: Інсталяційні системи...» в товарній підкатегорій 3922 90 00 00 ґрунтується на припущенні, що такий компонент товару як пластиковий бачок «має визначальний характер в багатокомпонентному виробі», з урахуванням того, що у ході проведення документальної невиїзної перевірки Офісом прийнято класифікаційне рішення, що за змістом суперечить рішенням, прийнятим Київською митницею ДФС під час митного оформлення товарів протягом 2016-2018 років, не зважаючи на те, що ним вивчались виключно ті самі документи, що вивчала митниця при митному оформленні товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

07.02.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом у межах наданих йому повноважень, з огляду на встановлення під час перевірки факту невірного визначення позивачем коду класифікації УКТ ЗЕД, про що зазначено в акті перевірки.

18.02.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи №640/830/19 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Епіцентр К» з питань правильності класифікації, згідно з УКТ ЗЕД товарів за товарними підкатегоріями 7324 90 00 90 та 3922 90 00 00, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями у періоді з 26.01.2016 по 01.11.2018, за результатами чого складено акт від 12.12.2018 №н70/18/28-10-14-09/ 0032490244 , у висновках якого вказано про наступні порушення:

вимог Закону України «Про митний тариф України», пп. «г» п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України щодо невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 3922 90 00 00 - ставка ввізного мита - 6,5%, застосована товарна підкатегорія 7324 90 0090- ставка ввізного сита - 5%), що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита на загальну суму 79 196,30 грн.;

п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму ввізного мита, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 15 839,29 грн.

В результаті вищезазначених порушень та відповідно до п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, ст. 278, п. 1 ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України, ТОВ «Епіцентр К» занижено податкові зобов`язання на суму 95 035,59 грн., з них по ввізному миту - на суму 79 196,30 грн. та по ПДВ - на суму 15 839,29 грн.

Листом від 28.12.2018 №55083/10/28-10-14-09-13 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби висновок акту перевірки залишено без змін, а заперечення ТОВ «Епіцентр К» - без задоволення.

На підставі викладеного, Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.01.2019

№0000041409, яким ТОВ «Епіцентр К» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товару, що ввозиться на територію України суб`єктами господарювання, у загальному розмірі 118 794,53 грн., з яких за податковими зобов`язаннями нараховано 79 196,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39 598,23 грн.;

№0000051409, яким ТОВ «Епіцентр К» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єкта господарювання, у загальному розмірі 23 759,00 грн., з яких за основним зобов`язанням нараховано 15 839,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7 919,71 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи копії наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22.11.2018 №2191 «Про проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» в якості підстави для проведення спірної перевірки позивача вказано п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України.

Так, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

У силу ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території (ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України).

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України).

У той же час, приписами п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, які визначені у наказі Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22.11.2018 №2191 як підстава для проведення спірної перевірки ТОВ «Епіцентр К», визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

З приводу викладеного суд звертає увагу, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ані у змісті акту перевірки, ані у відзиві не зазначено про фактичні підстави, які відповідають приписам п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, що і стали підставою для проведення перевірки.

У свою чергу, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» проведена контролюючим органом безпідставно, що є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2019 №0000041409 та №0000051409, прийнятих за результатами проведення вказаної перевірки.

Разом з тим, суд вважає за необхідне також дослідити обставини, що слугували підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Митного кодексу України, ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 69 Митного кодексу України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Пунктом 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, закріплено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Відповідно до п. 2, 3 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №650 (надалі - Порядок №650), посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Пунктом 4 розділу III Порядку №650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності, зокрема: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет, та, у разі потреби, результатів лабораторних досліджень конкретного товару.

У відповідності до Правила класифікації товарів 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Як вбачається зі змісту акту, контролюючим органом вказано, що товари, заявлені TOB «Епіцентр К» до митного оформлення як «Частини санітарно-технічного обладнання з чорних металів: Інсталяційні системи д/конс. унітазу в комплекті з кнопкою змиву ...», «Частини санітарно-технічного обладнання з недорогоцінних металів: Інсталяційний моноблок ...» Торгівельні марки: IDEAL STANDARD, RAK...» являються багатокомпонентними виробами, які складаються з різних матеріалів та представляють собою універсальний модуль, що складається із монтажної металевої рами та закріпленої на рамі цистерни (пластикового бачка), яка підключається до системи водопостачання та водовідведення. З точки зору важливості призначення товару цистерна (пластиковий бачок) має визначальний характер в багатокомпонентному виробі «інсталяційний моноблок...». Таким чином, за твердженням перевіряючих, відповідно до Правил 1, 3б) ОПІ та пояснень до товарної позиції 3922, вищезазначені товари мають класифікуються за кодом 3922 90 00 00 (ставка ввізного мита - 6,5%) згідно з УКТ ЗЕД.

Суд зазначає, що відповідачем не було встановлено належним чином, який саме компонент інсталяційної системи визначає її основну властивість, не проведено досліджень з цього приводу, не надіслано запитів до виробника товару для з`ясування цього питання.

Водночас, у відповідності до наявної у матеріалах справи копії листа виробника товару, основний конструктивний елемент установчих систем має металевий каркас, який є опорною конструкцією - без нього неможливо кріплення всіх інших елементів установчих систем.

Також, суд враховує наявні в матеріалах справи митні декларації №125130005/2016/540458, №125130005/2016/542173, №125130005/2016/542204, №125130005/2016/546115, за якими позивачем ввозився ідентичний товар, як частини санітарно-технічного обладнання з недорогоцінних металів із задекларованим кодом УКТЗЕД 7324. За вказаними деклараціями було здійснено без зауважень митне оформлення товару за зазначеним декларантом кодом.

Відтак, зміна відповідачем підходів до класифікації товару «Інсталяційний моноблок», раніше застосованих під час здійснення митного контролю ідентичних товарів, випущених у вільний обіг за вказаними вище митними деклараціями, є порушенням принципу «належного урядування».

Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29.06.2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац третій підпункту 3 .1 пункту 3 мотивувальної частини).

У даному випадку відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що при незмінних положеннях законодавства ним приймаються щодо позивача взаємовиключні за змістом рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, що є порушенням принципу «належного урядування».

Згідно з ч. 4 ст.3 Митного кодексу України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що імпортований товар ТОВ «Епіцентр К» відповідає коду 7324, а не коду 3922, як встановлено відповідачем, відтак, податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 03.01.2019 №0000041409 та №0000051409 є протиправними та підлягають скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанцій від 14.01.2019 №1-1859К, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 138,31 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 03.01.2019 №0000041409 та №0000051409.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244, адреса: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 138,31 грн. (двох тисяч ста тридцяти восьми грн. 31 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок