Рішення № 89432196, 26.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м. Київ № 640/3380/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Донбасенерго"до Офісу великих платників податків ДФСпровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу велики х платників податків ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.02.2019 про застосування умовного адміністративного арешту всього належного ПАТ "Донбасенерго" майна.

Позивачем через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/2581/19, оскільки у випадку визнання неправомірним та скасування наказу від 08.02.2019 № 261, який є предметом розгляду в зазначеній справі, оскаржуване в даній справі рішення вважатиметься незаконним.

Розглянувши подане позивачем клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на те, що предметом оскарження в даній справі є рішення відповідача від 19.02.2019 про застосування умовного адміністративного арешту всього належного позивачу майна, правомірність видання якого має оцінюватись станом на дату його видання, з огляду на що факт скасування наказу від 08.02.2019 № 261 після видання оскаржуваного рішення не може бути беззаперечною підставою для визнання його протиправним.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для видання оскаржуваного рішення на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, оскільки він не набув права призначити документальну позапланову виїзну перевірку позивача згідно з підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву з огляду на те, що на підставі направлень від 15.02.2019 № 35 та № 36 та на підставі наказу від 08.02.2016 № 216 було здійснено вихід за юридичною адресою позивача, але посадові особи позивача відмовились розписатися у направленні на перевірку та допустити працівників відповідача до проведення перевірки про що було складено відповідні акти у зв`язку з чим 19.02.2019 о 13 годині 50 хвилин прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків

Позивачем надано суду відповідь на відзив в якій зазначено про те, що оскільки у відповідача буди відсутні правові підстави для проведення перевірки оскаржуване рішення про застосування адміністративного арешту майна позивача не відповідає статті 94 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

08.02.2019 першим заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС видано наказ № 261 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582)» яким у зв`язку з ненаданням Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» пояснень та документальних підтверджень на обов`язкові запити Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС від 29.10.2018 №44537/10/28-47-09, від 15.11.2018 № 47661/10/28-10-47-09, від 14.12.2018 № 52989/10/28-10-47-09, від 03.01.2019 №364/10/28-10-47-09, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» з 18.02.2019 з метою дослідження питання повноти та достовірності декларування податкових зобов`язань з ПДВ згідно поданих уточнюючих розрахунків у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок: за серпень 2015 року (реєстраційний №9197616580 від 14.09.2018), за вересень 2015 року (реєстраційний №9225831456 від 16.10.2018), за жовтень 2015 року (реєстраційний №9250453357 від 14.11.2018), за листопад 2015 року (реєстраційний №9276371881 від 12.12.2018), за грудень 2015 року (реєстраційний №9283984142 від 19.12.2018).

18.02.2019 працівниками Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС складено акти № 2/28-10-47-09/23343582 про відмову від підпису у направленні на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Донбасенерго» та № 3/28-10-47-09/23343582 про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

19.02.2019 начальником Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС за результатами розгляду звернення та доданих до нього матеріали відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПАТ «Донбасенерго» на підставі яких було з`ясовано обставини, передбачені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а саме, про те, що платник податку ПАТ «Донбасенерго» відмовляється від допуску посадових осіб Офісу великих платників податків ДФС до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної згідно наказу № 261 від 18.02.2019 прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт усього належного ПАТ «Донбасенерго» майна.

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго", не погоджуючись з рішенням від 19.02.2019 про застосування умовного адміністративного арешту всього належного йому майна звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно із пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

В підпункті 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України зазначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.3 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно із пунктом 94.11 статті 94 Податкового кодексу України рішення керівника контролюючого органу (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що податковий орган за наявності законних підстав наділений повноваженнями прийняти рішення про застосування арешту майна платника податків з метою забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

Водночас, відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Суд встановив, що Офісом великих платників податків ДФС на підставі рішення від 19.02.2019 було застосовано до позивача умовний адміністративний арешт майна та подано до суду подання про підтвердження обґрунтованості умовного застосування адміністративного арешту майна Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019, яка залишена в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі за поданням Офісу великих платників податків ДФС до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Докази на підтвердження звернення відповідача до суду з іншими поданнями/позовами щодо підтвердження обґрунтованості умовного застосування адміністративного арешту майна Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" застосованого рішенням від 16.04.2019 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином у суду відсутні докази на підтвердження того, що умовний адміністративний арешт майна позивача, застосований рішенням від 16.04.2019, був підтверджений у судовому порядку, а відтак, він вважається припиненим.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, рішення від 16.04.2019 про застосування адміністративного арешту майна платника податків не є юридично значимими для позивача, оскільки не порушує законних прав та інтересів товариства та не створює для останнього певних обов`язків, а тому позовна вимога в даній частині є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34А, код ЄДРПОУ 23343582) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов