Ухвала суду № 89432114, 18.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 травня 2020 року м. Київ № 640/4097/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа - Військова прокуратура Київського гарнізону про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (надалі - відповідач), третя особа - Військова прокуратура Київського гарнізону (надалі - третя особа), а якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідних посадових службових осіб відповідача щодо обов`язку надати правову оцінку обставинам викладених в заяві від 12.02.2020 року та прийняти відповідне рішення у виконавчому провадженні №50854982;

зобов`язати відповідача вирішити питання щодо направлення до Державного бюро розслідувань повідомлення про вчинення боржником у виконавчому провадженні №50854982 кримінального правопорушення та вжиття заходів для примусового виконання постанови ОАСК від 24.04.2009 у адміністративній справі №2/44.

12.05.2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про відвід судді Смолія І.В.

Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Смолій І.В. вже офіційно визначив свою правову позицію відносно обставин порушення прав і інтересів позивача у кримінальному провадженні №42017110350000102 ухвалюючи судове рішення у справі №640/9087/19, то висновки у справі №640/4097/20 є передбачуваними, ухвалене судове рішення, поза будь-яким сумнівом буде не на користь позивача.

Дослідивши матеріали справи, надаючи оцінку викладеним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд звертає увагу на те, що фактично в обґрунтування поданої заяви заявник посилається виключно на незгоду з прийнятим процесуальним рішенням судді в іншій справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Суд зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді.

Про наявність інших підстав, передбачених ст.ст.36, 37 КАС України, для відводу судді Смолія І.В. заявником не зазначено, а судом не встановлено.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст.40 КАС України, зокрема, частиною 4 передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 236, 241-243, 248, 250, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Смолія І.В. вважати необґрунтованою.

2. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Смолій