Ухвала суду № 89429835, 25.05.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

25 травня 2020 р. Справа № 120/2115/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Бней- ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 за підписом адвоката Меламеда В.Б. до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення виплати пенсії. 17.04.2020 отримано лист Головного управління від 07.04.2020 № 0200-0304-8/14926, яким повідомлено про відмову у поновленні виплати пенсії.

На переконання представника позивача, відмова із підстав вказаних у листі від 07.04.2020 № 0200-0304-8/14926 є протиправною. Як наслідок, відповідача слід зобов`язати здійснити позивачці поновлення виплати пенсії з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач, через свого представника, звернулася з відповідним адміністративним позовом до суду .

Одночасно з адміністративним позовом представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому зазначається, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем 07.04.2020, та було отримане представником позивача 17.04.2020, таким чином представник позивача вважає, що позивачем дотримано строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст. 122 КАС України.

Разом з тим, представник позивача зазначає, що у разі коли суд встановить, що право позивача на поновлення пенсії було порушено, не в момент винесення рішення про відмову у поновленні пенсії, а в момент винесення рішення Конституційного суду України від 07.10.2009, згідно якого скасовано норми викладені в п. 2 ч. 1 ст. 49 та другому реченні ст. 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які забороняли виплату пенсій особам, що виїхали на місце постійного проживання за кордон, і що в зв`язку з цим позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України, то позивач просить врахувати той факт, що вона є особою похилого віку, не володіє юридичними знаннями і що тільки 20.12.2019 на особистому прийомі у адвоката ОСОБА_3 в Ізраїлі, після наданої юридичної консультації, їй стало відомо, що відповідач неправомірно припинив виплату пенсії.

Розглянувши клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Слід зауважити, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалася в постановах Верховного Суду України (постанова від 06.10.2015 в справі №816/4505/14, постанова від 12 травня 2015 року), а також Верховного Суду, зокрема в постанові від 19 березня 2019 року в справі №806/1952/18 (адміністративне провадження №К/9901/66396/18).

Крім того, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема викладену в рішенні по справі "Іліан проти Туреччини", з якого слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Вивчивши матеріали позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зваживши доводи клопотання, приходжу до висновку, що позивачем не пропущений 6 - місячний строк звернення до адміністративного суду, виходячи з того, що позивач дізналася про порушення своїх прав 20 грудня 2019, 04 березня 2020 звернулася до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою про поновлення пенсії, отримавши 17.04.2020 рішення відповідача від 07.04.2020 про відмову в поновленні пенсії, 18 травня 2020 звернулася з цим позовом до суду.

Також одночасно із позовної заяви представником позивачки ОСОБА_4 подано клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору представник позивачки послався на скрутне матеріальне становище, що пов`язує з неотриманням пенсії, похилим віком 68 роки, а також розповсюдженням інфекційної хвороби.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд доходить висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивачку від сплати судового збору за її клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи.

Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 08.04.2020 по справі № 160/10737/19.

З наведених представником позивачки обставин, враховуючи предмет позовних вимог (поновлення нарахування та виплати пенсії), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору у цій справі.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відтак, в силу положень ст. 12, 263 КАС України, ця справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Керуючись ст. 12, 120, 122, 133, 160, 161, 171, 248, 256, 263 КАС України, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, суд

УХВАЛИВ

1. Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Меламеда Вадима Борисовича про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову у цій справі.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 за підписом адвоката Меламеда В.Б. до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Богоносом Михайлом Богдановичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 263 КАС України розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто у межах 30-денного строку з дня відкриття провадження у справі.

6. Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу в порядку передбаченому ст. 162 КАС України.

7. Відповідно до п. 9 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30 березня 2020 року № 540-IX, у випадку неможливості виконання процесуального обов`язку щодо подання заяв по суті справи у строк встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

8. Роз`яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

9. Інформацію по даній справі можливо отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

10. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

11. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст. 256 КАС України).

Суддя Богоніс Михайло Богданович