Рішення № 89429765, 20.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Справа № 160/2615/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" (надалі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 23.12.2019 р. №UA110150/2019/400109/1 та від 22.01.2020 р. №UA110000/2020/000044/2/.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Крім того, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості, що надійшло декларанту у формі електронного документу, оформлене посадовою особою митного органу з порушенням Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 № 598. Рішення про коригування митної вартості в належному вигляді не надходило на адресу позивача, незважаючи на прохання останнього. В даному випадку, відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує у ТОВ «ПК «ДТЗ» додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернені до оскарження.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/2615/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 06.03.2020 р.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 р. відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 25.03.2020 р. об 11:00 год.

У підготовче судове засідання 25.03.2020 р. сторони не прибули, відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку для надання відзиву. Для повторного виклику сторін розгляд справи відкладено до 15.04.2020 р. о 10:40 год.

03.04.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідачем зазначено, що у відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, в тому числі додатково витребувані, виявлені розбіжності у даних щодо митної вартості товару, у зв`язку із чим не було можливим перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг, що є складовими митної вартості товарів. Твердження декларанта, які наведені у додаткових поясненнях, на думку відповідача, свідчить про небажання надавати перевізні документи митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. З урахуванням викладеного, Рішення про коригування митної вартості товарів, які є предметом судового оскарження у цій справі оформлені відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195. Графа 33 Рішень містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішень також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних Рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

У підготовче судове засідання 15.04.2020 р. сторони не прибули.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого позивач наполягає на своїй правовій позиції та вважає вимоги позову такими, що підлягають задоволенню.

Для повторного виклики сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено до 11:00 год. 29.04.2020 р.

У підготовче судове засідання 29.04.2020 р. сторони не прибули.

Від позивача 28.04.2020 р. надійшла заява про розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 20.05.2020 р. об 11:00 год.

У судове засідання сторони не прибули, від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку із оголошенням загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання, суд визнає причини неявки представників сторін у судові засідання поважними.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, а також згоду сторін на розгляд справи у письмовому провадженні, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МКУ) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МКУ, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МКУ).

З урахуванням положень ст.52 МКУ, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МКУ, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МКУ.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МКУ є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.12.2019 р. звернувся до митного поста «Дніпро-правобережний» Дніпровської митниці з метою здійснення митного оформлення товару: мульчувачі різних моделей в загальній кількості 55 шт. та запасні частини до с/г техніки в загальній кількості 287 шт., ввезеного на митну територію України за Контрактом від 19.08.2019 р. №FRD/2, укладеним з компанією WEIFANG FRD MACHINERY CO, LTD, специфікацій №2019-4 від 26.08.2019 р., №2019-4z від 26.08.2019 р., коносаменту №575595216 від 16.10.2019 р.

Електронна митна декларація була зареєстрована за №UA110150/2019/421647.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митницею були додатково витребувані у позивача наступні документи:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка);

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправника;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 23.12.2019 р. за № 20 позивачем було додатково надано:

- лист ТОВ «ПК «ДТЗ» від 21.12.2019 р. №19 про допущення технічної помилки у заявці №1 від 09.10.2019 р., заявку №1 з узгодженою новою редакцією п.12, копії прайс-листа, комерційної пропозиції виробника товару з перекладом та роздруківку з сайту www.shippingline. org про дату доставлення контейнерів у порт призначення;

- свої пояснення щодо висунутих зауважень;

-пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару;

- прохання до митниці надати під час проведення консультацій представнику підприємства інформацію та документи (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів, тобто інформацію та витяги з бази щодо ЕМД, які будуть використані митницею в процесі коригування заявленої митної вартості, для ознайомлення та відповідного реагування.

З урахуванням наявної у митниці інформації, митна вартість товарів №1,3,4,5,6,7 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару та призначення:

Митна вартість товару №1 скоригована на підставі інформації ЕМД від 28.10.2019 р. №UА504170/2019/011558 на рівні - 4,2895 дол.США/кг.;

Митна вартість товару №3 скоригована на підставі інформації ЕМД від 13.12.2019 р. №UА110150/2019/421176 на рівні - 2,5418 дол.США/кг.;

Митна вартість товару №4 скоригована на підставі інформації ЕМД від 16.10.2019 р. №UА110180/2019/417454 на рівні - 2,3777 дол.США/кг.;

Митна вартість товару №5 ЕМД скоригована на підставі інформації від 13.12.2019 р. №UА110150/2019/421176 на рівні -2,3563 дол.США/кг.;

Митна вартість товару №6 скоригована на підставі інформації ЕМД від 16.10.2019 р. №UА110180/2019/417454 на рівні - 2,3563 дол.США/кг.;

Митна вартість товару №7 скоригована на підставі інформації ЕМД від 13.12.2019 р. №UА10150/2019/421176 на рівні - 2,3557 дол.США/кг.

На підставі чого митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 23.12.2019 р. №UА110150/2019/400109/1.

У відповідності до ст. 52 МК України 26.12.2019 р. товар випущено у вільний обіг за МД № UА110150/2019/422078.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 233503,61 грн.

Також, 21.01.2020 р. позивач звернувся до митного поста «Дніпро-правобережний» Дніпровської митниці з метою здійснення митного оформлення товару: грунтофрези різних моделей в загальній кількості 320 шт., ввезеного на митну територію України за Контрактом від 19.08.2019 р. №FRD/2, укладеним з компанією WEIFANG FRD MACHINERY CO, LTD, специфікації №2019-6 від 10.09.2019 р., коносаменту №575594644 від 30.10.2019 р.

Електронна митна декларація була зареєстрована за №UA110150/2020/000884.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митницею були додатково витребувані у позивача наступні документи:

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка);

- прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- декларація країни відправника;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 22.01.2020 р. №15 підприємством додатково надано:

роздруківку з сайту www.maersk.com про дату доставлення контейнерів у порт призначення та копії прайс-листа, комерційної пропозиції виробника товару з перекладом;

свої пояснення щодо висунутих зауважень;

пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару;

прохання до митниці надати під час проведення консультацій представнику підприємства інформацію та документи (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів, тобто інформацію та витяги з бази щодо ЕМД, які будуть використані митницею в процесі коригування заявленої митної вартості, для ознайомлення та відповідного реагування.

В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8432295000 (товар №1 за ЕМД) «машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту: грунтофреза. В частково розібраному стані для зручності транспортування», країна походження та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FОВ (Qingdao, імпортованого за угодою з виробником, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.12.2019 р. №UA500130/2019/201048 - 2,2250 дол.США/кг.

Митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на відомостях митної вартості вищезазначеної ЕМД від 16.12.2019 р. № UA500130/2019/201048 на рівні 2,2250 дол.США/кг, що розраховується як 489,9172 дол. США/шт.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 22.01.2020 р.№№UА110000/2020/000044/2.

У відповідності до ст. 52 МК України 26.12.2019 р. товар випущено у вільний обіг за МД №UА110150/2019/422078.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 233503,61 грн.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет їх відповідності закону суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваними рішеннями, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Так, відносно ЕМД №UA110150/2019/421647 митницею встановлені наступні розбіжності:

ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до митного контролю та оформлення 20.12.2019 за ЕМД №UA110150/2019/421647 заявлено партію товару імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 19.08.2019 р. №FRD/2, з WEIFANG FRD MACHINERY CO, LTD.

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FОВ - Qingdao, China згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження.

За умовами терміна FОВ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FОВ, пункт 3.1.1 Контракту від 19.08.2019 р. №FRD/2 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

Відповідно п.5.2 Контракту від 19.08.2019 р. №FRD/2 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданих декларантом Специфікаціях від 26.08.2019 р. №2019-4 та №2019-42 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару.

Враховуючи умови поставки FОВ, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту №575595216, товар було завантажено на судно - 16.10.2019 р.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.

Відповідно до частини четвертої ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною десятою ст. 58 МК України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір про надання ТЕО від 01.10.2019 р. №337-К, рахунок про надання ТЕО від 02.12.2019 р. №343.1, акт виконаних робіт від 02.12.2019 р. №1, заявку №1 від 09.10.2019 р., довідку про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019.П.12, Заявки від 02.12.2019 №1 містить посилання на документи: Додаткова угода №1, договір №328/2-К, що до митного оформлення декларантом не надавалися.

Відповідно до відомостей ЕМД №UА110150/2019/421549 від 19.12.2019 (за якою партію товару було розміщено на митний склад), поставку оцінюваної партії товару, заявленого до митного контролю та оформлення за ЕМД від 20.12.2019 р. №UА110150/2019/421647, здійснено у контейнері №HASU4198740 на морському судні MSC FAITH за коносаментом №575595216 від 16.10.2019 р.

В наданому рахунку про надання ТЕО від 02.12.2019 №343.1 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнерів з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 1070 дол.США.

Вказана інформація також зазначена в акті виконаних робіт від 02.12.2019 р. №1 та в довідці про транспортні витрати від 02.12.2019 р. №0212/1Т/2019. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці №1 від 09.10.2019 р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 1070 дол.США.

Враховуючи відмітки на коносаменті №575595216 від 16.10.2019 р. (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС - 13.12.2019 р., рахунок про надання ТЕО від 02.12.2019 р. №343.1, акт виконаних робіт від 02.12.2019 р. №1, довідка про транспортні витрати від 02.12.2019 р. №0212/1Т/2019 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

Відповідно до п. 4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К сторони щомісячно складають і підписують Акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу Клієнта Акт виконаних робіт за попередній місяць. Наданий декларантом Акт виконаних робіт від 02.12.2019 №1 містить відомості про вартість наданих послуг з ТЕО в грудні та не відповідає вимогам п.4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К.

Згідно п.4.2 договору ТЕО №337-К від 01.10.2019 - оплата здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати за послуги ТЕО декларантом не надано.

Результати контролю направлено декларанту електронним повідомленням, яке серед іншого містило перелік документів, необхідних для надання на вимогу митниці. Так, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митниці листом від 23.12.2019 №20 ТОВ "ПК "ДТЗ" додатково надіслано прайс-лист від 22.08.2019, Комерційну пропозицію від 22.08.2019, інформацію щодо переміщення контейнеру, лист підприємства №19, заявку на перевезення №1 та зазначено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД №UА110180/2019/418480 у 10- денний термін надаватись не будуть. Крім того, підприємство надавало свої міркування на зауваження посадової особи митниці, після розгляду листа підприємства, посадовою особою митниці зазначено наступне.

Щодо надання копії декларації країни відправлення.

Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено маніфестом ГТУ КНР № 52 2008 года. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FОВ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 19.08.2019 №FRD/2. Твердження декларанта ТОВ "ПК "ДТЗ" щодо відсутності експортної декларації - не відповідає дійсності, а лише свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових. Перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.

Щодо документального підтвердження здійснення оплати.

У наданих декларантом Специфікаціях від 26.08.2019 №2019-4 та №2019-4г зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару. Як вже повідомлялося, враховуючи умови поставки FОВ, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту №575595216, товар було завантажено на судно - 16.10.2019 р. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій митницею лише запитано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В процесі обміну інформацією банківські платіжні документи, що підтверджують здійснення оплати товару, декларантом не надавалися.

Щодо наданої Заявки на перевезення №1.

У повідомлення митниці №1 зазначалося, що п.12 заявки від 02.12.2019 №1 містить посилання на документи: Додаткова угода №1, Договір №328/2-К, що до митного оформлення декларантом не надавалися. Декларантом 23.12.2019 р. додатково надіслано лист №19 від 21.12.2019 р. та надано виправлену Заявку №1 від 09.10.2019.

Відповідно до п.8 статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товарів.

У листі №20 від 23.12.2019 р. декларант зазначає, що контейнер №НАSU4198740 надійшов у порт призначення 02.12.2019 та надав інформацію з сайту відстеження. Проте, згідно Заявки №1 від 09.10.2019 визначено маршрут, за яким Експедитор виконує свої зобов`язання згідно Договору ТЕО від 01.10.2019 №337-К: «port Qingdao, China / порт Циндао, Китай - port Pivdennyi, Ukraine / порт Південний, Україна - city Dnipro, Ukraine / м. Дніпро, Україна», контейнер №НАSU4198740 прибув в порт Південний 02.12.2019, що свідчить про не завершення остаточної поставки товару ТОВ "ПК "ДТЗ" до м. Дніпро.

Враховуючи вищезазначене, рахунок про надання ТЕО від 02.12.2019 №343.1, акт виконаних робіт від 02.12.2019 №1, довідка про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019 складено до моменту фактичної доставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

Щодо повноти включення витрат на перевантаження.

У повідомлення митниці №1 зазначалося, що у Заявці №1 від 09.10.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 1070 дол.США. Відповідно до відомостей ЕМД №UA110150/2019/421549 від 19.12.2019 (за якою партію товару було розміщено на митний склад), поставку оцінюваної партії товару здійснено у контейнері №НАSU4198740 на морському судні МSС FАІТН за коносаментом №575595216 від 16.10.2019.

Згідно наданого трек-листа контейнеру №НАSU4198740, що був завантажений на судно МSС DIANA 14.10.2019 та перевантажений на судно MAERSK KIEL 21.11.2019 в порту Port Said East, Egypt що не відповідає відомостям коносаменту №575595216 від 16.10.2019 та гр. 21 ЕМД №UА110150/2019/421549 від 19.12.2019.

При цьому, транспортні (перевізні) документи про перевезення оцінюваної партії товару на судні МSС DIANA та MAERSK KIEL до митного оформлення не надавались, чим порушено вимоги ст. 335 МКУ та ч.2 ст. 53 МК України.

Відповідно до п.8 статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з відомостями наданого трек-листа та перевантаження, що свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 355 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. Відповідно до частини четвертої ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною десятою ст.58 МК України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Враховуючи вищезазначене, неможливо перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг, що є складовими митної вартості товарів. Відповідно до п.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ).

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД №UА110150/2019/421647 від 20.12.2019 р., відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ.

Посадовою особою митниці розглянуто питання послідовного застосування другорядних методів визначення митної вартості, про що зазначено у гр.33 МД.

Відносно ЕМД №UA110150/2020/000884 митницею встановлені наступні розбіжності:

1.ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до митного контролю та оформлення 21.01.2020 р. за ЕМД №UА110150/2020/000884 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр. 44) від 19.08.2019 р. №FRD/2, з WEIFANG FRD MACHINERY CO, LTD.

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FОВ - Qingdao, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FОВ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FОВ, пункт 3.1.1 Контракту від 19.08.2019 №FRD/2 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення, документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

2. Відповідно п.5.2 Контракту від 19.08.2019 №FRD/2 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту.

У наданій декларантом Специфікації від 10.09.2019 №2019-6 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару.

Враховуючи умови поставки FОВ, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту №575594644, товар було завантажено на судно - 30.10.2019.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Термін оплати товарів згідно зі Специфікацією від 10.09.2019 №2019-6 спливає 28.01.2020. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.

3. Відповідно до частини четвертої ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною десятою ст. 58 МК України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К, рахунок про надання ТЕО від 02.01.2020 №001/2, акт виконаних робіт від 02.01.2020 №1/2, заявку №8 від 24.10.2019, довідку про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1Т/2019.

Довідка про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1Т/2019 не містить інформації щодо коносаменту, за яким здійснено перевезення, ваги товарів. Надання будь-яких доповнень, внесення змін або довідок не передбачено умовами Договору ТЕО від 01.10.2019 №337-К.

Відповідно до відомостей ЕМД №UА110150/2020/000736 від 20.01.2020 (за якою партію товару було розміщено на митний склад), поставка оцінюваної партії товару, здійснено у контейнерах MSKU0248667, MKSU3223444, MKSU5525227 на морському судні MSC ZOE за коносаментом №575594644 від 30.10.2019.

В наданому рахунку про надання ТЕО від 02.01.2020 №001/2 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнерів з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 3210 дол.США.

Вказана інформація також зазначена в акті виконаних робіт від 02.01.2020 №1/2 та в довідці про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1Т/2019.

При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці №8 від 24.10.2019, в якій визначено маршрут перевезення від порту Китаю до м. Дніпро Україна, містяться відомості про вартість послуг (виключаючи додаткові витрати) п.12 із зазначенням тільки вартості фрахту та вартості ТЕО за межами митної території України.

Враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки №8: Qindao, China - порт Південний - м. Дніпро та відмітки на коносаменті №575594644 від 30.10.2019 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС - 12.01.2020, Дніпропетровської митниці ДФС - 15.01.2020 рахунок про надання ТЕО від 02.01.2020 №001/2, акт виконаних робіт від 02.01.2020 р. №1/2, довідку про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1Т/2019 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

Відповідно до відомостей коносаменту №575594644 від 30.10.2019 морське перевезення оцінюваної партії товару здійснено компанією Simon International Logistics. П.2.2.6 Договору про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К передбачено, що експедитор проводить розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями.

Згідно з п.3.1.3 Договору про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К, клієнт має право вимагати від Експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу.

Відповідно до п. 4.7. Договору від 01.10.2019 №337-К сторони щомісячно складають і підписують Акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу Клієнта Акт виконаних робіт за попередній місяць.

Наданий декларантом Акт виконаних робіт від 02.01.2020 р. №1/2, підписаний та засвідчений печатками ОU Geoservice та ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ", містить відомості про вартість наданих послуг з ТЕО в січні 2020 та укладений всупереч вимогам п.4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К.

Згідно п.4.2 договору ТЕО №337-К від 01.10.2019 - оплата здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати за послуги ТЕО декларантом не надано.

Результати контролю направлено декларанту електронним повідомленням, яке серед іншого містило і перелік додаткових документів, необхідний для надання на вимогу митниці. Так, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанта повідомлено про можливість надання за власним бажанням додаткових наявних у нього документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 22.01.2020 №15 ТОВ "ПК "ДТЗ" додатково надано: прайс-лист від 06.09.2019; комерційну пропозиція від 06.09.2019; інформацію щодо дати прибуття вантажу, а також надано пояснення щодо виявлених невідповідностей та повідомлено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД №UА110150/2020/000884 у 10-денний термін надаватись не будуть.

Розглянувши пояснення декларанта, посадовою особою митниці зазначено наступне.

Щодо надання копії декларації країни відправлення.

Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено маніфестом ГТУ КНР №52 2008 года.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FОВ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 19.08.2019 №FRD/2.

Твердження декларанта ТОВ "ПК "ДТЗ" щодо відсутності експортної декларації - не відповідає дійсності, а лише свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових. Перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.

Щодо документального підтвердження здійснення оплати.

Враховуючи умови поставки FОВ, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту №575594644, товар було завантажено на судно - 30.10.2019.

Термін оплати товарів згідно зі Специфікацією від 10.09.2019 №2019-6 спливає 28.01.2020.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій митницею лише запитано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В процесі обміну інформацією банківські платіжні документи, що підтверджують здійснення оплати товару, декларантом не надавалися.

Щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товарів.

У повідомленні митниці №1 було зазначено, що рахунок про надання ТЕО від 02.01.2020 №001/2, акт виконаних робіт від 02.01.2020 р. №1/2, довідку про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1172019 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

У листі від 22.01.2020 №15 декларант зазначає, що оцінювана партія товару надійшла в порт призначення 16.12.2019 та надав інформацію з сайту відстеження морської лінії Maersk.

Проте, згідно Заявки №8 визначено маршрут, за яким Експедитор виконує свої зобов`язання згідно Договору ТЕО від 01.10.2019 №337-К: Qingdao, China - порт Південний - м.Дніпро.

Відповідно до ч.3 ст.200 МКУ товари і транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю.

З урахуванням ч.1 ст.209 МКУ органи доходів і зборів здійснюють митний контроль на морському та річковому транспорті в зонах митного контролю на територіях морських та річкових портів, а також в акваторіях портів, відкритих для міжнародних перевезень. Згідно з ч.1 ст. 207 МКУ судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває під митним контролем .

Враховуючи штамп Одеської митниці ДФС «Під митним контролем» - 12.01.2020 р. оцінювана партія товару перебувала в зоні митного контролю тільки з 12.01.2020 р.

Враховуючи вищезазначене, рахунок про надання ТЕО від 02.01.2020 №001/2, акт виконаних робіт від 02.01.2020 №1/2, довідку про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1Т/2019 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити загальну вартість наданих послуг, що є складовими митної вартості.

З урахуванням виявлених розбіжностей у розумінні ч.3 ст.53 МКУ, у повідомленні №1 митниці у декларанта запитано щодо документів від фактичного перевізника Simon International Logistics.

У листі ТОВ "ПК "ДТЗ" від 22.01.2020 №15 декларантом зазначено, «відповідно до наданих документів, на момент декларування товару перевезення партії вже фактично здійснено. Зауважень щодо ходу перевезення у Замовника немає, у зв`язку з чим не вбачається підстав вимагати будь-яку інформацію щодо перевезення».

Відносно вказаних вище обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товару оскаржуваними рішеннями, суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару від 23.12.2019 №UА110150/2019/400109/1/

Партія товару поставлялась на умовах FОВ - Qingdao (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки РОВ Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FОВ (FОВ рrісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України :

- декларацію митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт №FRD/2 від 19.08.19 року;

- специфікації №2019-4 від 26.08.19 р. та №2019-4г від 26.08.2019 р. до контракту;

- інвойс № FRD2019-4 від 10.10.2019 р.;

- пакувальний лист;

- прайс-лист виробника (надано листом від 23.12.19 р. № 20);

- комерційна пропозиція від виробника (надано листом від 23.12.19 р. № 20);

- технічний опис (характеристики) товару.

Враховуючи умови оплати за специфікаціями від 26.08.2019 №2019-4 та №2019-42 (відстрочення на 90 днів з моменту поставки товару) термін оплати на момент декларування не сплинув.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало :

- договір №337-К від 01.10.2019 транспортно-експедиційного обслуговування;

- заявка на ТЕО №1 від 09.10.19 р. (з узгодженою новою редакцією п.12 надано листом від 23.12.2019 р. №20);

- коносамент №575595216 від 16.10.2019 р.;

- рахунок №343.1 від 02.12.19 на оплату морського фрахту та послуг ТЕО ;

- довідка про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019;

- акт виконаних робіт №1 від 02.12.2019;

- лист ТОВ «ПК «ДТЗ» від 21.12.2019 №19 про допущення технічної помилки у заявці №1 від 09.10.2019 (надано листом від 23.12.19 р. № 20);

- роздруківка з сайту www.shippingline.org про дату доставлення контейнерів у порт призначення (надано листом від 23.12.19 р. № 20).

На момент декларування товару термін оплати фрахту та послуг ТЕО, враховуючи п.12 заявки №1 від 09.10.2019 в новій редакції, за рахунком № 343.1 не сплинув.

Надані документи у своїй сукупності підтверджують

заявлену підприємством митну вартість та її складові частини підтверджуються наступним.

Так, ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатках (специфікаціях) від 26.08.2019 №2019-4 та №2019-4г до контракту підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) № FRD2019-4 від 10.10.2019 р., співпадає з ціною, зазначеною підприємством-виробником у комерційній пропозиції від 22.08.2019 року.

Транспортні витрати також підтверджуються наданими документами: Договором №337-К від 01.10.2019 транспортно-експедиційного обслуговування, заявкою на ТЕО №1 від 09.10.2019 р., у якій сторонами узгоджена сума 1070 дол.США за фрахт та послуги ТЕО, коносаментом № 575595216 від 16.10.2019 р., який підтверджує факт здійснення перевезення, рахунком № 343.1 від 02.12.2019 на оплату морського фрахту та послуг ТЕО, довідкою про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019 із зазначенням загальної суми витрат у розмірі 1070 дол.США, актом виконаних робіт №1 від 02.12.2019, у якому зазначена загальна сума транспортних витрат 1070 дол.США.

Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FОВ, пункт 3.1.1 Контракту від 19.08.2019 №FRD/2 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення.

Щодо документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги).

Згідно з частиною 3 ст.53 МК України, надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Крім того, відповідно до частини 2 ст.53 МК України, митна декларація країни відправлення не передбачена у переліку документів, які декларант обов`язково повинен подавати митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення, а лише може надаватись підприємством (за наявності) на вимогу митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України мають розбіжності, що впливають на числові значення митної вартості.

Митницею не наведено жодних обґрунтування вимоги декларації і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховний Суд в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення.

Так, Колегія суддів Верховного Суду вказала, що неподання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Таким чином, зауваження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості та її розрахунок, та твердження про наявність у декларанта експортної декларації та небажання декларанта надати її митному органу не мають під собою жодного правового підґрунтя.

Такі судження суб`єкта владних повноважень, на думку суду, є досить оціночними.

Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.

Зазначене зауваження є безпідставним.

В гр. 33 оскаржуваного рішення митницею зазначається, що у наданих декларантом Специфікаціях від 26.08.2019 №2019-4 та №2019-4г визначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару.

Враховуючи умови поставки FОВ, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до відомостей коносаменту №575595216, товар було завантажено на судно - 16.10.2019.

Таким чином, термін сплати коштів за товар збігав у січні 2020 року, а не в грудні 2019 року.

Відповідно до частини ст.53 МК України, банківські платіжні документи надаються за умови сплати рахунку.

В даному випадку, як встановлено судом, рахунок не було сплачено, у зв`язку з чим надання платіжних документів було не можливим.

Верховний Суд щодо умов оплати висловив наступну правову позицію, яка викладена у постанові від 11.04.2018 по справі №804/4680/16.

Так, Колегія Верховного Суду вказала, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К, рахунок про надання ТЕО від 02.12.2019 №343.1, акт виконаних робіт від 02.12.2019 №1, Заявку №1 від 09.10.2019, довідку про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019. П.12 Заявки від 02.12.2019 №1 містить посилання на документи: Додаткова угода №1, договір №328/2-К, що до митного оформлення декларантом не надавалися.

Такі висновки митниці суд вважає безпідставним, оскільки в пункті 12 Заявки №1 від 09.10.2019 р. допущена технічна помилка щодо номеру контракту та посилання на Додаткову угоду, що підтверджується наданими до митного оформлення іншими документами - договором № 337-к від 01.10.2019, інвойсом №343.1 від 02.12.2019, довідкою про транспорті витрати від 02.12.19 та актом виконаних робіт №1 від 02.12.2019.

21.12.2019 сторонами Договору було узгоджено новий варіант заявки з новою редакцією пункту 12.

Числові значення щодо вартості витрат на транспортування та умови оплати у зв`язку з допущеною помилкою не змінювалися, а тому ця помилка не мала ніякого впливу на правильність визначення митної вартості і не могла бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Крім того, відповідачем в гр.33 оскаржуваного Рішення зазначено, що 23.12.2019 декларантом додатково надіслано лист №19 від 21.12.2019 та надано виправлену Заявку №1 від 09.10.2019, тобто митний орган самостійно вказує на факт прийняття митним органом виправленої Заявки №1 від 09.10.2019 як документу, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Доводи митного органу про те, що у наданій до митного оформлення Заявці №1 від 09.10.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 1070 дол.США., суд також вважає необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1.2 договору №337-к від 01.10.2019 р. під кожне конкретне перевезення Клієнт подає Експедитору письмову заявку на експедирування з інформацією про найменування та кількості вантажу, маршруту перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується організації ТЕО. При підтвердженні заявки Експедитор зазначає в заявці перелік послуг. їх вартість, розмір плати Експедитора. Підписана Сторонами заявка є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 4.1 договору №337-к від 01.10.19р., чітко передбачено, що у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

В п.12 Заявки №1 від 09.10.2019 р. зазначено, що перевантаження(перевалка) входить у загальну вартість фрахту.

Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту.

Жодних розбіжностей у Заявці та інших наданих документах судом не встановлено.

Щодо висновків митного органу про те, що враховуючи відмітки на коносаменті №575595216 від 16.10.2019 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС -13.12.2019, рахунок про надання ТЕО від 02.12.2019 №343.1, акт виконаних робіт від 02.12.2019 №1, довідка про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

Згідно інформації з інтернет-сайту http:www.shippingline.org/track контейнер HASU4198740 надійшов у порт призначення «Південний» та вивантажений 02.12.2019 року .

Відмітка митниці 13.12.2019 свідчить про вивезення контейнеру з порту «Південний» для доставлення у місце кінцевого призначення.

Таким чином, зазначене не є розбіжністю.

Документи, що підтверджують витрати на транспортування, надані Експедитором після надання послуг з морського перевезення товару.

Щодо висновків митного органу про те, що 02.12.2019 контейнер HASU4198740 прибув в порт «Південний», що свідчить про не завершення остаточної поставки товару ТОВ «ПК «ДТЗ» до м. Дніпро, тому рахунок про надання ТЕО від 02.12.2019 №343.1, акт виконаних робіт від 02.12.2019 №1, довідка про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

Дані судження відповідача спростовуються документам, наданим до ЕМД, і нормам діючого митного законодавства, з огляду на наступне.

Коносамент №575595216 від 16.10.2019, інвойс №343.1 від 02.12.2019 на оплату фрахту та послуг ТЕО, довідка про транспортні витрати від 02.12.2019 №0212/1Т/2019 та акт виконаних робіт №1 від 02.12.2019 в сукупності та окремо, підтверджують домовленість між сторонами договору №337-К від 01.10.2019 по завантаженню та розвантаженню вантажу з наступних портів: китайський порт Qingdao (порт завантаження) - український порт «Південний» м.Одеса (порт розвантаження/призначення).

Таким чином, сторони договору №337-К від 01.10.2019 визначили, що вантаж в контейнері №HASU4198740 транспортується Експедитором до кордону України - порту «Південний» (м. Одеса), про що свідчить п.12 Заявки №1 від 09.10.2019, де зазначено детальний опис вартості послуг Експедитора.

Частиною 11 статті 58 МК України передбачено, що до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення на митну територію України.

Відтак, транспортування вантажу до м.Дніпра, тобто транспортування вантажу по території України - з м. Одеси до м. Дніпра, не є складовими митної вартості, і не повинні включатися до загальної вартості наданих транспортних послуг.

Тож, враховуючи факт надходження вантажу у порт «Південний» 02.12.2019, зазначені в зауваженні документи складено після надання послуг з морського перевезення товару, а не до, як стверджує митниця.

Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем транспортних (перевізних) документів про перевезення оцінюваної партії товару на судні MSC DIANA, MAERSK KIEL та невідповідність відомостей коносаменту №575595216 від 16.10.2019 та гр. 21 ЕМД № UА110150/2019/421549 від 19.12.2019. в частині даних зазначених у трек-листі контейнеру №HASU4198740, що був завантажений на судно MSC DIANA 14.10.2019 та перевантажений на судно MAERSK KIEL 21.11.2019 в порту Said East, Ерурt.

Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у митній декларації №UA10150/2019/421647 зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Для митного оформлення надано Коносамент №575595216 від 16.10.2019, на підставі якого здійснювалось морське перевезення контейнерів з порту Qingdao, Китай до порту «Південний», Україна.

Саме цей коносамент надавався під час переміщення через митний кордон і за цим коносаментом товар був виданий у морському порту «Південний» у розпорядження підприємства.

Інші документи, на підставі яких здійснювалось перевезення контейнерів у підприємства відсутні і за умовами договору експедитор не зобов`язаний надавати Замовнику такі документи.

Вимога митниці про надання додаткових документів про перевезення є необґрунтованою, оскільки для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту відповідно до умов поставки (графа З ДМВ) надані всі передбачені діючим митним законодавством транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів надані під час митного оформлення товару.

Крім того, суд вважає безпідставними доводи митниці про те, що наданий декларантом Акт виконаних робіт від 02.12.2019 №1 містить відомості про вартість наданих послуг з ТЕО в грудні та не відповідає вимогам п.4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К, а також про ненадання банківських платіжних документів щодо здійснення оплати за послуги ТЕО.

Так, відповідно до п. 4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К сторони щомісячно складають і підписують Акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу клієнта Акт виконаних робіт за попередній місяць.

Факт надання акту виконаних робіт про виконання послуг з ТЕО та морського фрахту контейнера № HASU198740 від 02.12.19 р. не має ніякого впливу на правильність визначення митної вартості, оскільки зазначені числові значення та інші відомості у документах про транспортні витрати залишаються незмінними.

Відповідно до частини 1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно п.4.2 Договору ТЕО №337-К від 01.10.2019 оплата здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно пункту 4.2 Договору № 337-к оплата послуг за даним Договором та винагороди Експедитора здійснюється клієнтом протягом 45 (сорока п`яти) днів з моменту виставлення рахунка-фактури. Рахунок-фактура повинен бути виставлений протягом двох робочих днів з моменту судозаходу, якщо інше не передбачене узгодженою Сторонами заявкою.

Рахунок №343.1 оформлений Експедитором 02.12.19 р. , а тому термін оплати коштів за ТЕО сплинув 15.01.20 р.

Станом на 20.12.2019 (день декларування) рахунок не було сплачено, а тому надання банківських платіжних документів було не можливе.

За таких обставин, такі посилання митного органу не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Відносно правомірності винесення Рішення про коригування митної вартості товару від 22.01.2020 №UA110000/2020/000044/2 суд встановив наступне.

Партія товару поставлялась на умовах FОВ - Qingdao (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС

2010.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2 , 3 ст.53 Митного кодексу України :

- декларацію митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт № FRD/2 від 19.08.19 року;

- специфікація №2019-6 від 10.09.19 р. до контракту;

- інвойс № FRD2019-6 від 16.10.2019 р.;

- пакувальний лист;

- прайс-лист виробника (надано листом №15 від 22.01.20);

- комерційна пропозиція від виробника (надано листом №15 від 22.01.2020);

- сертифікат про походження товару форми А №G19МА52W9F377104 від 13.12.2019;

- технічний опис (характеристики) товару.

Враховуючи умови оплати за специфікацією від 10.09.2019 №2019-6 (відстрочення на 90 днів з моменту поставки товару) термін оплати на момент декларування не сплинув.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:

- договір №337-К від 01.10.2019 транспортно-експедиційного обслуговування;

- заявка на ТЕО №8 від 24.10.2019 р.;

- коносамент №575594644 від 30.10.2019 р.;

- рахунок №001/2 від 02.01.20 на оплату морського фрахту та послуг ТЕО ;

- довідка про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1Т/2019;

- акт виконаних робіт №1/2 від 02.01.2020;

- роздруківка з сайту www.maersk.com про дату доставлення контейнерів у порт призначення (надано листом №15 від 22.01.20).

На момент декларування товару, враховуючи п.4.2 Договору №337-К від 01.10.19, термін оплати фрахту та послуг ТЕО за рахунком № 001/2 не сплинув.

Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У своєму Рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування, а саме:

1.«Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FОВ, пункт 3.1.1 Контракту від 19.08.2019 №FRD/2 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Твердження декларанта ТОВ «ПК «ДТЗ» щодо відсутності експортної декларації - не відповідає дійсності, а лише свідчить про небажання її надавати митному органу».

Суд не може погодитися з такими висновками, оскільки відповідачем жодним чином не обґрунтувано підстави для вимоги декларації і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Висновки суду відносно цього питання та оціночних суджень митного органу наведені вище.

Таких пояснень не надано і під час судового розгляду справи.

2. «Відповідно п.5.2 контракту від 19.08.2019 №FRD/2 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданій декларантом Специфікації від 10.09.2019 №2019-6 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару. Термін оплати товарів згідно зі Специфікацією від 10.09.2019 №2019-6 спливає 28.01.2020. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару».

Судом встановлено, що самим митним органом під час проведення консультацій вказано, що термін оплати за поставлений товар спливає 28.01.2020 р.

Декларування та митне оформлення товару здійснювалося в період 21.01.2020 - 22.01.2020, тобто встановлений сторонами строк для оплати не сплинув, у звязку із чим розбіжності в цій часті відсутні.

Відповідно до частини ст.53 МК України банківські платіжні документи надаються за умови сплати рахунку.

В даному випадку рахунок не було сплачено, у зв`язку з чим надання платіжних документів було не можливе.

Висновки суду відносно цього питання наведені вище.

3. «Довідка про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/11/2019 не містить інформації щодо коносаменту, за яким здійснено перевезення, ваги товарів. Надання будь-яких доповнень, внесення змін або довідок не передбачено умовами Договору ТЕО від 01.10.2019 №337-К».

Судом встановлено, що зазначена довідка про транспортні витрати містить посилання на номери контейнерів, які, в свою чергу, зазначені у наданому коносаменті №575594644.

У своїй сукупності надані документи розбіжностей не містять і дозволяють ідентифікувати товар за зазначеною партією товару.

4. «У наданій до митного оформлення Заявці №8 від 24.10.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 12 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 3210 дол.США. Враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки №8: Qingdao China - порт Південний - м.Дніпро та відмітки на коносаменті №575594644 від 30.10.2019 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС - 12.01.2020, Дніпропетровської митниці ДФС - 15.01.2020 рахунок про надання ТЕО від 02.01.2020 №001/2, акт виконаних робіт від 02.01.2020 №1/2, довідку про транспортні витрати від 24.12.2019 №2412/1Т/2019 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг».

Суд не може погодитися з такими висновками митного органу, оскільки за умовами Договору ТЕО №337-К від 01.10.2019 ( п.4.1) у разі перевантаження (перевалки) контейнера(контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

Відповідно до Заявки №8, акту виконаних робіт №1/2 від 02.01.20 р., довідки про транспортні витрати №2412/1Т/2019 перевалка (перевантаження) контейнерів входить у загальну вартість витрат зазначених у інвойсі і акті виконаних робіт.

Таким чином, перевалка вже включена у таку загальну вартість, а тому позивач ніяких додаткових витрат, крім зазначених, не поніс.

Партія товару фактично надійшла у порт призначення 16.12.2019 року, що підтверджується інформацією з сайту морської лінії.

Отже, надані документи оформлені після виконання морського перевезення, а не до фактичної поставки, як зазначено митницею.

5. «Відповідно до відомостей коносаменту №575594644 від 30.10.2019 морське перевезення оцінюваної партії товару здійснено компанією Simon International Logistics. П.2.2.6 Договору про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К передбачено, що Експедитор проводить розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями. Згідно з п. 3.1.3 Договору про надання ТЕО від 01.10.2019 №337-К клієнт має право вимагати від Експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу. Враховуючи виявлені невідповідності в транспортних документах, використовуючи право клієнта, передбачене п.3.1.3 Договору про надання ТЕО, прошу надати документи від фактичного перевізника».

Судом встановлено, що взаємостосунки між експедитором та позивачем щодо організації морського перевезення та доставки вантажу в порт здійснюються у рамках укладеного Договору ТЕО №337-К від 01.10.2019.

Відповідно до наданих документів, на момент декларування товару, перевезення партії вже фактично здійснено.

Як вказав позивач, зауваження щодо ходу перевезення вантажу у замовника були відсутні, в зв`язку з чим відсутні і підстави вимагати від експедитора будь-яку інформацію щодо перевезення.

Інформація з наданого коносаменту №575594644 від 30.10.2019 (відправник, одержувач, номери контейнерів, найменування товару, вага брутто, кількість пакування) підтверджується інформацією, зазначеною у інших наданих документах.

У своїй сукупності надані документи розбіжностей які впливають на розрахунок митної вартості не містять і дозволяли митниці здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

6. «Відповідно до п. 4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К сторони щомісячно складають і підписують Акт виконаних робіт. Експедитор не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляє на адресу Клієнта Акт виконаних робіт за попередній місяць. Наданий декларантом Акт виконаних робіт від 02.01.2020 №1/2, підписаний та засвідчений печатками OU Geoservis та ТОВ ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» містить відомості про вартість наданих послуг з ТЕО в січні 2020 та укладений усупереч вимогам п.4.7 Договору від 01.10.2019 №337-К.

Як встановлено судом, факт надання акту виконаних робіт про виконання послуг з ТЕО та морського фрахту трьох контейнерів від 02.01.2020 р. не має ніякого впливу на правильність визначення митної вартості, оскільки зазначені числові значення та інші відомості у документах про транспортні витрати залишаються незмінними.

Відповідно до частини 1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Зазначена у акті від 02.01.2020 р. інформація щодо витрат на транспортування партії товару підтверджується іншими документами, наданими до митниці - заявкою №8, інвойсом №001/2 від 02.01.2020 та довідкою про транспортні витрати №2412/1Т/2019.

7. «Згідно п.4.2 Договору ТЕО №337-К від 01.10.2019 - оплата здійснюється протягом 45 днів з моменту виставлення рахунку. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати за послуги ТЕО декларантом не надано».

Такі висновки не відповідають фактичним обставинам оскільки, згідно пункту 4.2 договору № 337-к оплата послуг за даним Договором та винагороди експедитора здійснюється клієнтом протягом 45 (сорока п`яти) днів з моменту виставлення рахунка-фактури. Рахунок-фактура повинен бути виставлений протягом двох робочих днів з моменту судозаходу, якщо інше не передбачене узгодженою сторонами заявкою.

Рахунок №001/2 оформлений експедитором 02.01.20 р., а тому термін оплати коштів за ТЕО сплинув 16.02.20 р.

Станом на 21.01.2020 (день декларування) рахунок не було сплачено, а тому надання банківських платіжних документів було не можливим.

Зазначені твердження відповідача не можуть вважатись розбіжністю у розумінні ч.3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів і коригування митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 „Код методу визначення вартості митного органу'' зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості`при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Рішення про коригування митної вартості №UА110150/2019/400109/1 від 23.12.2019 року, що надійшло декларанту у формі електронного документу, оформлене посадовою особою митного органу з порушенням Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 № 598, а саме :

у графах 31 Рішення по Товарам №3, №4, №5, №6 та №7 відсутня інформація щодо методу визначення митної вартості, який був застосований митницею при даному оформленні - дані графи взагалі незаповнені;

у графі 33 Рішення відсутня інформація щодо раніше оформлених товарів, які використовувалися митницею при порівнянні з оцінюваною партією товарів в процесі коригування заявленої позивачем митної вартості, відсутні номери та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань - дана графа взагалі незавершена, оскільки закінчується словами «У відповідності» та не містить продовження.

Такі дії митниці, а також факт ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МКУ), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Стосовно Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2020/000044/2 від 22.01.2020 року, то в його гр.33 митний орган зазначає , що «В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8432295000 (товар №1 за ЕМД) «Машини сільськогосподарські для підготовки або оброблення грунту: Грунтофреза. В частково розібраному стані для зручності транспортування», країна походження та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FОВ Qingdao, імпортованого за угодою з виробником, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 16.12.2019 №UА500130/2019/201048 - 2,2250 дол.США/кг. Митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на відомостях митної вартості вищезазначеної ЕМД від 16.12.2019 №UА500130/2019/201048 на рівні 2.2250 дол.США/кг».

При оформленні гр.33 даного Рішення митницею порушено положення абз. 4, 5 розділу «Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р., № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195 (Правила), відповідно до яких, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Митницею в гр. 33 даного Рішення не зазначена загальна кількість раніше оформлених партій товару, вага одиниці товару, не наведені торгова марка та технічні характеристики раніше оформленого товару, що має значення, оскільки у випадку Позивача ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик. Будь-який висновок чому саме ці раніше оформлені товари використовуються для визначення митної вартості, Відповідачем не зазначено. Тому, ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених у Рішенні відомостей, не можлива.

Крім того, Товар №1 оформлено митницею на рівні 2,2250 дол.США/кг на підставі МД №UА500130/2019/201048, в той час, коли сторонами контракту № FRD/2 узгоджено, що вартість товару встановлюється не за кілограм товару, а за штуку, виходячи з технічних характеристик товару.

Специфікація та інвойс (рахунок-фактура) до зовнішньоекономічного контракту підтверджують факт купівлі-продажу даного товару саме у штуках, а не у кілограмах. Даний факт також підтверджує і ЕМД №UA0150/2020/000884 від 21.01.2020 р., за якою товар був задекларований позивачем - гр.41 даної декларації містить наступні відмітки «796/320», де «796» - додаткова одиниця «штука», а «320» - кількість поставлених грунтофрез.

Відносно вказаних обставин відповідачем під час судового розгляду справи жодних належних пояснень та/або обґрунтувань не надано.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС).

При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

Крім того, суд з аналогічних підстав не враховує доводи митного органу, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з оскаржуваного Рішення підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення морським транспортом.

Додавання до ціни товару, мають здійснюватися на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

В даному випадку вказаних обставин митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим задовольняє його повністю з покладенням на відповідача понесених позивачем витрат на сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних Рішень носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом ДФС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані Рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Таке рішення, на переконання суду, суду матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, встановивши дійсні обставини справи у взаємозв`язку із системним аналізом положень чинного законодавства України, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядку розподілу судових витрат, з огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. (платіжне доручення №153 від 31.01.2020 р.) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити;

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 23.12.2019 р. №UA110150/2019/400109/1 та від 22.01.2020 р. №UA110000/2020/000044/2/.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова

Помічник судді