Ухвала суду № 89429752, 26.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 травня 2020 року Справа № 160/3404/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним акту проведення позапланової невиїзної перевірки та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Кандаурової ОСОБА_2 з урахуванням уточнень до позову звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить суд:

- скасувати припис Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №2-п від 10.02.2020 року про недопущення повторних порушень.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що у провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/485/16 про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра” (код ЄДРПОУ: 25821181, адреса місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 12). Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі №908/485/16 Запорізьку обласну кредитну спілку “Довіра” визнано банкрутом, ліквідатором ЗОКС “Довіра” призначено арбітражного керуючого Кандаурову А.П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №696 від 22.04.2013 року). 10.02.2020 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) видано припис про недопущення повторних порушень, отриманий поштою позивачем 21.02.2020 року. 14.01.2020 року електронною поштою арбітражним керуючим Кандауровою А.П. від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) отримано повідомлення про проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №09 від 10.01.2020 року та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №09 від 10.01.2020 року. У повідомленні №09 від 10.01.2020 року зазначено, що відповідно до ст. 20 Кодексу України з процедур банкрутства у період з 24.01.2020 року по 28.01.2020 року включно за період з 10.05.2018 року по 23.01.2020 року, за місцезнаходженням органу контролю (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, каб. 773), буде проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час здійснення повноважень ліквідатора у справі Господарського суду Запорізької області №908/485/16 про банкрутство ЗОКС “Довіра”, з питань, викладених у скарзі громадянина ОСОБА_3 б/н від 04.12.2019 року. Крім того, у даному повідомленні №09 від 10.01.2020 року вказано про необхідність надати документи особисто або через уповноваженого представника (за довіреністю) до Сектору з питань банкрутства у Запорізькій області відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) або поштою, яка повинна надійти на адресу: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, каб. 773, - не пізніше 10:00 год. 24.01.2020 року. У посвідченні №09 від 10.01.2020 року, яке видане для проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 24.01.2020 року до дня складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого включно, зазначено, що підставами для здійснення перевірки є скарга громадянина ОСОБА_3 б/н від 04.12.2019 року та доручення Міністерства юстиції України №1198/Б-24267/9.3.1. від 16.12.2019 року. Предметом перевірки визначено: додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень ліквідатора у справі Господарського суду Запорізької області №908/485/16 про банкрутство ЗОКС “Довіра”. Таким чином позивач вважає, що з боку Управління Мін`юсту м. Дніпро помітні неодноразові помилки у правозастосуванні, що виражаються у порушенні правил-вимог юридичної техніки (недоречне використання терміну “планова виїзна перевірка”, “планова невиїзна перевірка”) під час складання відповідного повідомлення та посвідчення щодо позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого. Відтак, винесення щодо професійної діяльності позивача неправомірного припису на підставі протиправного акта Управління Мін`юсту м. Дніпро - не тільки порушує її законні права, гарантовані спеціальним законодавством у сфері банкрутства, і завдає шкоди моїй діловій репутації, а також створює сприятливі умови для подальшого застосування до останньої, як арбітражного керуючого, заходів контролю та дисциплінарних стягнень.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2020 року зазначена вище справа розподілена та 04.05.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Слід зазначити, що серед заявлених позовних вимог у позовній заяві містилось клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вказане клопотання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

Відповідно до вимог пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Також, подане позивачем клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов`язки суду під час розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Прийняти до свого провадження позовну заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним акту проведення позапланової невиїзної перевірки та скасування припису до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 19 червня 2020 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник