Рішення № 89429293, 12.05.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020 р. Справа № 917/335/20

За позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022 (адреса для листування пр-т Свободи, 8, м. Кременчук, 39601

до Кременчуцького ліцею №25 "Гуманітрний колегіум" Кременчуцької міської ради Полтавської області, вул. Гвардійська, 16, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

про стягнення 30 722,10 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С

Представники в судове засідання не з`явились.

Суть справи: Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" звернулось з позовом до Кременчуцького ліцею №25 "Гуманітрний колегіум" Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 25 324,18 грн. пені, 2 995,48 грн. інфляційних втрат та 2 402,44 грн. 3% річних, нарахованих за порушення умов договору № 1743 від 01.01.2010 р.

Ухвалою суду від 26.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного провадження, засідання призначено на 24.03.2020 р.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з запровадженням карантину (вх. № 3287 від 23.03.2020 р.).

Судове засідання, призначене на 24.03.2020 р. на 14:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 12.05.2020 р.

17.04.2020 р. відповідачем подано відзив на позову заяву (вх. № 4390).

Позивачем надано відповідь на відзив (вх. № 4664 від 27.04.2020р.).

13.05.2020 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника (вх. № 5173), в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, явка його представника обов`язковою судом не визнавалась, в матеріалах справи наявний відзив відповідача на позов, в якому останнім викладено свою правову позицію щодо вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору, також належне повідомлення сторін про час, дату і місце проведення судового засідання суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (позивачем) та Кременчуцьким ліцеєм № 25 "Гуманітарний колегіум" Кременчуцької міської ради Полтавської області (відповідачем) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1743 від 01.01.2010 р. (далі Договір) (а.с. 16-17).

Згідно статуту акціонерного товариства "Полтаваобленерго", затвердженого 17.04.2019 р., Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго"; надалі за рішенням загальних зборів від 17.04.2019 р. Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 58-60).

Також, сторони підписали такі додатки до Договору: додаток № 1 Перелік об`єктів надання послуг; додаток № 2 Обсяги теплового навантаження та теплопостачання; додаток № 3 Тарифи на теплову енергію; додаток № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію (а.с. 18-21).

Згідно п. 1.1. Договору позивач, як теплопостачальна організація, зобов`язався надавати відповідачеві (споживачу) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Так, пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України «Про теплопостачання» та діючого законодавства України.

Згідно п.п. 2.2.2 Договору відповідач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Згідно п. 6.7 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. У разі зміни тарифів оплата Споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення без змін інших умов договору.

В додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору визначено, що сплату рахунків теплопостачальної організації споживач зобов`язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (а.с. 21).

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2019р. сторони внесли зміни в найменування сторін (а.с. 22).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору за період грудень 2018р. по квітень 2019р. позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді.

Як вказує позивач, відповідач систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 року у справі № 917/1875/19 було стягнуто пеню у розмірі 30 641,72 грн. (розмір пені зменшено на 60%) за загальний період з 18.01.2019 року по 03.10.2019 року; інфляційні нарахування у розмірі 9 457, 28 грн. станом на 03.10.2019 року за загальний період і лютого 2019 року по серпень 2019 року та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 10 522,42 грн. за загальний період з 18.01.2019 року по 03.10.2019 року.

Станом на час подачі даного позову основний борг відповідачем сплачено з порушенням строків, зокрема згідно рахунку № 1743 від 31.01.2019 р. за січень 219 р. та № 1743 від 28.02.2019 р. за лютий 2019 р.

Так, за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію відповідачу нараховано пеня за січень 2019 року, лютий 2019 року, на загальну суму 25 324 грн. 18 коп. за загальний період з 04.10.2019 року по 11.12.2019 року (розрахунок наявний в матеріалах справи); 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 402 грн. 44 коп. за січень 2019 року, лютий 2019 року за загальний період з 04.10.2019 року по 11.12.2019 року (розрахунок в матеріалах справи); за січень 2019 року, лютий 2019 року інфляційних нарахувань 2 995 грн. 48 коп. за загальний період - жовтень 2019 року.

З відповідними вимогами позивач звернувся до суду у даному позові.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення вимог в частині стягнення пені заперечує та вказує, що остання нарахована з порушенням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Позивач же стверджує, що пеню нараховано в межах строку позовної давності з урахуванням приписів статі 232 ГПК України.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог статті 525, статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем з порушенням строків здійснено оплату отриманих послуг згідно рахунку № 1743 від 31.01.2019 р. за січень 2019 р. та № 1743 від 28.02.2019 р. за лютий 2019 р..

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-ІV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Виходячи з положень статті 610, статті 611, частини 1 статті 612 ЦК України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В п.п. 4.2.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Такі ж умови узгоджені сторонами в п. 6 Додатку № 4 до Договору.

На підставі цих положень позивач заявив вимоги про стягнення пені за січень 2019 року на суму 9 872,27 грн. за період з 04.10.2019 р. по 09.12.2019 р.; пені за лютий 2019 року, на загальну суму 15 451,91 за період з 24.10.2019 року по 11.12.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем рахунок № 1743 від 31.01.2019 р. за січень 2019 р. отримано 06.02.2019 р., рахунок № 1743 від 28.02.2019 р. за лютий 2019 р. отримано 06.03.2019 р. (а.с. 31-32).

Оплату згідно рахунку за січень 2019 р. відповідачем здійснено 07.05.2019 р. на суму 26 991,15 грн., 10.05.2019р. на суму 315,78 грн., 12.09.2019 р. на суму 58 857,70 грн., 07.11.2019 р. на суму 3 839,38 грн., 11.11.2019 р. на суму 1 892,22 грн., 10.12.2019 р. на суму 166 975,50 грн.

Оплату згідно рахунку за лютий 2019 р. відповідачем здійснено 10.12.2019 р. на суму 166 975,50 грн., 12.12.2019р. на суму 178 100,82 грн.

Згідно додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору визначено, що сплату рахунків теплопостачальної організації споживач зобов`язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (а.с. 21).

У відповідності до вимог статті 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак, оскільки рахунок № 1743 від 31.01.2019 р. за січень 2019 р. отримано 06.02.2019 р., нарахування пені за прострочення його оплати припинилося 14 серпня 2019 року; рахунок № 1743 від 28.02.2019 р. за лютий 2019 р. отримано 06.03.2019 р., нарахування пені за прострочення оплати за цим рахунком припинилося 14 вересня 2019 року.

Рішенням суду у справі № 917/1875/19 було стягнуто пеню нараховану за період 18.01.2019 р. по 11.09.2019 р. (поетапно) за зобов`язаннями за грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року.

Враховуючи приписи статті 232 ГПК України стягнення заявленої пені в розмірі 25 324,18 грн. за загальний період з 04.10.2019 р. по 11.12.2019 р. задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

З огляду на вказану норму, враховуючи дати проведення оплати заборгованості за рахунками за січень та лютий 2019 р. позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 402, 44 грн. за загальний період з 04.10.2019 року по 11.12.2019 року; інфляційних нарахувань в сумі 2 995,48 грн. за загальний період - жовтень 2019 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцького ліцею № 25 "Гуманітарний колегіум" Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. Гвардійська, буд. 16, м. Кременчук, 39623; ідентифікаційний код 24830516) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00131819) 2 995,48 грн. інфляційних нарахувань, 2 402,44 грн. 3% річних та 369,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Рішення підписано 19.05.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.