Ухвала суду № 89428713, 20.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/10669/19

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і спору" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І.

у справі № 910/10669/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 225 500,79 грн

Представники учасників процесу згідно протоколу від 20.05.2020,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 225 500,79 грн задоволено частково: присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" 155 354,22 грн пені, 17 973,25 грн інфляційних втрат, 12 946,18 грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 794,11 грн. У іншій частині в позові відмовлено.

06.12.2019 на виконання зазначеного рішення судом був виданий відповідний наказ

24.04.2020 через канцелярію суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і спору" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якій заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. та зобов`язати її винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" наказ Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 № 910/10669/19

Ухвалою від 30.04.2020 скаргу призначено до розгляду на 06.05.2020, зобов`язано скаржника, стягувача та Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати суду письмові пояснення по скарзі та матеріали виконавчого провадження № 60895200.

05.05.2020 до суду надійшли заперечення позивача на скаргу.

Дослідивши у судовому засіданні 06.05.2020 матеріали справи суд встановив, що матеріали виконавчого провадження № 60895200 учасниками судового процесу не подано.

Беручи до уваги зазначене, а також постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", постанову КМУ від 25 березня 2020 року №239, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20, суд відклав розгляд скарги на 20.05.2020, про що була постановлена відповідна ухвала.

До судового засідання з`явились представники позивача та відповідача та надали свої пояснення щодо вимог заявлених у скарзі.

Представники сторін та Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання 20.05.2020 не з`явились, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з частинами 1, 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Обґрунтовуючи подану скаргу, боржник зазначає, що Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Згідно з додатком 2 до цього Закону Акціонерне товариство "Українська залізниця" включено до вказаного переліку. Водночас, 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Пунктом 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

17.12.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60895200 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 № 910/10669/19 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" грошових коштів у розмірі 155 354,22 грн пені, 17 973,25 грн інфляційних втрат, 12 946,18 грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 794,11 грн

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Так, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Нормами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно з додатком 2 до цього Закону Акціонерне товариство "Українська залізниця" включено до вказаного переліку.

20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-ІХ.

Відповідно до пункту 3 розділу III. Прикінцеві та перехідні положення забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

За приписами статті 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

За приписами статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Із системного аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що предметом застави не можуть бути грошові кошти, а тому приписи пункту 3 розділу III. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не передбачають заборони стягнення грошових коштів з об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скаржником (боржником) не доведено порушення старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л.І. порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019 № 60895200, з огляду на що суд відмовляє Акціонерному товариству "Українська залізниця" у задоволенні скарги про визнання неправомірними дії державного виконавця та скасування вказаної постанови.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд вважає скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись 202, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. у справі № 910/10669/19 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 20.05.2020 та підлягає оскарженню в порядку статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 26.05.2020.

СУДДЯ В.В. ДЖАРТИ