Рішення № 89427091, 25.05.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа №367/6002/19

Провадження № 2-а/367/107/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Стародубець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Дідковського Дениса Миколайовича про скасування постанови

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище адміністративний позов, який позивач мотивує тим, що 20.07.2019 року поліцейським роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП. Дідковським Денисом Миколайовичем, було винесено постанову серії ДП18 №050109 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 255 гривень. Зі змісту винесеної постанови вбачається, що він нібито, керуючи транспортним засобом SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , 20 липня 2019 року, о 10 год. 10 хв. рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Чоп. 105 км +500м, при дії знаку 3.2.9. рухався зі швидкістю 84 км. год. Вважає постанову, винесену 20 липня 2019 року ДП18 №050109 незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, а дії поліцейського Дідковського Дениса Миколайовича при її винесенні протиправними. На 105 км + 500 м автомобіль Subaru Forester, в якому він знаходився, зупинив напарник поліцейського Дідковського Дениса Миколайовича , та повідомив, що автомобіль рухався з перевищенням швидкості в зоні дії знаку 3.2.9, а саме рухався зі швидкістю 84 км/год. Вказує, що попросив ознайомити його із доказами вчинення правопорушення, на що йому сказали, що оскільки він перебував у автомобілі, то значить вже винен. Після цього до автомобіля підійшов поліцейський Дідковський Д.М.. який не бачив будь-якої фіксації адміністративного правопорушення, щодо його чи інших осіб, що знаходилися в автомобілі та почав вимагати документи та автомобіль та поліс автоцивілки та з грубими порушеннями імітувати проведення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, йому не було пояснено права в повному обсязі, було відмовлено у клопотанні на захисника його не ознайомлено із доказами вчинення правопорушення, поліцейський Дідковський Д.М. сам не ознайомився з доказами, сказавши, що вірить напарнику на слово; поліцейський Дідковський Д.М перервав процедуру розгляду адміністративної справи та пішов у службовий автомобіль заповнювати постанову, чим обмежив його у можливості бути присутнім у розгляді справи щодо нього. Вважає, що відповідачем при накладенні стягнення було грубо порушено вимоги ст. 280 КУпАП, а саме не з`ясовано чи винен він у вчиненні правопорушення, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також не з`ясовано інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Просить визнати дії поліцейського роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, Дідковського Дениса Миколайовича, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а справу закрити.

До суду від відповідача Дідковського Д.М. надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, що відповідно до постанови поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Дідковського Д.М. під час несення служби на автодорозі М-06 Київ-Чоп 20.07.2019 року відповідачем за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000521) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу SUBARU FORESTER з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 84 (вісімдесят чотири) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 34 (тридцять чотири) км/год, чим порушив п. 12.9 б ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Зазначає, що після зупинки транспортного засобу підійшов та представився, повідомив причину зупинки, роз`яснив позивачу ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП в повному обсязі. Також, позивачу наголошувалося на тому, що він має право ознайомитися з відеозаписом з приладу, що останнім і було зроблено. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.9 б ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Зазначає, що виніс постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті. Те, що позивач зазначив в позовній заяві, як підстави для скасування постанови (які не підтверджені належними доказами) не знаходять свого об`єктивного підтвердження на відеоматеріалах події. В якості доказу перевищення швидкості є відповідне фото та відеозапис, на якому зафіксовано номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Також, наявні об`єктивні дані, щодо підтвердження географічної локації транспортного засобу, що відображені роздруківкою файлу 1563617439_98000_ 0720_101039.jmf з пристрою, на якому зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 50°20'17.20"N і географічна довгота 29°5'05.31 "Е місwя події. Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, яку він отримав на місці зупинки транспортного засобу. Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якому зазначив, що єдиним доказом перевищення швидкості відповідач зазначає фото та відеозапис з приладу TRUCAMна якому зафіксовано номерний знак автомобіля SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , однак на вказаній фото і відеофіксації відсутня інформація, що на момент здійснення такої фіксації за кермом перебував саме він. Також вказує, що відсутній відеозапис з моменту зупинки автомобіля до моменту розгляду справи, відео з боді камери надано уривчасто, відповідач з матеріалами справи не ознайомив, у клопотанні про залучення адвоката відмовив. Також, враховуючи відеофіксацію надану відповідачем повідомляє наступний порядок подій, що трапилися за його участю та участю поліцейських Носальського В.І. та Дідковського Д.М .: поліцейський Носальський В.І. зупиняє його автомобіль; автомобіль зупиняється згідно правил дорожнього руху, приблизно за 150 метрів від автомобіля поліції, біля якого знаходилися поліцейські Носальський В.І. та Дідковський Д.М. ; так як водій умовно боїться спілкування з поліцейськими та на місце водія після зупинки автомобіля сів він (крім нього в автомобілі перебували його дружина та близькі родичі), до автомобіля підійшов поліцейський Носальський В.І. який повідомив, що зупинив автомобіль, за перевищення швидкості, та хоче скласти на нього постанову про вчинення адміністративного правопорушення, на що він попрохав надати докази вчинення саме ним адміністративного правопорушення поліцейський Носальський В.І, виявився некомпетентний в цих питаннях та покликав поліцейського Дідковського Д.М ., поліцейський Дідковський Д.М. не ознайомлюючись із будь-якими доказами наявними у поліцейського Носальського В.І. сказав, що він є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, та що буде складати постанову про адміністративне правопорушення; на зауваження, що поліцейський Дідковський Д.М. навіть не ознайомився з показами та фото- відеофіксацією приладу TruCam, поліцейський Дідковський Д.М. сказав, що довіряє своєму колезі поліцейскому Носальському В.І. , який сказав йому, що наче він здійснив перевищення швидкості; зважаючи на складену ситуацію, було заявлено поліцейському Дідковському Д .М . клопотання про залучення адвоката, яке було поліцейським Дідковським Д.М. відхилено без будь-яких пояснень; після цього зауважив, що не перебував за кермом, поліцейський Дідковський Д.М. сказав, що якщо буде відмовлятися, то складе постанови на всіх хто знаходиться в автомобілі (враховуючи кількість людей в автомобілі, вирішив, що хай краще постанова буде складена на нього, що спростить її судове оскарження (легше оскаржити одну постанову ніж 2, 3 чи 4); після цього поліцейський Дідковський Д.М., переписав дані його посвідчення водія та запитав інші персональні дані та пішов разом з Носальським В.І. до поліцейського автомобіля, очевидно складати постанову про адміністративне правопорушення; коли підійшов до поліцейського автомобіля та помітив, що дійсно поліцейський Дідковський Д.М. здійснював розгляд справи без його присутності та складав постанову про адміністративне правопорушення, щодо нього, після цього поліцейський Дідковський Д.М. включив боді-камеру, та вручив постанову про адміністративне правопорушення. Враховуючи викладене, зазначив, що доказів вчинення саме ним адміністративного правопорушення не надано, відповідачем порушено порядок здійснення розгляду справи, не ознайомлено його із доказами вчинення ним правопорушення.

До суду від відповідача Дідковського Д.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких зазначив, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративну правопорушення з порушення Правил дорожнього руху (ст. 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення. Крім того, позивач вказуючи, що не перебував за кермом, не вказує на конкретну особу, хто саме перебував за кермом, крім дівчини в машині не перебували інші особи.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що 20.07.2019 року поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Дідковським Д.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №050109, відповідно до якої 20.07.2019 року о 10 год. 10 хв. на а/д Київ-Чоп 105 км +500м водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 84 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.2.9 "Обмеження максимальної швидкості", при цьому перевищив швидкість руху на 34 км/год, чим порушив п. 12.9 б ПДР України, швидкість руху вимірювалась приладом Трукам №000521. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до фотознімку, зробленого з відео фіксації правопорушення за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000521) автомобіль SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 84 км/год. на а/д Київ_чоп, 105 км+500м.

Листом Служби автомобільних доріг у Житомирській області №11-02/763 від 03.05.2019 року надано інформацію щодо розташування дорожніх знаків обмеження швидкості 3.29 на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп км 106-107 станом на 02.05.2019 року, а саме: км 105+068 - знак 3.29 (90) на розподільчій смузі та праворуч; км 105+232 - знак 3.29(70) на розподільчій смузі та праворуч; км 105+292 - панно «Аварійно-небезпечна ділянка дороги» праворуч; км 105+400 - знак 3.29(50) на розподільчій смузі та праворуч; км 106+235 - знак 3.29(50) на розподільчій смузі та ліворуч; км 106+437 - знак 3.29(70) на розподільчій смузі та ліворуч; км 106+605 - знак 3.29(90) на розподільчій смузі та ліворуч;км 106+642 - панно «Аварійно-небезпечна ділянка дороги» ліворуч.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/11914 від 25.09.2018 року, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», здійснена повірка лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20» № ТС000521. Дане свідоцтво чинне до 25.09.2019 року.

Згідно п. 12.9 б ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1-3 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, норми КУпАП та, зокрема, ст. 258 зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення з порушенням вимог ст.276 КУпАП, оскільки, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави вважати, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ст.122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.

Співставивши надані позивачем пояснення, відзив на адміністративний позов та відеозапис, наданий відповідачем, суд приходить до висновку про доведеність факту порушення позивачем ПДР України. Суд не бере до уваги посилання позивача, що він не керував транспортним засобом SUBARU Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки як вбачається із відеозапису, останній перебував на водійському сидінні за кермом пристебнутий паском безпеки. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факт перевищення швидкості автомобіля на якому рухався. Щодо не задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його реєстрацією та надання йому правової допомоги, відповідачем повідомлено про неможливість розгляду справи за реєстрацією позивача, що відповідає вимогам закону та пропонувалось номер телефону Центру надання безоплатної правової допомоги, однак позивач не скористався наданою пропозицією.

Також суд відзначає, що постанова серія ДП18 №050109 від 20.07.2019 року винесена поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Дідковським Д.М. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки відповідає положенням КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; з використанням повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участю позивача та своєчасно, з огляду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся одразу після виявлення відповідачем факту порушення водієм ПДР України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Дідковським Д.М. винесено постанову правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а отже не було порушено прав позивача, тому суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 122, 222, 268, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 77, 229, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Дідковського Дениса Миколайовича про скасування постанови.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Ф. Карабаза