Рішення № 89426851, 18.05.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10743/18

Провадження № 2/201/763/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Прибильського В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 04.10.2018р. надійшов позов ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 21.12.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження за позовом ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання (а.с. № 185 т. № 1).

В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017р. порушено провадження у справі № 904/11895/16 про банкрутство ТОВ «Агро Ват», введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017р. розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2017р. у справі № 904/11895/16 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Ват» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 19, прим. 2, код 38934870) визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво № 1732 від 11.11.2015р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом», ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Ліквідатором банкрута встановлено, що ТОВ «Агро Ват» за період із 07.02.2014р. по 10.10.2017р. перераховано ОСОБА_1 , який виконував повноваження керівника ТОВ «Агро Ват», кошти у розмірі 6 007 950 грн. у якості позики на підставі договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та договору позики № 12-08/1 від 12.08.2014р..

З огляду на той факт, що станом на 13.08.2018р. отримані ОСОБА_1 у якості позики кошти від ТОВ «Агро Ват» не були повернуті, що підтверджується наявною у ліквідатора випискою з рахунку банкрута, арбітражний керуючий Демчан О.І. звернувся до ОСОБА_1 з вимогою від 20.10.2017р. № 02-01/38-76 про перерахування суми неповернутої останнім позики у розмірі 6 510 685 грн.

Станом на 13.08.2018р. вказана вимога ліквідатора ТОВ «Агро Ват» про перерахування суми неповернутої останнім позики у розмірі 6 510 685 грн. ОСОБА_1 залишена без належного реагування.

З огляду на вищевказане, ліквідатор банкрута звернувся до суду з позовною заявою про стягнення вказаної суми позики з ОСОБА_1 .

Відповідач позовні вимоги не визнав. 26.06.2019р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Прибильський В.Г. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2019р. та ордеру від 25.06.2019р. - а.с. № 208, 230 т. № 1) до канцелярії суду надав відзив на позов (а.с. № 209-214 т. № 1), в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в позовній заяві позивач зазначав, що існує заборгованість в розмірі 6 007 950 грн., яка виникла на підставі договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та договору позики № 12-08/1 від 12.08.2014р. В той же час позивач зазначав, що ним було направлено на адресу відповідача вимогу від 20.10.2017р. № 02-01/38-76 про повернення суми боргу в розмірі 6 510 685 грн.

Представник відповідача звертав увагу суду на те, що у вимозі від 20.10.2017р. № 02-01/38-76 про повернення суми боргу в розмірі 6 510 685 грн. позивач не зазначав ані підстав виникнення заборгованості, ані не надавав докази на підтвердження виникнення заборгованості. Представник відповідача зазначав, що позовна заява не містить розрахунку суми, яку позивач просив стягнути з відповідача та не вказував, яка сума заборгованості виникла по договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та, яка сума заборгованості виникла по договору позики № 12-08/1 від 12.08.2014р., та якими доказами, документами підтверджується виникнення суми заборгованості (суперечить положенням ч. 3 ст. 175 ЦПК України). Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Позовна заява ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості обґрунтована тим, що на підставі договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та договору позики № 12-08/1 від 12.08.2014р. у відповідача виникла заборгованість в розмірі 6 007 950 грн. Проте в наданих, із позовною заявою, позивачем виписках по рахунках ТОВ «Агро Ват» міститься інформація про договори позики: № 2/04-14 від 02.04.2014р., № 12-08/1 від 12.08.2014р. та № 12-08/1 від 02.08.2014р.

В позовній заяві ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. до ОСОБА_1 відсутнє, як підстава стягнення суми заборгованості, посилання на договір позики № 12-08/1 від 02.08.2014р.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача також зазначав, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват» укладались лише два договори позики, а саме договір позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та договір позики № 12-08/1 від 02.08.2014р.

Представник відповідача стверджував, що договір позики № 12-08/1 від 12.08.2014р. не укладався між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват». Надані позивачем платіжні доручення із зазначенням призначення платежу, який містить посилання на договір позики № 12-08/1 від 12.08.2014р. містять помилку, оскільки фактично грошові кошти надавались по договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. Грошові кошти на підставі договору позики № 12-08/1 від 12.08.2014р. ОСОБА_1 не отримувались.

У відповіді на позовну заяву, відповідачем заявлено про застосування судом позовної давності та застосування заявленого відповідачем строку позовної давності, як підставу для відмови у позові, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики.

Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказував на те, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки права позивача не були порушені та у ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. відсутні правові підстави для звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р., враховуючи таке.

Між ТОВ «Агро Ват» та ТОВ «Агросільмаш» був укладений договір відступлення прав вимоги № 07/12-1 від 07.12.2015р. Відповідно до умов договору відступлення № 07/12-1, ТОВ «Агро Ват» (цедент) передає, а ТОВ «Агросільмаш» (цессіонарій) приймає право грошової вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за договором позики, укладеними між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват», в розмірі заборгованості по договору позики (п.1.1 договору відступлення № 07/12-1).

В розділі 2 договору відступлення № 07/12-1 передбачено, що договір позики (у розумінні договору відступлення № 07/12-1) - це договір позики № 2/04-14 від 02.04.2014р., укладений між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 .

Враховуючи укладений договір відступлення № 07/12-1, ТОВ «Агро Ват» відступило своє право вимоги за договором позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. до ОСОБА_1 , а тому даний договір позики, на момент звернення позивача до суду, не породжував жодних прав та обов`язків для ТОВ «Агро Ват».

Між ТОВ «Агро Ват» та ТОВ «Агросільмаш» був укладений договір відступлення прав вимоги № 07/12-2 від 07.12.2015р. Відповідно до умов договору відступлення № 07/12-2, ТОВ «Агро Ват» (цедент) передає, а ТОВ «Агросільмаш» (цессіонарій) приймає право грошової вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за договором позики, укладеними між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват», в розмірі заборгованості по договору позики (п.1.1 договору відступлення № 07/12-2).

В розділі 2 договору відступлення № 07/12-2 передбачено, що договір позики (у розумінні Договору відступлення № 07/12-2) - це договір позики № 12-08/1 від 02.08.2014р., укладений між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 .

Враховуючи укладений договір відступлення № 07/12-2, ТОВ «Агро Ват» відступило своє право вимоги за договором позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. до ОСОБА_1 , а тому даний договір позики, на момент звернення позивача до суду, не породжував жодних прав та обов`язків для ТОВ «Агро Ват».

Беручи до увагу той факт, що права ТОВ «Агро Ват» за договорами позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та 12-08/1 від 02.08.2014р. були відступлені на підставі відповідних договорів то дії ОСОБА_1 жодним чином не порушують права ТОВ «Агро Ват», а тому позовна заява ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.10.2019р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів по справі (а.с. № 5-6 т. № 2) з огляду на те, що відповідно до п.4.1. договору відступлення права вимоги № 07/12-1 від 07.12.2019р. права вимоги за договором, вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання сторонами даного договору, а не з моменту передачі грошових коштів, а тому немає необхідності у витребуванні фінансової звітності, облікових регістрів про отримання дебіторської заборгованості та інших документів заявлених у клопотанні від 02.10.2019р. (а.с. № 12 т. № 2)

20.11.2019р. позивачем - ліквідатором ТОВ «Агро Ват» Демчаном О.І. подано суду клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України (а.с. № 32-34 т. № 2).

Представником відповідача - адвокатом Прибильським В.Г. 29.11.2019р. суду подані заперечення на це клопотання (а.с. № 43-46 т.№ 2).

Ухвалою суду від 02.12.2019р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) позивачу було відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі з огляду на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018р. (якими визначено, що спори у справах, стороною яких є боржник, розглядаються за правилами ГПК України) вступили в дію з 21.10.2019р., тобто після відкриття провадження у цивільній справі № 201/10743/18, а також з огляду на постанову ВП ВС від 26.06.2018р. по справі № 372/3584/16-ц, де зазначалось, що ці положення слід застосовувати у випадках, коли йдеться про банкрутство боржника, а в межах цивільної справи №201/10743/18 стороною по справі, яку визнано банкрутом, є позивач - ТОВ «Агро Ват», а не відповідач ОСОБА_1 (а.с. № 50-51 т. № 2, дія № 33, а.с. № 48 т. № 2).

Представником позивача - адвокатом Биваліним О.В. 20.12.2019р. суду подано клопотання про зупинення провадження по цивільній справі № 201/10743/18 до розгляду господарським судом Дніпропетровської області в межах справи про банкрутство № 904/11895/16 позовних вимог про визнання недійсними правочинів (договорів про відступлення права вимоги) (а.с. № 57-59 т.№ 2).

Ухвалою суду від 20.12.2019р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) представнику позивача - адвокату Биваліну О.В. було відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі з огляду на положення п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України та ті обставини, що не існує об`єктивної неможливості розгляду цивільної справи № 201/10743/18 до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/11895/16, в межах якої оскаржуються договори про відступлення права вимоги, тоді як предметом розгляду в межах цивільної справи № 201/10743/18 є стягнення суми заборгованості за договорами позики (а.с. № 66-67 т. № 2, дія № 15).

Підготовче засідання у справі відповідно до положень ст. 197 та п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України було проведено 20.12.2019р. за участю представників обох сторін (а.с. № 66-67 т. №2).

Повторно подане 06.02.2020р. позивачем клопотання про закриття провадження по справі (а.с. № 78-79 т. № 2) ухвалою суду від 06.02.2020р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) було залишено без розгляду на підставі положень ч.3.,ч.4 ст. 44 ЦПК України, оскільки вже було розглянуто судом 02.12.2019р. (а.с. № 66-67 т. № 2, дія № 19).

Ухвалою суду від 06.02.2020р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) в задоволені повторно поданого 06.02.2020р. клопотання про зупинення провадження по справі (а.с. № 80-81 т. № 2) було відмовлено на підставі положень ч.3 ст. 210, п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, оскільки зупинення провадження з підстав передбачених пунктом 6 частини 1 ст. 251 ЦПК України можливо тільки на стадії підготовчого провадження (таке клопотання вже було предметом розгляду у підготовчому засіданні 20.12.2019р. (а.с. № 66-67 т. № 2, дія № № 23).

В судове засідання по справі, яке було призначено судом на 02.03.2020р., позивач - ліквідатор ТОВ «Агро Ват» Демчан О.І. та представник позивача - адвокат Бивалін О.В. не з`явилися, про дату судового засідання були повідомлені належним чином (а.с. № 105-109 т. № 2). На е/пошту суду 02.03.2020р. надійшло клопотання адвоката Биваліна О.В. про відкладення розгляду справ за станом здоров,я (а.с. № 110 т. № 2).

Це клопотання було судом задоволено, розгляд справи було відкладено (а.с. № 112 т. № 2). Між тим, документи про стан здоров`я представника позивача, які перешкоджали його явці в судове засідання 02.03.2020р., в подальшому суду надані не були.

В судові засідання по справі, які були призначені судом на 23.03.2020р. та 13.04.2020р., позивач - ліквідатор ТОВ «Агро Ват» Демчан О.І. та представник позивача - адвокат Бивалін О.В. також не з`явилися, про дату судових засідань були повідомлені належним чином (а.с. № 113, 116-188, 123, 125, 126, 128-130, 136 т. № 2). На е/пошту суду 23.03.2020р. та 13.04.2020р. надходили клопотання адвоката Биваліна О.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням карантину на підставі Постанови КМУ № 11 від 11.03.2020р. (а.с. № 119, 131 т. № 2).

Ці клопотання були судом задоволені, розгляд справи було відкладено (а.с. № 121, 132 т. № 2).

В судове засідання по справі, яке було призначено судом на 18.05.2020р., позивач - ліквідатор ТОВ «Агро Ват» Демчан О.І. та представник позивача - адвокат Бивалін О.В. не з`явилися, про дату судового засідання були повідомлені належним чином (а.с. № 133, 137-140 т. № 2). На е/пошту суду 18.05.2020р. надійшли клопотання позивача - ліквідатор ТОВ «Агро Ват» Демчана О.І. та адвоката Биваліна О.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням карантину на підставі Постанови КМУ № 11 від 11.03.2020р. (а.с. № 141, 142 т. № 2).

В судовому засіданні 18.05.2020р. представником відповідача адвокатом Прибильським В.Г. було заявлено клопотання про залишення без розгляду позовних вимог ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора Демчана О.І. з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки тричі поспіль позивач та його представник в судові засідання по справі не з`явилися. Обґрунтовуючи це клопотання, представник відповідача звертав увагу суду на те, що позивач та його представник, заявляючи клопотання про відкладення розгляду цієї цивільної справи, посилалися на карантинні заходи, які запроваджені Постановою КМУ № 11 від 11.03.2020р. та неможливість по цій причині з`являтися до суду особисто, в судові засіданні в різних судах по інших справах приймають участь особисто, чим проявляють подвійні стандарти та затягують розгляд цієї цивільної справи тільки для того, щоб справа № 904/11895/16 у господарському суді Дніпропетровської області була розглянута раніше. Представник відповідача надав суду підтвердження особистої явки в інші судові засідання, як позивача так і його представника (а.с. № 145-188 т. № 2).

Проаналізувавши заявлене клопотання представника відповідача, надавши оцінку як неодноразовій неявці позивача та його представника в судові засідання по справі, причини неявки в судові засідання 02.03.2020р., 23.03.2020р., 13.04.2020р. та 18.05.2020р., врахувавши ненадання в подальшому адвокатом Биваліним О.В. доказів своєї хвороби 02.03.2020р., вивчивши надані докази особистої участі Демчана О.І. та адвоката Биваліна О.В. в інших судових засіданнях впродовж карантину (а.с. № 145-173 т. № 2), суд ухвалою від 18.05.2020р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) відмовив у залишенні без розгляду позовних вимог з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, між тим ухвалою від 18.05.2020р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) постановив про розгляд цивільної справи по суті, відмовивши тим самим у задоволенні клопотання позивача та його представника від 18.05.2020р. про чергове (четверте поспіль) відкладення розгляду справи.

При прийнятті такого рішення судом було прийнято до уваги, як строки перебування цивільної справи в провадженні суду (з 04.10.2018р.), недобросовісне користування своїми процесуальними правами стороною позивача, так і положення п. 3 ч. 1 ст. 257 України та ч. 5 ст. 223 ЦПК України, де зазначено, що наслідки повторної неявки сторони позивача у вигляді залишення без розгляду позовних вимог вживаються тільки у випадку, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

В нашому випадку, підготовче провадження тривало більше року за участю представника позивача, яким було заявлено безліч клопотань (до речі, усі вони були направлені лише на затягування розгляду справи). Підготовче засідання проведено 20.12.2019р. за особистої присутності представника позивача.

За вищезазначеного, а також з урахуванням предмету позовних вимог, наданих обома сторонами доказів протягом підготовчого провадження, судом 18.05.2020р. зроблено висновок, що неявка позивача або його представника не перешкоджала розгляду справи по суті.

Приймаючи це рішення, суд врахував, як положення ч.1 ст.2 ЦПК України, п. 10, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, ст. 11 ЦПК України та забезпечив розумний баланс інтересів обох сторін у цивільній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази за правилами ст.89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом при розгляді справи встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 були укладені договір позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та договір позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. (а.с. № 221-224 т. № 1).

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок по рахунках ТОВ «Агро Ват» на підставі договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти в розмірі 797 775 грн. (а.с. № 13-169, 215-216 т. № 1).

Грошові кошти перераховувались в період із 16.04.2014р. по 30.07.2015р.

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок по рахунках ТОВ «Агро Ват» на підставі договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти в розмірі 5 817 600 грн. (а.с. № 13-169, 217-220 т. № 1).

Грошові кошти перераховувались в період із 13.08.2014р. по 12.11.2015р.

Між ТОВ «Агро Ват» та ТОВ «Агросільмаш» був укладений договір відступлення прав вимоги № 07/12-1 від 07.12.2015р. (а.с. № 225-226 т. № 1).

Відповідно до умов Договору відступлення № 07/12-1, ТОВ «Агро Ват» (цедент) передає, а ТОВ «Агросільмаш» (цессіонарій) приймає право грошової вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за договором позики, укладеними між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват», в розмірі заборгованості по договору позики (п.1.1 договору відступлення № 07/12-1).

В розділі 2 договору відступлення № 07/12-1 передбачено, що договір позики (у розумінні договору відступлення № 07/12-1) - це договір позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. , укладений між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 .

Між ТОВ «Агро Ват» та ТОВ «Агросільмаш» був укладений договір відступлення прав вимоги № 07/12-2 від 07.12.2015р. (а.с. № 227-228 т. № 1).

Відповідно до умов договору відступлення № 07/12-2, ТОВ «Агро Ват» (цедент) передає, а ТОВ «Агросільмаш» (цессіонарій) приймає право грошової вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за договором позики, укладеними між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват», в розмірі заборгованості по договору позики (п.1.1 договору відступлення № 07/12-2).

В розділі 2 договору відступлення № 07/12-2 передбачено, що договір позики (у розумінні договору відступлення № 07/12-2) - це договір позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. , укладений між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 .

Положеннями частини 1 статті 175 ЦПК України передбачено, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (це передбачено пунктом 3 частини 3 ст. 175 ЦПК України).

Як встановлено судом позовна заява ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не містить обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог.

Позовна заява не містить формування суми заборгованості по договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та по договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р.

Із позовної заяви не можливо встановити, який розмір грошових коштів був перерахований по договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р., а який розмір грошових коштів був перерахований по договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р.

Вказане підтверджує невідповідність позовної заяви ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості положенням статті 175 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Положеннями частин 3 та 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено судом, ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 04.10.2018р.

Грошові кошти на підставі договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. перераховувались ОСОБА_1 в період із 16.04.2014р. по 30.07.2015р.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р., укладеного 14.05.2014р. між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 , передбачено, що повернення зазначеної в п. 1 цього договору позики, суми позики позичальником повинно здійснюватися частинами по мірі фінансових можливостей позичальника, протягом місяця з моменту отримання конкретної суми позики позичальником або одноразовим платежем в цей же термін.

Беручи до уваги строк повернення позики, передбачений п. 2 зазначеної додаткової угоди, грошові кошти, які, як зазначено по тексту позову, були отримані відповідачем 16.04.2014р., ОСОБА_1 мав би повернути у строк до 17.05.2014р., а грошові кошти отримані відповідачем 30.07.2015р., ОСОБА_1 мав би повернути у строк до 31.08.2015р.

Враховуючи строк позовної давності передбачений ч. 1 ст. 257 ЦК України, який встановлено у три роки, останнім днем звернення із позовною заявою про стягнення суми сплаченої позивачем відповідачу 16.04.2014р., спливає 17.05.2017р., а суми сплаченої 30.07.2015р. - 31.08.2018р.

Враховуючи, що строк позовної давності за останній переказ грошових коштів позивачем відповідачу по договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. сплинув 31.08.2018р. то і строк позовної давності по сплаченим на підставі договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. сумам також сплинув до моменту пред`явлення 04.10.2018р. ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. до ОСОБА_1 позовної заяви про стягнення суми заборгованості .

Беручи до уваги, що відповідачем в порядку статті 267 ЦК України, було подано заяву про застосування строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача суми заборгованості по договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р., укладеному між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для звернення із позовною заявою.

Грошові кошти на підставі договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. перераховувались ОСОБА_1 в період із 13.08.2014р. по 12.11.2015р..

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди до Договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р., укладеної між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 05.08.2014р., передбачено, що повернення зазначеної в п. 1 цього договору позики, суми позики позичальником повинно здійснюватися частинами по мірі фінансових можливостей позичальника, протягом місяця з моменту отримання конкретної суми позики позичальником або одноразовим платежем в цей же термін.

Беручи до уваги строк повернення позики передбачений п. 2 зазначеної додаткової угоди, грошові кошти, які були отримані відповідачем 13.08.2014р., ОСОБА_1 мав би повернути у строк до 14.09.2014р., а грошові кошти, які були отримані відповідачем 12.11.2015р., ОСОБА_1 мав би повернути би у строк до 13.12.2015р.

Враховуючи строк позовної давності передбачений ч. 1 ст. 257 ЦК України, який встановлено у три роки, останнім днем звернення із позовною заявою про стягнення суми сплаченої позивачем відповідачу 13.08.2014р. спливає 14.09.2017р. , а суми сплаченої 12.11.2015р. - спливає 13.12.2018р.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача 04.10.2018р. то всі сплачені суми ТОВ «Агро Ват» ОСОБА_3 В . В . по договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р., строк позовної давності для пред`явлення позовної заяви про стягнення заборгованості по яких сплинув до 04.10.2018р., не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Строк позовної давності на платежі, які були здійснені ТОВ «Агро Ват» на користь ОСОБА_1 на підставі договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р., починаючи із 04.09.2015р. по 12.11.2015р., не розповсюджується.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Положеннями ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агро Ват» та ТОВ «Агросільмаш» укладено договір відступлення прав вимоги № 07/12-1 від 07.12.2015р..

Пунктом 1.1. договору відступлення № 07/12-1 передбачено, що ТОВ «Агро Ват» (цедент) передає, а ТОВ «Агросільмаш» (цессіонарій) приймає право грошової вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за договором позики, укладеними між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват», в розмірі заборгованості по договору позики.

Розділом 2 договору відступлення № 07/12-1 передбачено, що договір позики (у розумінні договору відступлення № 07/12-1) - це договір позики № 2/04-14 від 02.04.2014р., укладений між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 .

Уклавши договір відступлення № 07/12-1, ТОВ «Агро Ват» відступило своє право вимоги за договором позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. до ОСОБА_1 , а тому даний договір позики, на момент звернення позивача до суду, не породжував жодних прав та обов`язків для ТОВ «Агро Ват».

Судом встановлено, що між ТОВ «Агро Ват» та ТОВ «Агросільмаш» був укладений договір відступлення прав вимоги № 07/12-2 від 07.12.2015р.

Пунктом 1.1. договору відступлення № 07/12-2, ТОВ «Агро Ват» (цедент) передає, а ТОВ «Агросільмаш» (цессіонарій) приймає право грошової вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за Договором позики, укладеними між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Ват», в розмірі заборгованості по договору позики.

Розділом 2 договору відступлення № 07/12-2 передбачено, що договір позики (у розумінні договору відступлення № 07/12-2) - це договір позики № 12-08/1 від 02.08.2014р., укладений між ТОВ «Агро Ват» та ОСОБА_1 .

Уклавши договір відступлення № 07/12-2, ТОВ «Агро Ват» відступило своє право вимоги за договором позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. до ОСОБА_1 , а тому даний договір позики, на момент звернення позивача до суду, не породжував жодних прав та обов`язків для ТОВ «Агро Ват».

Враховуючи ту обставину, що права ТОВ «Агро Ват» за договорами позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та 12-08/1 від 02.08.2014р. були відступлені на підставі договору відступлення № 07/12-1 від 07.12.2015р. та Договору відступлення № 07/12-2 від 07.12.2015р., то не повернення ОСОБА_1 грошових коштів отриманих останнім по Договору позики № 2/04-14 від 02.04.2014р. та договору позики № 12-08/1 від 02.08.2014р. не порушують права ТОВ «Агро Ват», суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а також те, що при подачі позову ліквідатор ТОВ «Агро Ват» Демчан О.І. просив відстрочити до винесення рішення суду сплату судового збору, оскільки ТОВ «Агро Ват» визнано банкрутом постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2017р. та по відношенню до товариства відкрито ліквідаційну процедуру, при винесенні рішення суду з позивача в доход держави слід стягнути судовий збір за ставками на 2018р. у розмірі 90 119грн. 25коп. (6 007 950грн. х 1,5 % - 90 119грн. 25коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 253, 256, 257, 262, 267 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч. 1 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Ват» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 90 119грн. 25коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.