Рішення № 89426162, 06.05.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/333/20

Справа №754/18403/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участю секретарів судового засідання - Ковальової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року позивач ПрАТ «СК «Провідна» через свого представника звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.06.2016 року о 18 год. 06 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Григоренка у м. Києві, недотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Фіат», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів. Крім цього, 29.06.2016 о 18 год. 06 хв. відповідач здійснивши зіткнення з автомобілем «Фіат», реєстраційний номер НОМЕР_2 , покинув місце ДТП не дочекавшись працівників поліції

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 н.м.д.г., що становить 340 грн. На момент настання страхового випадку діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4693874 від 28.09.2015, укладений зі Страховою компанією ПрАТ «СК «Провідна», згідно якого СК прийняла на себе ризик щодо автомобіля потерпілого.

У зв`язку з ушкодженням автомобіля потерпілого під час ДТП Страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 25 539, 31 грн., що підтверджується страховим актом № 2300117742, а відтак позивач скористався правом зворотної вимоги (регресу) у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на свою користь відшкодовану матеріальну шкоду в розмірі 25 539, 31 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.02.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. 15.04.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання з проханням здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та у разі неявки відповідача постановити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за адресою останнього відомого місця проживання, проте всі поштові відправлення повернулись на адресу суду за закінченням встановленого терміну зберігання. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, надані суду позивачем, судом встановлено наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 29.06.2016 року о 18 год. 06 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Григоренка у м. Києві, недотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Фіат», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів, чим порушив п.п. 12.1., 13.1. ПДР України. Крім цього, 29.06.2016 о 18 год. 06 хв. ОСОБА_1 здійснивши зіткнення з автомобілем «Фіат», реєстраційний номер НОМЕР_2 , покинув місце ДТП не дочекавшись працівників поліції, чим порушив п. 2.10 (а) ПДР України.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.09.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 н.м.д.г., що становить 340 грн.

Згідно Полісу №АЕ/4693874, діючого з 29.09.2015 по 28.09.2016, на момент ДТП цивільно -правова відповідальність відповідача була зареєстрована за Страховою компанією ПрАТ «СК «Провідна».

У зв`язку з ушкодженням автомобіля Потерпілого під час ДТП Страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 25 539, 31 грн., що підтверджується копією страхового акту № НОМЕР_3 та Платіжним дорученням № 0008050 від 17.02.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 6 вказаного Закону).

Згідноз зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов Договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором.

Згідно з вимогами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.п. «в» п. 38.1.11. пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1166 ЦК України передбачено обов`язок особи, винної у заподіянні шкоди, відшкодувати її в повному обсязі.

При цьому, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 22, 36, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 279, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (місцезнаходження: м. Київ, пр.Повітрофлотський, 25, Код ЄДРПОУ: 23510137) суму сплаченого страхового відшкодування в загальному розмірі 25539 грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1921 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: