Ухвала суду № 89424570, 17.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1168/20

Провадження №: 4-с/755/39/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Гриценко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ», заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ», заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до заявлених вимог, заявник просить суд: визнати дії державного виконавця Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, котрі виразились у винесені Постанови Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 24 грудня 2019 року про повернення виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, без виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", протиправними, передчасними та незаконними;

Визнати недійсними та скасувати Постанову Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 24 грудня 2019 року про повернення виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, без виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження";

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2-2387/11 від 13 лютого 2012 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження";

Стягнути із Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 35011660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» витрати на правничу допомогу у розмірі 3400 грн., згідно договору №15-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15 березня 2018 року.

Заявлені вимоги скаржника обгрунтовані тим, що Постановою Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 13 червня 2017 року відкрито виконавче провадження №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2-2387/11 від 13 лютого 2012 року, про стягнення із ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039233) заборгованість за кредитним договором №217-02 від 22.08.2006 року на загальну суму 20 289,86 гривень, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 202,90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. Всього - 20 612 (двадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 76 копійок.

На сьогодні виконавчий лист №2-2387/11, виданий 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2- 2387/11 від 13 лютого 2012 року, не виконаний.

15 січня 2020 року (у зв`язку із здійсненням такого направлення 14 січня 2020 року) на адресу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» надійшла Постанова Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 24 грудня 2019 року про повернення виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2-2387/11 від 13 лютого 2012 року без виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв`язку із тим що на сьогодні виконавчий лист №2-2387/11, виданий 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва не виконаний та із тим, що не вчинено всіх повних, належних, своєчасних та об`єктивних дій у виконавчому проваджені, Скаржник звертається до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2-2387/11 від 13 лютого 2012 року.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. До початку судового засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав викладених у скарзі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку. До початку судового засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Крім того, в заяві зазначила, що борг був погашений, ще 2007 році, однак квитанції не зберегла, так як минуло вже 13 років з моменту погашення.

Представник суб`єкта оскарження Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду повідомлено не було.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності державного виконавця та заінтересованої особи.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що Постановою Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 13 червня 2017 року відкрито виконавче провадження №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2-2387/11 від 13 лютого 2012 року, про стягнення із ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039233) заборгованість за кредитним договором №217-02 від 22.08.2006 року на загальну суму 20 289,86 гривень, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 202,90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. Всього - 20 612 (двадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 76 копійок.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Нікітіної М.О. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 54120301 за виконавчим листом №2-2387/11, виданим 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, за яким стягувачем є ТОВ «Юридична компанія «САГРУЛ» , а боржником - ОСОБА_1 , стягувачу було повернуто виконавчий лист на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованихКонституцією України та законами України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

В силу ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 вказаної статті передбачено права та обов`язки виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

При цьому, як вбачається з тексту постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, здійснені заходи державним виконавцем виявилися безрезультатними, а всіх можливих заходів вчинено не було, що свідчить про неповноту вчинення державними виконавцями дій у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» за період з часу відкриття виконавчого провадження до часу повернення виконавчого документу стягувачу.

Крім того, Головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві не було надано суду копії виконавчого провадження та оригіналу для огляду, також не було надано жодного відзиву на скаргу з доказами на обґрунтування правомірності своїх дій.

Таким чином, розгляд скарги здійснюється на підставі наявних документів, що містяться в матеріалах справи наданих представником скаржника.

Разом з тим, із наявної в розпорядженні суду постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання не вбачається чи всі, передбачені ЗУ "Про виконавче провадження", дії виконані виконавцем, окрім того, жодних пояснень на скаргу, а також копій матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем суду не надано.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ», заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати повязані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову у задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Крім того, згідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що під час розгляду скарги заявник уклав з адвокатом Грищенко О.М. договір №15-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15 березня 2018 року, відповідно до умов якого адвокат здійснював написання та підготовку до написання даної скарги, надання консультації з приводу можливого, законодавчого, доцільного та обгрунтованого вжиття заходів направлених на примусове виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва.

В обгрунтування заявлених вимог, щодо виконання договору №15-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15 березня 2018 року, заявником долучено до матеріалів справи Акт прийому-передачі документів від 15.03.2018 року, Акт здачі-прийняття виконаних робіт, щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17 січня 2020 року та копій квитанції про сплату заявником витрат на правову допомогу в розмірі 3 400,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» витрат на правничу допомогу в сумі 3 400,00 грн.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ», заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця - задовольнити.

Визнати дії Головного державного виконавця Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Нікітіної М.О. у виконавчому провадженні №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, щодо винесення Постанови Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 24 грудня 2019 року про повернення виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, без виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - протиправними.

Скасувати Постанову Головного державного виконавця Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Нікітіної М.О. від 24 грудня 2019 року про повернення виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, без виконання на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження";

Визнати протиправною бездіяльність Головного державного виконавця Дніпровського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Нікітіної М.О. у виконавчому провадженні №54120301 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва по справі №2-2387/11 від 13 лютого 2012 року, щодо порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54120301, з примусового виконання виконавчого листа №2-2387/11, виданого 16 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва.

Стягнути Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» витрати на правничу допомогу у розмірі 3400 грн., згідно договору №15-03-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15 березня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 17 березня 2020 року.

Відомості щодо учасників справи:

Скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «САГРУЛ» (ЄДРПОУ 38039233, адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23)

Суб`єкт оскарження - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві (ЄДРПОУ 35011660, адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 20);

Заінтересована особа - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ).

Суддя: