Ухвала суду № 89423804, 25.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6384/20

Провадження № 2/755/3332/20

У Х В А Л А

"25" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «УКРАЇНА ІНФОРМ» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання в судовому засіданні з повідомленням сторін та за правилами загального позовного провадження, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «УКРАЇНА ІНФОРМ» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено їх права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні процесуальні строки.

19 травня 2020 року відповідач ОСОБА_1 отримав ухвалу суд від 13 травня 2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та додатками до неї, що підтверджується його власноручною розпискою.

21 травня 2020 року до суду, шляхом направлення на електронну пошту, надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та за правилами загального позовного провадження, в якому просить суд: постановити ухвалу, якою здійснити перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «УКРАЇНА ІНФОРМ» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, у розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити по справі підготовче судове засідання, у яке викликати учасників процесу.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 07.04.2020 він звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вселення у спірну квартиру та зобов`язання не чинити йому перешкоди у користуванні та проживанні у цьому житловому приміщенні (справа № 755/5173/20). Крім того, відповідачем ОСОБА_3 готується відзив на позовну заяву, із наданням до нього відповідних доказів на спростування вимог ТОВ «УКРАЇНА ІНФОРМ», надання заяви про виклик та допит свідків та інших доказів, які можуть суттєво вплинути на прийняття правильного, обґрунтованого та законного рішення у цій справі. Вважає, що справа підлягаю розгляду у порядку загального позовного провадження з метою захисту його прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі житлових, які визначені нормами ЖК України та ЦК України.

Суд, вивчивши доводи поданого клопотання, матеріали справи, приходить наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку; судові витрати по справі стягнути з відповідача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

При цьому статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За змістом заяви убачається, що відповідачем не наведено належного обґрунтування наявності обставин, що свідчать про недоцільність розгляду цієї справи у спрощеному позовному провадженні, так само як і не наведено обставин, які слід було б з`ясувати у загальному позовному провадженні, а тому, в розрізі заявлених позовних вимог, у суду відсутні підстави для розгляду вказаної цивільної справи у порядку загального позовного провадження.

Крім того, намір відповідача подати заяви по суті справи, зокрема відзив на позовну заяву, із наданням до нього відповідних доказів на спростування вимог ТОВ «УКРАЇНА ІНФОРМ», заяву про виклик та допит свідків та інших доказів, які можуть суттєво вплинути на прийняття правильного, обґрунтованого та законного рішення у цій справі, не є належною підставою для розгляду справи судом виключно у порядку загального позовного провадження, а є процесуальним правом відповідача.

Таким чином, враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та за правилами загального позовного провадження.

Як раніше роз`яснювалося судом в ухвалі суду від 13 травня 2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору учасники справи викладають письмово виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Керуючись ст. ст. 19, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «УКРАЇНА ІНФОРМ» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації за місцем проживання в судовому засіданні з повідомленням сторін та за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: