Рішення № 89419267, 25.05.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 25.05.2020

ЄУ № 942/435/20

Провадження №2/942/366/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.04.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Позовна заява мотивована тим, що позивач з 07.03.2009 перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує на те, що починаючи з жовтня 2019 року шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені, нею подано до суду позов про розірвання шлюбу. В даний час вона з сином проживає окремо від чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечує дитину за рахунок заробітної плати. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Зазначає, що відповідач працює неофіційно, однак має стабільний дохід.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 28.04.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 25.05.2020.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі. Крім того, відповідач, посилаюсь на те, що він визнав позов до початку розгляду справи по суті, просив розподілити судові витрати між сторонами пропорційно.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що починаючи з 07 березня 2009 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції Луганської області, про що складено відповідний актовий запис № 15. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції Луганської області 07.03.2009.

В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , виданим Білолуцькою селищною радою Новопсковського району Луганської області 19.01.2011.

Згідно позовної заяви, малолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що також не заперечувалося відповідачем.

Відповідно до статей 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої в Україні з 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 141 СК України проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує те, що відповідач є особою працездатного віку і за законом зобов`язаний утримувати свого малолітнього сина, який проживає окремо від нього, до досягнення ним повноліття, а також те, що відповідачем не надано доказів щодо свого майнового стану, рівня отримуваних доходів або інших обставин, що унеможливлюють сплату аліментів.

Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає доведеним обов`язок відповідача, який є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживає окремо від нього, сплачувати аліменти на його утримання, приймаючи до уваги, що відповідач не заперечував свого обов`язку утримувати сина та згоден сплачувати аліменти на його утримання, суд приходить до висновку про задоволення позову та присуджує стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, яким в даному випадку є календарна дата на поштовому штемпелі на конверті, яка засвідчує прийняття відповідної поштової кореспонденції (позовної заяви) поштою, до досягнення дитиною повноліття.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідач при розподілі судових витрат просив застосувати вимоги ч. 1 ст.142 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тобто, зі змісту вказаної норми закону вбачається, що у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу повертається з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів. З огляду на викладене, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду, та, відповідно, судовий збір нею не сплачувався, а тому за правилами ст. 141 ЦПК України при винесенні рішення з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в межах суми аліментів за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 206, 247, 263, 264, 265, 274-279, 354-356, 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182,183,184, 191 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 21.03.1996, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Новопсковським РВ ГУМВС України в Луганській області 30.03.2009, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 квітня 2020 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 21.03.1996, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн. 80 коп.) - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначені строки продовжуються на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).

Суддя: В.В. Пронька