Рішення № 89419109, 25.05.2020, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Кремінна

Справа № 414/395/20

Провадження № 2-о/414/60/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рубіжанське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Луганської області, про встановлення факту, який має юридичне значення, знаходження на утриманні померлого чоловіка та факту спільного проживання,

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, знаходження на утриманні померлого чоловіка та факту спільного проживання, в обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , з яким заявник перебувала у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Починаючи з 1992 року по 2014 рік заявник та ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Восени 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїхали до міста Рубіжне Луганської області та мешкали по АДРЕСА_2 зазначеного міста до грудня 2019 року, хоча в них були різні адреси перебування на обліку, як внутрішньо переміщені особи - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . В грудні 2019 року ОСОБА_2 виїхав до с. Ювілейне, м. Луганськ та з невідомих причин раптово занедужав і помер. Заявник зазначає, що починаючи з 1996 року та до 13 грудня 2019 року фактичним утриманням їх родини займався покійний ОСОБА_2 , оскільки його доходи та пенсія були більшими за її – пенсія ОСОБА_2 – 16300 грн., а пенсія ОСОБА_1 – 1653,27 грн. З огляду на те, що коштів, що виплачує держава ОСОБА_1 не достатньо для проживання, оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування та сплати ліків, вона звернулась до Рубіжанського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. За фактом зазначеної заяви відповідачем було надано відмову від 12.02.2020 року № 40, згідно якої нарахування заявнику пенсії у зв`язку з втратою годувальника не є можливим.

Метою звернення заявника до суду є отримання рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 та встановлення факту спільного проживання для подальшого переходу на пенсію в зв`язку з втратою годувальника.

Підсумовуючи викладене заявник просить встановити факт перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 починаючи з 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 та факт спільного проживання з ОСОБА_2 з 2014 року по 13 грудня 2019 року.

19 лютого 2020 року у зазначеній справі було відкрито провадження, призначено судовий розгляд та витребувано у заінтересованої особи відомості, що необхідні для розгляду зазначеної справи. Інші процесуальні дії не вчинялися.

В судове засіданні заявник ОСОБА_1 не з`явилася, в заяві від 18.02.2020 року, а пізніше за допомогою телефонного зв`язку просила справу розглянути за її відсутності, вимоги підтримала, просила задовольнити заяву про встановлення фактів.

Представник Рубіжанського об`єднаного УПФУ в Луганській області до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду відзив на заяву про встановлення фактів спільного проживання та знаходження на утриманні, в яких заперечував проти задоволення оскільки ОСОБА_1 з 10.01.2011 року отримує пенсію за віком, а тому після смерті чоловіка не втратила основне джерело засобів до існування. Заявником не надано підтвердження перебування на утриманні у померлого чоловіка ОСОБА_2 , а отримання ним доходу, що значно перевищує дохід заявника ще не свідчить про перебування на утриманні. Утримання має бути повним. Представник заінтересованої особи також зазначив, що пенсія подружжя є об?єктом права їх спільної сумісної власності, заявник та померлий ОСОБА_2 були зареєстровані як тимчасово переміщені особи за різним адресами. З огляду на це просив відмовити у задоволенні заяви та надав витребувані судом документи.

Вислухавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 2016 році мешкав за адресою АДРЕСА_4 , в період з серпня 2016 року по серпень 2019 року бачив разом подружжя ОСОБА_4 на вулиці, поруч з будинком.

Свідок ОСОБА_5 вказав, що він є сином заявниці, батько та мати мешкали разом з жовтня 2014 року за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки на момент чергової перевірки місця реєстрації мати ОСОБА_1 була відсутня за зазначеною вище адресою, то їй анулювали реєстрацію та вона перереєструвалася у м. Кремінна Луганської області. Знає, що пенсія батька була більшою від материної та вважає, що батько утримував сім`ю.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що мешкала поруч з подружжям ОСОБА_4 , конкретних дат не пам`ятає, знає, що мешкали, періодично від`їздили на окуповану територію.

Свідок ОСОБА_7 зазначила, що є колегою по роботі сина ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , знає, що заявниця проживала разом з чоловіком з осені 2014 року до його смерті. З приводу доходів знає, що син їм допомагав.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що є сусідом ОСОБА_1 , підтверджує, що з 2014 до 2019 року вона мешкала з чоловіком ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , бачив їх разом. На чиї кошти жило подружжя він не знає.

Свідок ОСОБА_10 зазначила, що є сусідкою ОСОБА_1 , бачила їх у під`їзді будинку АДРЕСА_4 , знає що вони подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який зареєстрований Успенською селищною радою Лутугінського району Ворошиловградської області (на даний час Луганська область) 04 жовтня 1975 року, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_1 від 04.10.1975 року (а.с. 11).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Як тимчасово переміщені особи заявник зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , з 04.04.2017 року, її чоловік ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , з 28.10.2014 року (а.с. 6-10).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ювілейне м. Луганськ, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 29.01.2020 року (а.с. 12).

В наданому акті про встановлення фактичного місця проживання від 17.02.2020 року за підписом ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , що посвідчений адміністратором Центру надання адміністративних послуг загального відділу Рубжанської міської ради Ю.В. Буряк, зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом за адресою АДРЕСА_2 , починаючи з 2014 року по 13 грудня 2019 року. Зазначений акт суд сприймає критично, оскільки він має дописки ручкою іншого кольору та має виправлення (а.с. 13).

Відповідно до довідки про доходи № НОМЕР_3 від 13.02.2020 року, пенсія ОСОБА_1 за період з серпня по грудень 2019 року складає 8093,47 грн., зокрема за грудень 2019 року – 1653,27 грн. (а.с. 14). ОСОБА_2 отримав пенсійних виплат за період з липня по грудень 2019 року 94580 грн., зокрема за грудень 2019 року – 16380 грн. (а.с. 32)

Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії від 12 лютого 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у переході з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки вона не надала документу, що підтверджує перебування на утриманні (а.с. 16).

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, а саме ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Згідно ч. 2 зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. За змістом ч. 2, 3 вказаної статті, непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2005 N 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" Пленуму Верховного Суду України, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Заявник ОСОБА_1 , як непрацездатна особа, мала дохід (пенсію), який перевищував встановлений законом прожитковий мінімум на місяць, що підтверджується матеріалами справи. Сам по собі факт проживання за однією адресою з померлим не може свідчити про перебування на його утриманні. Заявником не надано беззаперечних доказів на підтвердження того, що допомога чоловіка для неї була основним і постійним джерелом засобів до її існування. Під час розгляду цієї категорії цивільних справ саме на заявника покладається обов`язок з доведення тих обставин, що можуть слугувати підставою для задоволення поданої нею заяви. Недоведення існування обставин, що мають принципове значення для вирішення справи, має наслідком відмову у задоволенні такої заяви судом. Зазначене піузгоджується з правовою позицією Постанови Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 639/6343/17, провадження № 61-31946св18.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Що стосується факту перебування на утриманні з 1996 року по 13 грудня 2019 року суд зазначає, що саме отримання пенсії ОСОБА_1 у меншому розмірі за пенсію чоловіка ОСОБА_2 не може бути беззаперечним фактом утримання її чоловіком. ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 10.01.2011 року, починаючи з 1996 року і до 10.01.2011 року відомості про доходи ОСОБА_1 та її чоловіка у матеріалах справи відсутні. Жоден зі свідків, окрім ОСОБА_5 , який є сином заявника, не підтвердив, що пенсія ОСОБА_2 для ОСОБА_1 була основним та постійним джерелом засобів до існування, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні заяви в частині встановлення факту перебування на утриманні з 1996 року по 13 грудня 2019 року відмовити за необґрунтованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа: Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35-а, код ЄДРПОУ 41245565), про встановлення факту, який має юридичне значення, знаходження на утриманні померлого чоловіка та факту спільного проживання – задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з жовтня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині вимог – відмовити за необґрунтованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.05.2020 року.

Суддя І.О. Тесленко