Рішення № 89419090, 20.05.2020, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Справа № 414/779/20 Провадження № 2-а/414/24/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Безкровної К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кремінна адміністративну справу за позовом, поданим представником Шмуйловою Інною Миколаївною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до УПП Луганської області в особі інспектора взводу 2 роти 1 капрала поліції Дубілєвої Тетяни Петрівни, другий відповідач Департамент патрульної поліціїпро визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

представник Шмуйлова І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася у Кремінський районний суд Луганської області з позовом до УПП в Луганській області в особі інспектора взводу 2 роти 1 капрала поліції Дубілєвої Т.П. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивує тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, так як інкриміновані порушення не відповідають диспозиції статей КУпАП, за якими його притягнуто до адміністративної відповідальності, підстав для його зупинки не було, а він в межах дії дорожнього знаку 3.25 ПДР України «Обгін заборонено» здійснив обгін транспортного засобу, що рухався зі швидкістю 20 км/год, що не забороняється. Після зупинки його працівниками поліції, його відразу було звинувачено у вчиненні адміністративного правопорушення і вказано вимогу щодо пред`явлення документів, визначених п. 2.1 ПДР України для складання постанови. На вимогу позивача надати документи для встановлення осіб, які його зупинили, вказує, що почалися погрози про можливе його затримання. Позивачем було викликано інший екіпаж поліції, однак, по приїзду, останні в ситуації не розібралися. Позивачем було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи, яке було задоволене відповідачем. Під час розгляду справи, ними з відповідачем було досліджено лише відеозапис події, що не підтверджувало вчинення ним інкримінованого правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. З огляду на відсутність правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідач не мав права складати оскаржувану постанову за непред`явлення документів, так як не було підстав для його зупинки відповідачем, посилаючись на постанову ВС № 686/11314/17 від 15.03.2019 р.

Ухвалою суду від 10 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено другого відповідача - Департамент патрульної поліції, встановлено відповідачам строки на реагування на позов та витребувано в Управління патрульної поліції в Луганській області в особі інспектора взводу 2 роти 1 капрала поліції Дубілєвої Т.П. матеріали, які стали підставою винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ДП18 № 525036 від 31.03.2020 р. відносно ОСОБА_1 . Представником позивача 23.04.2020 р. подано клопотання про долучення відеозапису розгляду справи, однак позивачем таке клопотання не було підтримане, а відтак останнє, судом було залишене без задоволення, а відеозапис без дослідження. Інших процесуальних дій не вчинялося.

У судових засіданнях 27.04.2020 р. та 20.05.2020 р. позивач та 27.04.2020 р. його представник позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Позивач вказав, що дійсно здійснив обгін автомобіля «білого буса» в межах дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», який рухався зі швидкістю до 30 км/год, що дозволяється ПДР України. Зазначив, що під час перевірки відповідачем його документів, він таких не пред`явив, а для встановлення особи показав свій паспорт.

Відповідач інспектор взводу 2 роти 1 УПП Луганської області капрал поліції Дубілєва Т.П. в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що заперечує проти позову та на вимогу суду надала відеозапис події. Розгляд справи просила провести за її відсутності, а в позові відмовити.

Другий відповідач Департамент патрульної поліції в судове засідання явки свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заперечень на позов не надав, заяв чи клопотань не надходило.

Як вбачається із ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а відтак суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово позивача його представника, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП18 №525036 від 31.03.2020 р. (а.с. 7), водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» та не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 8.4 «в», 2.1 «а», 2.1 «б», 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126КУпАП, застосовано, із врахуванням вимог ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн. До постанови додано відео з реєстратора та бодікамерDSJX 300007- НОМЕР_2 , DSJX 300100- НОМЕР_3 .

На виконання ухвали суду від 10.12.2019 р., відповідачем надано матеріали, які стали підставою винесення оскаржуваної постанови. Разом з тим, як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 525036 від 31.03.2020 р., до останньої додано відеофіксацію на відеореєстратор та бодікамери DSJX 300007-BB0007, DSJX 300100- НОМЕР_3 , однак відсутнє посилання на відеофіксацію бодікамерами DSJX300032_ВВ0032, DSJX300055_ВВ0055, DSJX300144_ВВ0144. З огляду на те, що відеофіксація бодікамер DSJX300032_ВВ0032, DSJX300055_ВВ0055, DSJX300144_ВВ0144 не зазначена у постанові, як така, що була досліджена і є доказом при винесенні оскаржуваної постанови, а відтак суд визнає її неналежним доказом, що кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.11.2018 р. №524/5536/17. Однак, будь-яких відео із бодікамери DSJX 300007-BB0007 відповідачем надано не було, а відтак судом не досліджувалися. Разом з тим, суд зазначає, що зазначення у додатку до оскаржуваної постанови назви відеофіксаторів із технічними помилками не приводить до визнання даного доказу недопустимим, а відтак останні є допустимими доказами у справі.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису відеореєстратора та відеозапису з бодікамериDSJX 300100-BB0100 (а.с. 26) вбачається, що дійсно по автодорозі рухався транспортний засіб «AUDI A6», номерний знак НОМЕР_1 , та проїжджаючи в зоні дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», виїхав зі своєї смуги руху на зустрічну, здійснив обгін одного транспортного засобу - білого буса, після чого, знову зайняв свою смугу руху. При здійсненні розгляду справи у погоджений сторонами час, було оголошено хто розглядає справу і відносно кого, встановлено особу та роз`яснено права і обов`язки, отримано пояснення особи, щодо якої розглядається справа, здійснено дослідження доказів та прийнято рішення у справі. При цьому позивач вказав, що дійсно здійснив обгін транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.25 ПДР України та, на вимогу відповідача не надав документів, визначених п. 2.1 ПДР України.Зазначив, що це було ним зроблено через те, що на відеозаписі не було видно його порушення, так як він обганяв транспортний засіб, що рухався із дозволеною для обгону швидкістю в межах дії дорожнього знаку 3.25 ПДР України. Однак, інших доказів, зокрема відібраних пояснень у водія білого буса, вимірів швидкості руху даного транспортного засобу спеціальними технічними пристроями, тощо до справи не додано, а відеозапис такого обгону, проти якого позивач не заперечує, а навпаки погоджується що такий здійснив, однак в дозволеному випадку, не достатній для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідност. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, частини перша статті 122, частина перша 126.

Стаття 279 КУпАП передбачає, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису)..

Як вбачається із ч. 1 ст. 122 КУпАП, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З ч. 2 ст. 36 КУпАП вбачається, що у разі, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи здійснювався уповноваженою особою в порядку, передбаченому ст. 279 КУпАП із винесенням постанови з врахуванням ст.36 КУпАП.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 8.4 «в» ПДР України, до дорожніх знаків відносяться, зокрема заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожній знак 3.25 «Обгін заборонено», який відноситься до групи заборонних дорожніх знаків, забороняє обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких - одиночних транспортних засобів, автопоїздів, а також буксируючих транспортних засобів у зчепленні з буксированим, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год).

З огляду на досліджений відеозапис події (а.с. 26) та пояснення позивача, надані у судовому засіданні, вбачається, що в межах дії дорожнього знаку 3.25 ПДР України «Обгід заборонено», позивач здійснив обгін одного транспортного засобу – білого буса.

Однак, із врахуванням встановленого правилами дорожнього руху винятку, за якого допускається обгін поодиноких транспортних засобів в межах дій дорожнього знаку 3.25, а саме які рухаються зі швидкістю до 30 км/год та відсутності на вказаному відео відомостей про швидкість руху транспортного засобу – білого буса, за відсутності інших доказів недотримання вимог дорожнього знаку 3.25 ПДР України, зокрема пояснень інших учасників руху, свідків події, відомостей фіксації швидкості транспортного засобу, якого обганяли – білого буса, висновків експертиз швидкості руху транспортних засобів, суд вважає даний відеозапис, на якому відображено момент обгону позивачем транспортного засобу – білого буса, достатнім для підозри у вчиненні адміністративного правопорушення, тобто наявність достатніх підстав вважати, а не стверджувати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак недостатнім для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З огляду на встановлене, суд вбачає підстави для скасування постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається із п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

З огляду на наявність у відповідача підозри у вчиненні позивачем порушення Правил дорожнього руху, з метою розгляду справи, відповідач правомірно здійснив зупинку відповідача. Суд зазначає, що лише під час розгляду справи по суті встановлюється наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, забезпечення чого унеможливлюється, якщо особу, відносно якої є підозра у вчинені адміністративного правопорушення, не буде зупинено.

Відповідно до п. 2.1 «а», «б», «ґ» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно п. 2.4 зазначених Правил, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: a) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно ч. 1ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію`поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.

Разом з тим, судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Водночас, скасування оскаржуваної постанови в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ще не є достатньою підставою вважати, що не було підстав і для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 126 КУпАП.

Наявність посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб та чинного страхового полісу працівник поліції перевірив під час того, як зупинив позивача для з`ясування обставин, про які зазначено вище, і до адміністративної відповідальності за відсутність/ненадання даних документів притягнув його одночасно з притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Тобто, відповідач мав обґрунтовані підстави зупинити автомобіль позивача (не для перевірки наявності документів) і оскільки він дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то, відповідно, правомірно вимагав в позивача пред`явити посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб та чинного страхового полісу. Те, що позивач не погоджується з поставленим йому в провину порушенням ПДР (через те, що з його слів, він здійснив обгін транспортного засобу, швидкість руху якого була менше 30 км/год) не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Що також відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 р. № 464/1470/17.

Що ж до безперервності відеозапису події, суд зазначає, що останній є цілісним та здійснювався із відеореєстратора, дійсність якого підтвердив позивач, а відеозапис процесу розгляду справи здійснювався на камеру DSJX 300100- НОМЕР_3 та був розділений на різні відеозаписи через поведінку учасників розгляду справи, зокрема позивача.

Враховуючи всі докази в сукупності, суд вбачає ознаки вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Оскільки, дійсно ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівником поліції та відмовився від надання документів, що передбачено Правилами дорожнього руху та які він був зобов`язаний надати працівнику поліції. Відтак, позивач правомірно притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП України.При цьому пред`явлення таких документів під час розгляду справи, що різниться місцем та часом від факту вчинення даного порушення, у зв`язку із перенесенням за клопотанням позивача часу та місця розгляду справи, не нівелює сам факт непред`явлення таких документів відповідачу на місці зупинки, що є окремим складом адміністративного правопорушення та незвільняє позивача від відповідальності.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду № 686/11314/17 від 15.03.2019 р., як обґрунтування неналежного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд зазначає, що у оскаржуваній справі інші обставини справи. В даній справі винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності як за ч. 1 ст. 122, так і за ч. 1 ст. 126 КУпАП, при цьому в адміністративній справі № 686/11314/17 особа була притягнута до адміністративної відповідальності лише за ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що встановлено судом та надана правова оцінка.

Як вбачається із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на заявлену вимогу про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 525036 від 31.03.2020 року, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, враховуючи ч. 3 ст. 286 КАС України, щодо повноважень суду при вирішенні вказаних позовів, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак в іншій частині позову, щодо визнання незаконною та скасування постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження - відмовити.

Керуючись ст.ст.2,5,9,77,122,139,205,242-246,268-269,271-272,286 КАС України, на підставіст. 55 Конституції України, суд

вирішив:

позов, поданий представником ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до УПП Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгреська, 8) в особі інспектора взводу 2 роти 1 капрала поліції Дубілєвої Тетяни Петрівни, другий відповідач Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646; місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3)про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 525036 від 31 березня 2020 року - скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В іншій частині позову, щодо визнання незаконною та скасування постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду - 25.05.2020 р.

Суддя М.В. Панчук