Ухвала суду № 89417583, 25.05.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4427/17

1-кп/215/436/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Колегія суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу

в складі: головуючого – судді Лиходєдова А.В.,

суддів: Демиденка Ю.Ю.

Науменко Я.О.

при секретарі Бисовій В.А.

за участі: прокурора Ільницького О.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників Сіренка А.В., Голівера П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2; 307 ч. 3; 306 ч. 1; 306 ч. 2; 311 ч. 3; 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2; 307 ч. 3; 315 ч. 2; 15 ч.2, 307 ч. 2; 306 ч. 1; 306 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2; 307 ч. 3; 311 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою від 01.04.2020 р. колегії суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу обвинуваченому ОСОБА_2 , було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 30.05.2020р., включно.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти клопотання прокурора, вважає, що всі свідки допитані, він має сина, який проживає з його матір`ю. Просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Сіренко А.В., також заперечує проти клопотання прокурора, вважає, що ризики не обґрунтовані, так як ОСОБА_2 не переховувався та не має цілі ухилятися від суду, або впливати на будь-яких свідків, що вже й допитані, відомостей, що він може вчинити інше правопорушення не надано, не доведено, що інший запобіжний захід не може забезпечити виконання обов`язків. Просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу та продовжені строку тримання під вартою, посилався на те, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, не працює, може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, тобто перешкоджати кримінальному провадженню.

Вирішуючи клопотання, суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Але, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжких злочинів, за які може бути призначено покарання на строк до 15 років позбавлення волі, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжені його дії не змінилися, суд вважає що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - обвинувачений може: вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка, що ще не допитаний, чим перешкоджати кримінальному провадженню, судовий розгляд якого триває та яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вказані ризики, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.

Тому, суд вважає, що враховуючи також положення ст. 178 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_2 , слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 23.07.2020р..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів – по 23.07.2020р., включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Головуючий:

Судді: