Рішення № 89417251, 20.05.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5974/20

Провадження № 2-а/686/233/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бондарчука В.В.,

при секретарі Петльованій Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, Державної архітектурно-будівельної інспекції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

2 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача про скасування постанови №100 від 16 грудня 2019 року, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за абз.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 5 100 грн. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стала позапланова перевірка, під час якої було встановлено, що припис управління ДАБІ у Хмельницькій області від 14.02.2018 року не виконаний. Позивач не погоджуючись із винесеною постановою зазначила, що дійсно їй, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить господарська будівля у дворі житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка була побудована у 1991 році. Вважає, що необхідності приймати зазначену будівлю в експлуатацію не має, а тому, винесена постанова підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 06.03.2020 року з Управління ДАБІ у Хмельницькій області було витребувано докази, на підставі яких було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року до участі у справі як другого відповідача було залучено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи вважає за необхідне поданий позов задовольнити з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні 27 лютого 2017 року постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницької області №50 було встановлено, що ОСОБА_1 самочинно виконала будівельні роботи з будівництва гаража на землях комунальної власності по АДРЕСА_1 , без дозвільних документів, що дає право на виконання зазначених будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт». Цією постановою було констатовано порушення ст.34 п.1 пп.1 п.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.15-1 постанови КМ України №466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт».

14.02.2018 року головним інспектором нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було винесено припис ОСОБА_1 , яким було зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законом порядку до 14.04.2018 року.

Відповідний примірник припису було одержано ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис.

11 листопада 2019 року інспектору було видано направлення для проведення позапланового заходу перевірки дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

03 грудня 2019 року інспектором УДАБІ в Хмельницькій області було складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. З переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) вбачається що здійснювалася перевірка на предмет виконання будівельних робіт після подання повідомлення про початок будівельних робіт та виконання будівельних робіт на підставці декларації про початок виконання будівельних робіт, які є чинними до завершення будівництва об`єктів.

03 грудня 2019 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було складено протокол про адміністративні правопорушення, в якому під час проведення позапланового заходу архітектурно-будівельного контролю встановлено, що ОСОБА_1 здійснює будівництво гаража по АДРЕСА_1 та не виконала законні вимоги припису на об`єкт будівництва гараж. Замовником будівництва підтверджуючих документів щодо виконання законних вимог припису виявлених порушень, що підтверджують виконання не надано, чим порушено ст.34 ч.1; ст.38 ч.1 п.4; ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги п.п.3 п.11 Постанови КМ України №533 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Відповідні обставини також були встановлені актом №560 від 03.12.2019 року.

На підставі складеного протоколу 16 грудня 2020 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було винесено постанову №100, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 5 100 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що будь яких пояснень, заперечень щодо невиконання припису ОСОБА_1 надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю передбачена адміністративні відповідальність у виді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ч. 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівною діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.п.3 п.11 Постанови КМ України №553 від 23 травня 2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі Порядок №553) посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання підлягають зупиненню до усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно до ч.4 ст.41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на час прийняття припису від 14.02.2018 р.) припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що відповідна будівля гаража була збудована у 1991 році, на підтвердження чого надала копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію технічного паспорту виготовленого ТОВ «Добробут-землевпоряд», довідку видану цим же товариством від 24.01.2020 року про технічний опис об`єкта нерухомого майна, в якій зазначено рік побудови, а також неналежність відповідної будівлі до категорії самочинно побудованої згідно Наказу №127 від 4 травня 2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» та Наказу №404 від 09.08.2012, у зв`язку із чим отримання декларації для проведення реконструкції не потрібно.

Відповідно до норм ст. 188-42 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Об`єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок організації та здійснення архітектурно-будівельного контролю.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у альтернативних формах, зокрема, у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Нормами ст. 244-6 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42). Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя - п`ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається що позивачу належить 1 / 3 частина квартири АДРЕСА_1 , в описі об`єкта зазначена господарська будівля, площею 24,7 кв.м., таким чином твердження про те, що позивач не є власником цього об`єкта нерухомого майна є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Суд не бере до уваги доводи позивача, враховуючи, що незаконність припису від 14 лютого 2018 року на час проведення позапланової перевірки судом встановлена не була, його вимоги залишалися невиконаними, таким чином в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.188-42 КУпАП, з огляду на що підстави для задоволення позову відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що представником відповідача доведено правомірність оскаржуваної постанови.

Судові витрати по справі становлять 420 грн 40 коп., які з врахуванням положень ст. 139 КАС України, слід стягнути з позивача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 72-78, 139, 241, 246 КАС України, ст.188-42 КУпАП, ст.ст.41, 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.12.2019 року №100 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.188-42 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 5 100 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 420 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції, місцезнаходження вул. Грушевського, 87/2 м. Хмельницький

Відповідач Державна архітектурно-будівельна інспекція, місцезнаходження бульвар Лесі України м. Київ, код ЄДРПОУ 37471912.

Текст рішення виготовлено 20 травня 2020 року.

Суддя: