Рішення № 89416720, 18.05.2020, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/828/20

Номер провадження 2/676/996/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

18 травня 2020 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О.Д.

з участю секретаря - Чекашкіної О.Л.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в спрощеному провадженні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.11.2012 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також відповідач на час укладення кредитної угоди наддала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Посилаючись на те, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач неналежним чином виконувала свої зобов`язання за договором в зв`язку з чим станом на 31.10.2019 року має заборгованість у розмірі 361 704 ,36 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом – 1 983,86 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом – 352 470,50 грн, 7250 грн – заборгованість за пенею. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 134 689,86 грн. заборгованості, яка складається з 1983,86 грн. заборгованості за кредитом, 132 706 грн. заборгованості за відсотками за період з 14.11.2012 по 29.06.2018 р., а також понесені судові витрати.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 02.03.2020 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Відповідачу було запропоновано протягом пятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.. 279 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, 14.11.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який не повернула. Укладення договору відбулося шляхом підписання відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимог Банк надав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

За розрахунком позивача станом на 31.10.2019 року має заборгованість у розмірі 361 704,36 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом – 1 983,86 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом – 352 470,50 грн, 7250 грн – заборгованість за пенею.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою і другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Із анкети-заяви позичальника ОСОБА_1 від 14.11.2012 року вбачається, що в ній процентна ставка не зазначена, відсутні умови настання відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі процентів за користування кредитом, пені . Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Тарифів Банку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємні частини укладеного договору.

Витягом з Тарифів Банку та витягом з Умов та правил надання банківських послуг, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів Банку, з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання нею кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафу) та, зокрема саме у зазначених у цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 . Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані Банком витяг з Тарифів Банку і витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у справі - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття нею запропонованих умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів Банку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які наявні в матеріалах справи, не містить підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Спірні договірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.

При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України врахував висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що безпідставними позовні вимоги Банку про стягнення процентів, оскільки відсутній такий обов`язок в анкеті-заяві від 14.11.2012 року, а витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може вважатися складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Оскільки фактично отримані та використані кошти позичальник в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернула, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, суд вважає, що позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1983,86 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до п.3.ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (1,47%) в розмірі 30,90 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 141, 280, 282 ЦПК України, ст. 526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 1983,86 грн.кредитних коштів, та 30,90 грн. у відшкодування судових витрат.

Відмовити Акціонерному товариству «Приватбанк» в стягненні з ОСОБА_1 процентів, пені.

Позивач: АТ КБ «ПриватБанк» ідентифікаційний код 14360570, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпро.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кам`янець-Подільським РВ УМВСУ в Хмельницькій області 20.10.2001 р., зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19)", строк для подання апеляційної скарги продовжується на строк дії карантину.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.