Постанова № 89414981, 18.05.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/1267/20

пр.№ 3/464/795/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2020 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І. П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

тимчасово не працює, РНОКППФО НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 01 березня 2020 року о 20 год 45 хв. у місті Львові по проспекту Червоної Калини,53 будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, керував автомобілем марки «Nissan Almera», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка розмова), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння для встановлення факту сп`яніння категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Крім цього, на адресу суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносного однієї і тої ж особи - ОСОБА_1 , який 01 березня 2020 року до 22 год. 20 хв. у місті Львові по проспекту Червоної Калини,59, керував автомобілем марки «Nissan Almera», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка розмова), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння для встановлення факту сп`яніння категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Враховуючи, що до суду надійшло дві справи про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), а відтак, згідно з ст.36 КУпАП вважаю за необхідне об`єднати справи № 464/1267/20/20 та №464/1268/20 в одне провадження та присвоюю № 464/1267/20.

Щодо заяви адвоката Галич П. О. про відвід судді, у зв`язку із небажанням такого об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, оскільки суддя розглянув справу про ДТП із постановленням судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, що свідчить про сформовану позицію судді щодо винуватості ОСОБА_1 у цій справі, яка розглядається, оскільки справи такі тісно пов`язані між собою; з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, суддя прийшов наступного.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить процесуальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Однак, відповідно до ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Відповідно до правової позиції викладенні у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Враховуючи наведене вище, приходжу переконання, що у задоволенні заяви про відвід судді необхідно відмовити, оскільки захисником, не наведено будь-яких переконливих доказів про заінтересованість судді у розгляді справи та відсутність об`єктивності у розгляді справи, а також жодних обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Ті обставини, на які посилається захисник, а саме на небажання суду об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінюю критично, адже розгляд справи у суді здійснюється протягом останніх двох місяців та такий неодноразово відкладався, а відтак останньому надавались усі можливості про належного представлення інтересів ОСОБА_1 .

У суді ОСОБА_1 вину у вчинених інкримінованих правопорушеннях не визнає. Надав суду безпосередні пояснення, що за кермом автомобіля не перебував та не був у стані алкогольного сп`яніння, а тому відмовився від огляду на стан сп`янінні. За кермом транспортного засобу перебувала ОСОБА_2 , а він пасажиром. Факт керування транспортним засобом стверджує потерпіла ДТП ОСОБА_3 . Щодо інкримінованого правопорушення вчиненого о 22 год. 20 хв. то у той час перебував у поліцейському автомобілі, а тому не міг його вчинити. Другий раз автомобіль перегнала ОСОБА_2 . Свідки правопорушення, які вказані у протоколах про адміністративне правопорушення є зацікавленими особами, адже ОСОБА_3 є потерпілою особою по ДТП, а ОСОБА_4 її сином, що викликає сумніви у їх неупередженості. Аналогічні пояснення містяться у поданих до суду 06.05.20220 письмових.

У суді адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 надав пояснення аналогічні змісту письмових заперечень наданих ОСОБА_1 .

У суді інспектор ОСОБА_6 ствердив, що на місці ДТП було з`ясовано усі обставини такої пригоди, протоколом чітко зафіксовано вчинене правопорушення. У жодних відносинах не перебуває із особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. На запитання учасників справи надав наступні пояснення. Приїхали на виклик на місце ДТП, де перебувала два автомобілі та три особи. ОСОБА_3 стверджувала, що за кермом перебував ОСОБА_1 та така давала чіткі відповіді на питання щодо з`ясування цієї обставини. Свідки підтвердили відмову водія ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, а тому не викликали ані сумніву, ані зацікавленості. Якщо наявні обґрунтовані сумніви у керування автомобілем певної особи, то можна провести огляд на стан алкогольного сп`яніння пасажира. Щодо другого протоколу про адміністративне правопорушення то ОСОБА_1 був за кермом автомобіля та від`їхав на відстань 25 м, а тоді підійшов до службового автомобіля поліцейських, що підтверджено відеореєстраторами поліцейського автомобіля та нагрудних камер поліцейських. Щодо часу 22.20 год. то може бути похибка.

У суді інспектор ОСОБА_7 ствердив, що на місці ДТП було з`ясовано усі обставини такої пригоди, схема складена працівниками поліції правильна, відповідає дійсним обставинам вчинення ДТП, зауважень до неї не надходило. На запитання учасників справи надав наступні пояснення. У жодних відносинах не перебуває із особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Приїхали на виклик на місце ДТП, де перебувала два автомобіля та три особи. Відібрали пояснення у цих осіб. Потерпіла стверджувала, що за кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 та такі обставини встановлено у ході неоднозначних запитань щодо цих даних, які були поставлені учасниками пригоди. Останній був з ознаками алкогольного сп`яніння, а тому запропонували пройти огляд у встановленому порядку, однак такий відмовився у присутності двох свідків, які не були упередженні щодо ОСОБА_1 , адже ОСОБА_3 , як потерпілі від ДТП, не було принципово чи такий перебував у стані алкогольного сп`яніння. По другому протоколу пояснив, що автомобіль зупинився і з нього вийшов чоловік. Всі ці обставини зафіксована на відеоматеріалах, але чому усі не подані управління суду не може пояснити.

У суді свідок ОСОБА_3 надала наступні пояснення, відповідаючи на запитання учасників справи. Не перебуває у жодних відносинах із ОСОБА_1 . Останній відмовся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння по двох протоколах про адміністративне правопорушення та такі підписала. ОСОБА_1 роз`яснювались права та обов`язки. Бачила такого за кермом автомобіля у момент ДТП, однак після пригоди такий вийшов із автомобіля через 5-7 хв. із сторони пасажира. Маю юридичну освіту, а тому не потребую інструктажу від працівників поліції щодо поводження себе у суді.

У суді свідок ОСОБА_2 надала наступні пояснення, відповідаючи на запитання учасників справи. Із ОСОБА_1 перебуває у дружніх відносинах. Керувала автомобілем на підставі доручення. Катались місто на автомобілі. ДТП було о 20.45 год.. а о 22.20 год. ОСОБА_1 не керував автомобілем, адже був у поліцейському автомобілі. Не була присутня коли ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, а почула про це від останнього.

Судом було здійснено виклик свідка ОСОБА_4 , однак останній до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був сповіщений своєчасно та належним чином шляхом телефонограми на номер мобільного телефону, вказаного в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи та відеозапис подій, суддя прийшов наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно з п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 418245 та серії ДПР18 № 418247 від 01.03.2020, складених уповноваженою на те особою на бланку відповідного зразка з серійним номером, містить підпис працівника поліції, підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи судом, а також його письмове пояснення, відмова від підпису вказаних документів. Такими документами зафіксована факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Окрім цього, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджено доказами, а саме: безпосередніми поясненнями свідка ОСОБА_3 наданими у суді, яка також була учасником ДТП (потерпілою) за участі водія ОСОБА_1 та стверджувала про керування ОСОБА_1 автомобілем в момент ДТП о 20.45 год.; поясненнями ОСОБА_2 , яка стверджує на відеозаписі щодо вчинення другого інкримінованого правопорушення, що ОСОБА_1 відігнав автомобіль; поясненнями останнього зафіксованих на відеозаписі про те, що автомобіль відігнав на вимогу працівників поліції; поясненнями інспекторів наданих у суді; письмовими відеоматеріалами оглянутими та дослідженими безпосередньо у суді.

Щодо відмови ОСОБА_1 від огляну на стан алкогольного сп`яніння то така зафіксовано щодо двох інкримінованих правопорушень на відеозаписі події о 22.48 год. 01.03.2020.

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Так, згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 6 р. ІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Попри те, фіксація відмови від проходження на стан алкогольного сп`яніння відбулась у присутності двох свідків, однак час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не узгоджується із часом вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення від 01.03.2020 серії ДПР18 № 418245 о 20.45 год.

У зв`язку із встановленим, приходжу переконання, що оскільки фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, однак працівник поліції склав даний протокол раніше запропонування проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що встановлено у суді.

При таких обставинах, не можна вважати, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 01.03.2020 о 20.45 год., було належним чином зафіксовано, оскільки на відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який є окремим доказом по справі і не підмінює собою протокол про адміністративне правопорушення, останній відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння набагато пізніше складня протоколу серії ДПР18 № 418245.

Таким чином, приходжу переконання, що вина ОСОБА_1 , що є обов`язком елементом суб`єктивної сторони правопорушення у вчиненні адміністративного правопорушення 01.03.2020 о 20.45 год., у вчиненні інкримінованого йому діяння в судовому засіданні, поза розумним сумнівом не доведена, тому склад правопорушення, передбачений ч.1ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній, а відтак провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо вчинення другого інкримінованого правопорушення, вчиненого 01.03.2020 о 22.20 год., приходжу переконання, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винність повністю доведена і підтверджується всією сукупністю доказів по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 418247 від 01.03.2020, поясненнями свідка ОСОБА_3 та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , сумнівів у правдивості яких суд не має, а також оглянутим у судовому засіданні відеозаписом із нагрудної відеокамери працівника патрульної поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності свідків та його відмова мала свідомий та категоричний характер.

У зв`язку із встановленим, критично оцінюю наведені доводи захисника, що в протоколі серії ДПР18 № 418247 не вірно відображено час вчинення другого інкримінованого правопорушення о 22.20 год., а відмова зафіксована на відеозаписі о 22.48 год., тобто зафіксовано після складання протоколу. Попри те, приходжу переконання, що показання свідків узгоджуються з відомостями, зафіксованими у відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, який надалі складав протоколи про адміністративне правопорушення, аналіз яких в свою чергу, з огляду на характер розмов між водієм та поліцейськими, свідчить про необґрунтованість доводів водія стосовно часу вчинення правопорушення.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом та в стані алкогольного сп`яніння не перебував, є необґрунтованим, оскільки спростовуються, наявними в матеріалах справи доказами, і спрямовані виключно на уникнення ним відповідальності за вчинене.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого 01.03.2020 о 22.20 год. доведена повністю.

Враховуючи наведене вище, приходжу переконання, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керуючи автомобілем відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке свідчить про підвищену небезпеку подібних правопорушень та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Щодо аргументів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про упередженість свідків події, які між собою є родичами, приходжу наступного.

Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

За змістом абзацу другого п. 4 Порядку не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (абзац другий п. 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 888 від 28 жовтня 2015 року).

Згідно з п.п. 5, 6, 7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Таким чином, з наведеного слідує, що у разі відмови водія від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, працівники поліції мають залучати свідків, які не являються працівниками поліції та встановлювати особисті дані залучених свідків, а також упевнитися у їх неупередженості.

Відповідно до протоколі про адміністративне припорошення свідками вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які між собою є матір та син, про що також повідомила свідок ОСОБА_3 у суді.

Оглянувши відеоматеріали фіксації події інкримінованих правопорушення не встановлено даних обставин, які б свідчили про упередженість свідків при фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Будь-яких підстав ставити під сумнів неупередженість зазначених свідків пояснень наданих ОСОБА_3 у суді та письмових пояснень свідка ОСОБА_4 наявних у матеріалах справи не вбачається, адже такі не перебувають у жодних відносинах ані з працівниками поліції, ані з ОСОБА_1 , не встановлено зацікавленості свідків у результатах розгляду справи; відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом.

Разом із тим, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, то у відповідності до ст.40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» у сумі 420 грн 40 коп.

Відповідно ч.1 ст.130 КпАП України та керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 КУпАП інкримінованого відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.03.2020 серії ДПР18 № 418245 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, інкримінованого відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.03.2020 серії ДРП18 № 418247, та накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 /десять тисяч двісті/ гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. в доход держави.

Реквізити для оплати штрафу: рахунок: UA268999980313040149000013001, одержувач: ГУК у Львівській області/Львів.обл./21081300, код ЄДРПОУ: 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: рахунок: UA 9089999313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя І. П. Рудаков