Ухвала суду № 89412553, 22.05.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2753/20

Провадження № 1-кп/461/420/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2020 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Івасюти Н.В.,

прокурора Максимціва Б.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2 ,

захисника Волкуна О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові клопотання слідчого СВ Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Лазора І.В., за матеріалами кримінального провадження №12019140050005726 від 31.12.2019 року, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

встановив:

слідчого СВ Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Лазор І.В., за погодженням з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1, звернувся до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12019140050005726 від 31.12.2019 року відносно ОСОБА_1 .

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 31.12.2019 року близько 17 години 37 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, перебуваючи в приміщенні магазину ПП «МІСЬКА ОРЕНДА», по вул. Раппопорта, 1 у м. Львові, вчинив напад па працівника вказаного магазину - ОСОБА_3 , під час якого погрожував останній предметом схожим на пістолет та здійснив з нього постріл у повітря, після чого заволодів товарами з вказаного магазину, а саме: пляшкою мінеральної води « ІНФОРМАЦІЯ_2 », пачкою жувальних гумок «Оrbit», пачкою сигарет «Winston Blue», філе оселедця «Матіас Оригінальний», пляшкою пива « ІНФОРМАЦІЯ_3 Міцне», сиром «Комо Російський», пакетом органічним фірмовим, ковбасою «АланБрауншвейська», ковбасою «М`ясний хутір Єгерські» на загальну суму 341 гривень 18 копійок без ПДВ, чим спричинив ПП «МІСЬКА ОРЕНДА» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що згідно висновку судово-психіатричного експерта №65 від 04.03.2020 року, ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованих йому дій страждав хронічним психічним захворюванням у формі маячного розладу, не міг усвідомлювали значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у формі маячного розладу, не може усвідомлювали значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 після вчинення інкримінованих йому дій потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказавши, що, на його думку, є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 .

Захисник особи, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру - адвокат Волкун О.Р., та законний представник, кожен окремо, у судовому засіданні клопотання підтримали.

Особа, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, прокурора та законного представника.

Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, дослідивши надані суду докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1 повністю та об`єктивно доведена наступними доказами.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_3 від 09.01.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого останній впізнав серед пред`явлених осіб ОСОБА_1 , як особу яка 31.12.2019 року близько 17 години 37 хвилин, перебуваючи у магазині по АДРЕСА_2 , погрожуючи застосуванням предмета візуально схожого на вогнепальну зброю заволоділа продуктами харчування.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_6 від 09.01.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого остання впізнала серед пред`явлених осіб ОСОБА_1 , як особу яка 31.12.2019 року близько 17 години 37 хвилин, перебуваючи у магазині по АДРЕСА_2 , погрожуючи застосуванням предмета візуально схожого на вогнепальну зброю заволоділа продуктами харчування.

Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 11.03.2020 року та відеозаписом до нього, а також поясненнями ОСОБА_7 в судовому засіданні, згідно яких останній відтворив події, які відбувались 31.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 у приміщенні магазину, показав як витягнув пістолет, як наставив його на продавця магазину та як вистрілив вгору.

Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразились у вчиненні нападу па працівника магазину ПП «МІСЬКА ОРЕНДА» - ОСОБА_3 , під час якого він погрожував останній предметом схожим на пістолет та здійснив з нього постріл у повітря, після чого заволодів товарами з вказаного магазину, мають ознаки суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.

Згідно ч. 2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №65 від 04.03.2020 року, ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованих йому дій страждав хронічним психічним захворюванням у формі маячного розладу, не міг усвідомлювали значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у формі маячного розладу, не може усвідомлювали значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 після вчинення інкримінованих йому дій потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Зазначений висновок не викликає у суду сумнівів та вказує на те, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку.

При цьому, суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

За змістом статті 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані обмеженої осудності злочини, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, зокрема, примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів - психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК ) - висновку судово-медичної експертизи.

Крім того, суд також враховує те, що невжиття відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, може зумовити заподіяння неминучої шкоди цій особі або іншим особам.

Відповідно до ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Виходячи із положень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у Постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.

Запобіжний захід особі, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не обирався.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись: ст.ст. 19, 92-94, 96, 96-1, 96-2 КК України, ст.ст. 100, 512, 513, 516, 392, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня її проголошення .

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький