Вирок № 89408445, 23.04.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/579/19

Номер провадження 1-кп/237/367/20

ВИРОК

Іменем України

23.04.20 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі Махно Ю.В.,

за участю:

прокурора Шинкаренка Є.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження за № 12018050690001284 від 23.11.2018 року, 12019050690001146 від 15.12.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Надеждинка, Покровського (Красноармійського) району, Донецької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-22.01.2004 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 187 ч. 4, 69, 121 ч. 2, 69, 185 ч. 3, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 15.05.2007 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

-30.07.2008 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2, 289 ч. 2, 69, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 23.08.2012 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

-29.08.2008 року Амвросіївським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 29.06.2012 року у зв`язку з відбуттям строку покарання;

-04.11.2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст. 310 ч. 1 КК України до обмеження волі на строк 1 рік;

-10.12.2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4, 72 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільнений 11.04.2018 року з Селидівської ВК № 82 умовно-достроково на 9 місяців 5 днів;

-01.11.2019 року вироком Мар`їнського районного суду Донецької області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 березня 2020 року.

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Курахове Мар`їнського району Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштований, в силу статті 89 КК України раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 року о 16:00 год. ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов до підвалу, розташованого у другому під`їзді будинку № 36 по проспекту Запорізький, м. Курахове, Мар`їнського району , Донецької області , де за допомогою ключа, який знаходився на лутці дверей, відчинив навісний замок та проник у середину, звідки виніс 24 металеві арматури довжиною 3 метри та діаметром 12 мм. кожна, вартістю 983,52 грн., що належать ТОВ «Аллат», однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, незалежно від його волі, оскільки його дії були припиненні на місці скоєння громадянами.

Крім того, 15.12.2019 близько 15:40, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою викрадення чужого майна, а саме вугілля, прибули до ЖД станції «Роя», розташованої за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, пр. Запорізький, 21, де тимчасово знаходились вагони з вугіллям марки Г(Г1) Р (0- 200), яке на праві власності належить ТОВ «ДТЕК Східенерго». Після чого, ОСОБА_2 з ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисний мотив та ціль наживи і незаконного збагачення, переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, залізли на один з вагонів та скинули вугілля з вагону. Далі зібрали дане вугілля в 17-ть мішків, що за масою склало 893,4 кілограма, вартість якого становить 1471 грн. 11 коп. Після чого, підготували їх до транспортування, однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідним для доведення злочину до кінця, направленого на таємне заволодіння вказаним майном, у зв`язку з тим, що були викрити стрілецькою командою з охорони вантажів.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вищезазначених злочинів визнав у повному обсязі та суду пояснив, що він дійсно 23 листопада 2018 року приблизно о 4 годині вечора прийшов до підвалу другого під`їзду в будинку АДРЕСА_5 та ключем, який був збоку дверей, відчинив замок на дверях та зайшов в середину звідки виніс 24 металеві арматури. Крім того, обвинувачений зазначив, що 15 грудня 2019 року приблизно о пів на четверту годину вечора разом з ОСОБА_4 прибули на ЖД станцію «Роя» в м. Курахове по проспекту Запорізькому 21 для того, щоб викрасти вугілля, після чого взібрались на вагон, який був на станції та скинули з нього вугілля, скинуте вугілля зібрали в 17 мішків приблизною вагою 900 кг та приготували його для перевезення, однак були викриті охоронцями.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та суду пояснив, що 15 грудня 2019 близько пів на четверту годину вечора він разом із ОСОБА_5 з метою викрасти вугілля прийшли до ЖД станції «Роя» в м. Курахове по проспекту Запорізькому, 21, після чого залізли на один з розташованих на станції вагонів та почали скидати вугілля з вагону. Скинувши достатню кількість вугілля вони спакували його в 17 мішків загальною вагою приблизно 900 кг та підготували їх для переміщення, однак транспортувати мішки не встигли через те, що були викриті охоронцями.

Представники потерпілих у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Також судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинувачених дослідженням протоколу огляду місця події, висновків експертів та тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених.

Даними протоколу огляду місця події від 23 листопада 2018 року зафіксовано, що 23 листопада 2018 року з 17 години 15 хвилин по 17 годину 45 хвилин в ході огляду другого під`їзду будинку № 36 по проспекту Запорізькому в м. Курахове Мар`їнського району Донецької області на сходах, що ведуть до підвалу було виявлено 24 арматури довжиною 3 метри кожна та діаметром 12 мм кожна.

Як вбачається з висновку експерта від 14.12.2018 року за № 1/20-585 ринкова вартість 24 металевих арматур довжиною 3 метри та діаметром 12 мм кожна, станом на 23.11.2018 року могла становити 983 гривні 52 копійки.

Як вбачається з висновку експерта від 10.02.2020 року за № 1/20-3 ринкова вартість вугілля кам`яного марки Г (Г1) Р клас 0-200 мм із наступними показниками якості: вміст вологи - 10,8 %, вміст золи - 31,1%, вміст сірки - 1,09%, вихід летючих речовин - 42,8%, теплота згоряння - 4611 ккал/кг, категорія якості - ІІ станом на 15 грудня 2019 року могла становити 1471,11 грн (одна тисяча чотириста сімдесят одна гривня 11 копійок) без урахування ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а кваліфікація іх дій є вірною, а саме: ОСОБА_1 - незакінчений замах, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаний із проникненням у інше приміщення, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185; ОСОБА_2 - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесені кримінальним законом до категорії злочинів тяжких та середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий.

При обранні міри покарання ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу статті 89 КК України раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є його щире.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання суд вважає за необхідне також звернутись до положень ст. ст. 70, 71 КК України, якими регламентовано порядок призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків відповідно.

Так, приписами ч. 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Стосовно обрання принципу призначення покарання з визначених ч. 4 ст. 70 КК України судом приймаютсья до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 згідно яких однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Також, стосовно механізму призначення покарання за сукупністю вироків суд приймає до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 згідно яких за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Судом приймається до уваги правовий висновок Об`єднаної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.06.2018 (справа №511/37/16-к) згідно якого коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу. У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 вказаного Кодексу.

В ході розгляду вказаного кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 3 ч. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, 23 листопада 2018 року, тобто до ухвалення вироку Мар`їнським районним судом Донецької області від 01 листопада 2019 року, що обумовлює необхідність застосування положень ч. 4 ст. 70 КК

В ході розгляду вказаного кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 3 ч. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, 15 грудня 2019 року, тобто після ухвалення вироку Мар`їнським районним судом Донецької області від 01 листопада 2019 року, що обумовлює необхідність застосування положень ч. 1 ст. 71 КК

Таким чином, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, зокрема й в частині хронологічної послідовності вчинення обвинуваченим кримінально караних діянь, суд, вирішуючи питання щодо призначення покарання та порядку такого призначення, зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_1 спершу необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі за злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України який було вчинено 23 листопада 2018 року , потім призначити покарання в порядку ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за цим вироком за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 листопада 2019 року, надалі призначити покарання у вигляді позбавлення волі за злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України вчинений після ухвалення вироку Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 листопада 2019 року, і остаточно призначити покарання за сукупністю вироків в порядку ч. 1 ст. 71 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання в межах санкції ч.3 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового злочину.

Водночас, беручи до уваги тяжкість злочину, обставини його здійснення, враховуючи щире каяття обвинуваченого, особу винного, зокрема його позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність у обвинуваченого в силу ст. 89 КК України судимостей, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову експертизу № 1/20-585 від 14.12.2018 року, документально підтверджені витрати на яку складають 572,00 грн., які з урахуванням приписів ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави. Також під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову експертизу № 1/20-3 від 10.02.2020 року, документально підтверджені витрати на яку складають 785,05 грн., які з урахуванням приписів ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дольовому порядку на користь держави.

Запобіжний захід у відношенні обвинувачених не обирався.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 листопада 2019 року з покаранням, призначеним цим вироком за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 листопада 2019 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1/20-585 від 14.12.2018 року у розмірі 572 гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1/20-3 від 10.02.2020 року у розмірі 785 гривень 05 копійок у дольовому порядку, тобто по 392 гривні 52 копійки з кожного

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:

- 24 металеві арматури, довжиною 3 метри, діаметром 12 мм, які передано на зберігання під розписку ОСОБА_8 повернути ТОВ "Аллат" за належністю.

- 17 мішків загальною вагою 893,4 кг, які на зберігання під розписку ОСОБА_9 повернути ТОВ ДТЕК "Східенерго" за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Я.Ю. Кучко