Рішення № 89408180, 25.05.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/743/20

Провадження № 2/279/848/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/743/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Іршанськ Володарсько-Волинського району Житомирської області помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельні ділянки, загальною площею 0,6741 га. ( розміром 0,25 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розміром 0,4241 га. для ведення особистого селянського господарства), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належали матері останнього - ОСОБА_3 .

03.07.2015 року Коростенською районною державною нотаріальною конторою на підставі заяви дружини спадкодавця - ОСОБА_4 про відмову від спадщини та про те, що на виділ обов`язкової частини згідно ст.1241 ЦК України та виділ частки в спільному сумісному майні подружжя, згідно ст.60-65 СК України, вона не претендує, було заведено спадкову справу №159/2015. Шляхом вивчення нотаріусом документів спадкової справи встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі п.4 ст.1268 ЦК України. 10.08.2012 року ОСОБА_2 склав заповіт на користь ОСОБА_1 , який був посвідчений секретарем Лісівщінської сільської ради Коростенського району Житомирської області, зареєстрований в реєстрі за №7. Згідно поданих нотаріусу документів встановлено, що земельна ділянка належала ОСОБА_3 - матері ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого Коростенською районною державною нотаріальною конторою 02.11.2004 року.

ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки станом на день її смерті проживав та був зареєстрований з нею в одному житловому приміщенні, що стверджується довідкою виконкому Лісівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області №238/02-26 від 2.02.2019 року, проте не оформив своїх спадкових прав.

За інформацією відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 09.04.2019 року за №29-6-0,17-303/113-19, земельні ділянки, з приводу яких порушено даний спір, належать ОСОБА_5 , відомості щодо переходу права власності до ОСОБА_3 - відсутні.

Нотаріус роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно належне спадкодавцю, не може бути видано, так як відповідно до ст.68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє склад спадкового майна. Згідно поданих документів встановлено, що право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства) не пройшло державної реєстрації, тому рекомендував звернутись до суду.

Рішенням суду просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки загальною площею 0,6741 га., в тому числі розміром 0,25 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розміром 0,4241 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності, в зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 56 роки в смт.Іршанськ Володарсько-Волинського району, Житомирської області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18.02.2015 року.

Зі спадкової справи №159/2019 року заведеної на підставі заяви ОСОБА_4 про відмову від спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений секретарем Лісівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області Матвієнко Н.В., який зареєстровано в реєстрі за №7.

Згідно змісту даного заповіту ОСОБА_2 вказав спадкоємцем всього належного йому майна одноособово ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи слідує, що позивач на день смерті ОСОБА_2 був неповнолітнім.

Відповідно до частини 4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу, які б свідчили про вчинення позивачем дій про відмову від спадщини не встановлено.

Отже, на підставі ч.4 ст.1268 ЦК України позивач є особою, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 та порушив даний спір з приводу визнання права власності на спадкове майно, а саме земельні ділянки.

Зі спадкової справи слідує, що земельні ділянки, з приводу яких порушено спір, були успадковані ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Коростенської районної державної нотаріальної контори Житомирської області Кисіль С.В. 2.11.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №2307.

Довідка Лісівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області №238/02-26 від 21.02.2019 року свідчить про те, що ОСОБА_3 на день своєї смерті була зареєстрована та фактично постійно проживала в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею був зареєстрований та фактично проживав син ОСОБА_2 .

Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленою ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Отже, на підставі вказаної норми закону ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Ступінь родинного зв`язку між вказаними особами стверджується навними у справі документами, зокрема свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 23.04.1958 року.

27.06.2019 року позивач подав до Коростенської районної державної нотаріальної контори заяву стосовно оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Листом від 27.06.2019 року №618/02-14 в.о. нотаріуса Коростенської районної державної нотаріальної контори Лугина О.І. повідомив про те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянки не може бути видано оскільки право власності на вищезазначене нерухоме майно не пройшло державної реєстрації.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації права власності за спадкодавцем втрачена, що перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Враховуючи те, що позивач надав суду копію листа нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, яким одночасно надано роз`яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, а також, що право спадкодавця позивача на земельні ділянки підтверджено належними доказами, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328, 1217, 1223, 1225, 1268, 1269, 1270, 1274, 1275, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на приватизовану земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,6741 га, яка призначена для обслуговування житлового будинку в розмірі 0, 2500 га, і для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0, 4241 га та згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості складається з однієї земельної ділянки в цілому, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який успадкував вказане нерухоме майно після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій вказана земельна ділянка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Коростенської районної державної нотаріальної контори Кисіль С.В. 2.11.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №2307.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - територіальна громада в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, місце знаходження: 11571, с.Ушомир, вул. Березюка, 15-а, Коростенський район, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04348131.

Суддя: