Ухвала суду № 89408019, 21.05.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3853/20

1-кс/296/1676/20

УХВАЛА

Іменем України

21 травня 2020 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Драч Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Івашко Т.А.

представник власника майна Колосовського Ю.О.

слідчого Коршака Ю.А.

розглянувши у судовому засіданні в місті Житомирі клопотання адвоката Колосовського Юрія Олександровича в інтересах ТОВ «Металургійна транспортна компанія» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, –

В С Т А Н О В И В :

13.05.2020 до Корольовського районного суду міста Житомира надійшло клопотання адвоката Колосовського Ю.О. в якому просить ухвалу у справі № 296/3712/20 в частині накладення арешту на ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «Металургійна транспортна компанія» (ЄДРПОУ 33115436, ІПН 331154304635).

У поданому клопотанні адвокат зазначав, що арешт, накладено ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 07.05.2020 у справі №296/3712/20, на активи – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в межах встановлених збитків, дослідження, що належать ТОВ «Металургійна транспортна компанія». Також адвокат вказував, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) у розумінні ст.98 КПК України не є матеріальними обєктами, а тому не відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. А тому,накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) є неможливим з огляду на те, що жодна мета такого арешту не може бути досягнута, а відсутність мети арешту майна не дає правових підстав накласти на нього арешт.

Під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Представник власника майна ОСОБА_1 Ю ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий Коршак Ю.А. у судовому засіданні проти скасування арешту на зазначене у клопотанні майно заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для третіх осіб.

Частиною першою статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22020000000000032 від 26.02.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст.209, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 07.05.2020 у справі №296/3712/20 накладено арешт на активи – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в межах встановлених збитків, дослідження, що належать ТОВ «Металургійна транспортна компанія»

У поданому клопотанні адвокат ставить питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 07.05.2020.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005, рішення у справі «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005).

При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50).

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Як вбачається із матеріалів клопотання та пояснень сторін, у вказаному кримінальному провадженні відсутні докази, що пред`явлено цивільний позов чи повідомлено про підозру.

Слідчий у судовому засіданні не надав жодних доказів на підтвердження приналежності ТОВ «Металургійна транспортна компанія» до вчинення кримінального правопорушення, або того, що активи – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ можуть відноситись до речових доказів у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26.02.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст.209, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

За вказаних обставин, враховуючи надані адвокатом документи на підтвердження клопотання та недоведеність слідчим підстав вважати, що зазначене відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та можуть бути доказами у кримінальному провадженні № 22020000000000032, приймаючи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності ТОВ «Металургійна транспортна компанія» на вилучене майно, слідчий суддя вважає, що арешт на активи – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в межах встановлених збитків, дослідження накладено необґрунтовано та адвокатом доведено наявність правових підстав для його скасування.

Керуючись статтями 169, 170, 173, 174, 376 Кримінального процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Колосовського Юрія Олександровича в інтересах ТОВ «Металургійна транспортна компанія»(ЄДРПОУ 33115436, ІПН 331154304635) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України– задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 07.05.2020 у справі № 296/3712/20 на активи – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в межах встановлених збитків, дослідження, що належать ТОВ «Металургійна транспортна компанія» (ЄДРПОУ 33115436, ІПН 331154304635). .

Копію цієї ухвали про скасування арешту майна у кримінальному провадженні 22020000000000032 від 26.02.2020 після оголошення ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, власнику майна присутнім у судовому засіданні під час оголошення цієї ухвали, а у разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення цієї ухвали – надіслати її копію таким особам не пізніше наступного робочого дня.

Слідчий, прокурор у кримінальному провадженні 22020000000000032 від 26.02.2020 після отримання копії ухвали про скасування арешту повинні негайно вжити заходів щодо виконання цієї ухвали та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ю. І. Драч