Рішення № 89405040, 22.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 року м. Київ № 826/6840/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прозобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (далі - позивач/ ПрАТ « КЕЗ «Транссигнал») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві по списанню коштів в сумі 35517,60 грн., з окремого рахунку № НОМЕР_1 , на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- стягнути Державного бюджету України на користь позивача кошти в сумі 35517,60 грн., що були безпідставно списані ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, шляхом перерахування на окремий рахунок № НОМЕР_1 для зарахування страхових коштів, відкритий в ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2020 замінено відповідача - державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на правонаступника - Головне управління ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю списання відповідачем податкового боргу з рахунку позивача, оскільки рахунок № НОМЕР_1 є окремим рахунком, на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У встановлений судом строк, відповідач відзиву на позов не подав.

Згідно частини п`ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, сторонами не заперечується, контролюючим органом списано грошові кошти в розмірі 35517,60 грн. з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого приватним акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» в АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно інкасового доручення від 18.01.2018 №693/26-15-17-02-31 про стягнення коштів з ПрАТ «КЕЗ «Транссиграл» на користь ГУ ДФС у м. Києві в сумі 1793681,09 грн.

ПрАТ «КЕЗ «Транссиграл» звернулось із заявою від 06.02.2018 №104 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо перерахування стягнутих коштів.

Листом від 13.02.2018 №6189/10/26-15-17-01-13 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовило позивачу у задоволенні заяви, вказавши, що згідно даними інформаційної системи органів ДФС за позивачем обліковується податковий борг.

Вважаючи протиправними дії контролюючого органу щодо стягнення коштів з окремого рахунку позивача, на якому обліковуються страхові кошти, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - IV (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57. 1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Підпункт 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачає право контролюючих органів застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017 у справі №826/18717/16 стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (код ЄДРПОУ 00260652) податковий борг:

з податку на додану вартість у розмірі 2 552 832,57 грн. на бюджетний рахунок № 31119029700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 14010100);

з надходження від викидів забруднюючих речовин в розмірі 465,08 грн. на бюджетний рахунок №33119362700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 19010100);

із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 25 938,76 грн. на бюджетний рахунок № 33217811700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 18010500);

з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 15 652,56 грн. на бюджетний рахунок № 33113357700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 13020100);

надходження від розміщення відходів в розмірі 19 005,22 грн. на бюджетний рахунок № 33117364700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 19010300);

з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 111 781,72 гри, на бюджетний рахунок №33118318700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 11021000).

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (далі- Інструкція №22).

Відповідно до пункту 11.1 глави 11 Інструкції №22, органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є контролюючі органи.

Стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 11.1 глави 11 цієї Інструкції: з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України); з рахунків суб`єктів господарювання - на підставі рішення суду (пункт 11.2 глави 11 Інструкції №22).

Згідно з пунктом 11.4 глави 11 Інструкції №22, стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 22 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції.

У реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу. Судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

Відповідно до пункту 11.6 глави 11 Інструкції №22, банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

Суд зазначає, що наявність підстав стягнення з позивача податкового боргу встановлена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017 у справі №826/18717/16.

Щодо посилань позивача на приписи частини другої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які виключають стягнення страхових коштів, зарахованих на окремий рахунок, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Матеріалами справи підтверджується, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» є окремим рахунком, на якому обліковуються кошти, які надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що дії відповідача по списанню коштів в сумі 35517,60 грн., з окремого рахунку № НОМЕР_1 , на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та які можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам є протиправними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-III відповідальність за обґрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необґрунтованого примусового списання.

На переконання суду, в даному випадку саме відповідач несе відповідальність за примусове стягнення коштів з окремого рахунка позивача, на яких обліковуються страхові кошти, що надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та які можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

При цьому, суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено правомірність своїх дій.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень відзив на даний адміністративний позов не надав. Більше того, суду також не повідомлено про причини неподання відзиву, не заявлялось клопотання про продовження процесуального строку на його подання.

Згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Щодо позовних вимог, в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача кошти в сумі 35517,60 грн., що були безпідставно списані ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, шляхом перерахування на окремий рахунок № НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі по тексту - Порядок №1146), регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

В свою чергу, позивач не заперечує того, що за ним обліковується податковий борг. Проте, враховуючи встановлення судом протиправності і неправомірності дій контролюючого органу щодо списання коштів в сумі 35517,60 грн., з окремого рахунку № НОМЕР_1 , на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, для відновлення порушеного права позивача, суд вбачає а необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві скласти висновок про повернення з відповідного бюджету стягнутих з ПрАТ «КЕЗ «Транссиграл» коштів в сумі 35517,60 грн. та подати його до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» задовольнити частково .

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві по списанню коштів в сумі 35517,60 грн., з окремого рахунку № НОМЕР_1 , на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві скласти висновок про повернення з відповідного бюджету стягнутих з ПрАТ «КЕЗ «Транссиграл» коштів в сумі 35517,60 грн. та подати його до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян